Судове рішення #6154403
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

                       ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа №2а-59/08

       УХВАЛА

                                                     про закриття провадження у справі

 

 

«24»  грудня  2008 року                                                                                                     м. Львів                         

 

Львівський окружний адміністративний суд в складі

Головуючого - судді                                         Сакалоша В.М.

при секретарі судового засідання                                     

        Лоза Ю.Я.

 

 

 

 

за участю позивача та представника позивача:

від позивача: (довіреність № від    року, посвідчена нотаріально);

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовом  ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Львова щодо визнання бездіяльності Шевченківського районного суду міста Львова,

                                                                     встановив :

Позивач ОСОБА_1. 08 липня 2008 року звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо визнання бездіяльності Шевченківського районного суду м. Львова. Позивач вказує на те, що 07.04.2008 року звернувся до зазначеного суду з позовною заявою до Служби Безпеки України, т.в.о. Голови цієї Служби ОСОБА_2. третьої особи Генеральної прокуратури України, про стягнення грошового забезпечення, котре не отримав з вини посадових осіб СБУ. Проте, протягом тривалого часу питання, всупереч вимогам КАС України, щодо наслідків звернення з адміністративним позовом до суду, не вирішувалося, а його позовна заява залишалася без розгляду, та належного реагування.

Також позивач зазначає, що всупереч вимогам ст.40 Конституції України, ст., ст. 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», залишилася без відповіді адресована голові Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_3., його скарга від 14.05.2008 року щодо порушення вимог ст.107 КАС України з проханням вжити невідкладних заходів належного реагування.   

Оскільки, на думку позивача, йому не виплачується грошове забезпечення з вини керівництва СБУ, і з причини бездіяльності Генеральної прокуратури України, посадових осіб Шевченківського районного суду м. Львова, та порушуються його конституційні права, він просить Львівській окружний адміністративний суд визнати бездіяльність Шевченківського районного суду м. Львова, щодо розгляду його позовної заяви та скарги, зобов'язати відповідача винести ухвалу про відкриття провадження у справі за поданою заявою, та встановити посадових осіб суду, якими порушено вимоги Конституції України та чинного законодавства при розгляді його позовної заяви і скарги.

21 липня 2008 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом, а ухвалою від 08 серпня 2008 року призначено справу до судового розгляду.

Позивачем 13 серпня 2008 року, на виконання вимог зазначеної ухвали, та у зв'язку з направленням матеріалів позовної заяви від 7 квітня 2008 року з Шевченківського районного суду м. Львова за підсудністю для розгляду до Львівського окружного адміністративного суду,  надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить визнати бездіяльність Шевченківського районного суду міста Львова щодо розгляду позовної заяви від 07.04.2008 року та скарги від 14.05.2008 року як протиправну, а вимогу, щодо зобов'язання відповідача винести ухвалу про відкриття провадження у справі, вважати такою, що втратила актуальність, та в порядку ст.166 КАС України постановити ухвали стосовно виявлених фактів порушень законодавчих норм, та посадових осіб Шевченківського районного суду м. Львова, які надіслати відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також для притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії, чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Відповідно до розпорядження в.о. голови Львівського окружного адміністративного суду, у зв'язку із закінченням повноважень на посаді судді, в провадженні якої знаходилася справа за адміністративним позовом ОСОБА_1., її передано для розгляду судді цього ж суду   ОСОБА_4

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення Позивача та його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.,ст. 2,4 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

В частині позивних вимог щодо залишення без розгляду позовної заяви від 07 квітня 2008 року Шевченківським районним судом м. Львова, позивач скаржиться на порушення судом вимог КАС України, зокрема ч.3,4,5, ст.107, ч.1,ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, яким визначається повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до зазначених судів, порядок здійснення адміністративного судочинства. Тобто оскаржується відсутність процесуальних дій відповідача при розгляді конкретного адміністративного позову.

 Щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, слід зазначити, що відповідно до ч.1,ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є такий захист від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Дії судді, або суду після одержання адміністративного позову регламентовані КАС України, тобто процесуальним Законом, відносяться до відправлення судочинства, і не відносяться до здійснення владних управлінських функцій на основі законодавства, або на виконання делегованих повноважень. Процесуальні акти і дії судді, що стосуються вирішення питань порушення і відкриття провадження у справах, підготовка їх до судового розгляду тощо, належать до сфери правосуддя, і можуть оскаржуватися лише у встановленому чинним законодавством порядку, згідно з процесуальним Законом.

Згідно із ст.ст. 126, 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя є незалежними, і підкоряються лише закону, вплив на суддів у будь-якій спосіб забороняється.

Згідно із ст.12 Закону України «Про статус суддів» будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом, суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо суті розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення, інакше як у випадках і порядку, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про судоустрій України» гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються зокрема: порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, забороною втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, перевірка правомірності дій, або бездіяльності судді адміністративного суду першої інстанції при здійсненні ним повноважень у сфері судочинства, або, надання таким діям або бездіяльності правової оцінки іншим адміністративним судом першої інстанції, зокрема, окружним адміністративним, є незаконним.

Згідно з вимогами ст.9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що протиправність бездіяльності Шевченківського районного суду міста Львова, його посадових осіб полягає в невиконанні професійних обов'язків, неналежному реагування на позовну заяву позивача, порушенні присяги судді тощо.

Обов'язки судді визначені ст. 6 Закону України «Про статус суддів», а присяга судді ст. 10 цього ж Закону.   

Відповідно до ст. 31 зазначеного Закону, порушення вимог законодавства щодо обов'язків, присяги судді, є підставами дисциплінарної відповідальності судді. Підстави та порядок порушення дисциплінарного провадження щодо судді, і здійснення його розгляду, регламентуються ст.ст. 33-35 Закону.   

Також, відповідно до ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», Вища рада юстиції за власною ініціативою може розглянути питання щодо звільнення судді з підстав зазначених в п. 5 частини п'ятої ст.126 Конституції України (у випадках порушення суддею присяги, згідно з якою, він повинен дотримуватися обов'язків судді). Слід зазначити, що за наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія  суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади, згідно ст. 32 Закону України «Про статус суддів».

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про статус суддів», підставами для порушення дисциплінарного провадження щодо судді можуть бути подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян, подання голови відповідного суду, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування, повідомлення в засобах масової інформації.

Також, відповідно до ст. 77 Закону України «Про судоустрій України» до повноважень відповідної кваліфікаційної комісії відноситься розгляд звернень та подань про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проведення пов'язаних з цим службових перевірок, за наявності підстав порушення дисциплінарного провадження, вирішення питання про дисциплінарну відповідальність судді.

Згідно ст. 97 цього Закону дисциплінарним провадженням, є встановлена процедура розгляду визначеним законом органом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.  Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить народним депутатам України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Верховного Суду України (голові вищого спеціалізованого суду - щодо судді відповідного спеціалізованого суду, за винятком ініціювання звільнення судді), Міністру юстиції України; голові відповідної ради суддів, членам Ради суддів України. Не допускається зловживання таким правом, зокрема ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав і використання вказаного права як способу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.

Відповідно до ст. 98 вказаного Закону органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді місцевого суду, зокрема Шевченківського районного суду міста Львова, є відповідна кваліфікаційна комісія суддів.   

Таким чином, перевірка правомірності дій, або бездіяльності судді адміністративного суду першої інстанції при здійсненні ним повноважень у сфері судочинства, або, надання таким діям або бездіяльності правової оцінки, зокрема встановлення і визнання протиправності, іншим адміністративним судом першої інстанції, зокрема, окружним адміністративним, як цього вимагає у адміністративному позові позивач, не належить до завдань та повноважень адміністративного судочинства.

У відповідності до п.1, ч.1, ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З приводу вимог позивача до Львівського окружного адміністративного суду визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного суду м. Львова, щодо розгляду  скарги позивача від 14 травня 2008 року адресованої голові цього ж суду, слід зазначити,  що відповідно до заяв голови суду ОСОБА_3 від 01.08.2008 року, та від 25.09.2008 року, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 7 липня 2007 року справа за позовом ОСОБА_1 була направлена до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду за предметною підсудністю, тобто питання, які позивач порушував у скарзі щодо реагування і розгляду його позовної заяви було Шевченківським районним судом м. Львова вирішено.

Обов'язки та повноваження голови місцевого суду, зокрема Шевченківського районного суду м. Львова, згідно яких він здійснює організаційне керівництво діяльністю суду, представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями, зазначені в ст.24 Закону України «Про судоустрій України». Питання організації роботи суду, питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів відноситься до питань безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя, тобто до внутрішньої діяльності. Для вирішення таких питань згідно із ст.102 Закону України «Про судоустрій України» діє суддівське самоврядування, порядок такого самоврядування визначається Конституцією України, цим Законом, законом про статус суддів, іншими законами, регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з цим Законом. Відповідно до ст. 111 цього Закону контроль за організацією діяльності відповідних судів здійснює відповідна Рада суддів, вона ж і заслуховує інформацію голів цих судів про їх діяльність.   

Таким чином, надання правової оцінки діям або бездіяльності Шевченківського районного суду м. Львова щодо розгляду позовної заяви та скарги позивача не відноситься до завдань адміністративного судочинства, а у відповідності до п.1, ч.1, ст. 157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі.   

На підставі вищевикладеного, керуючись статями 121, 157, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Львова  щодо визнання бездіяльності Шевченківського районного суду міста Львова закрити.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Суддя                                                                                                         Сакалош В.М.

 

 

 

 

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа №2а-1767/08

       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

«30» жовтня 2008 року                                 

 

Львівський окружний адміністративний суд в складі

Головуючого - судді                                                         Костіва М.В.

при секретарі судового засідання                                     

                       Мельникович Л.В.

 

 

 

 

з участю представників:

від позивача: ______________________ ;

від відповідача: ______________________,

розглянувши справу у відкритому судовому засіданні в м. Львові за позовом ОСОБА_5до Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації  про стягнення невиплаченої щорічної разової грошової допомоги,

керуючись статтями 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

 

П О С Т А Н О В И В:

 

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації у виплаті ОСОБА_5 недоплаченої щорічної до 5 травня грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 та 2008 роки протиправною.

3. Зобов'язати  Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації провести перерахунок щорічної до 5 травня разової грошової допомоги ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1) як учаснику бойових дій за 2007 та 2008 роки, виходячи з 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком, та здійснити відповідну додаткову виплату.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного  розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява   про   апеляційне   оскарження   та   апеляційна   скарга   подаються   до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив   оскаржуване   судове  рішення.   Копія   апеляційної  скарги   одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

 

Суддя                                                 М.В. Костів

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація