ЛЬВІВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

справа №2а- 5465 /09/1370

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 вересня 2009 року                                                        

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                         Мартинюка В.Я.

при секретарі                         Колтун Ю.М.

з участю представників:     

від позивача - ОСОБА_1. - головний державний податковий інспектор (довіреність за №116/10-0 від 13.04.2009 року),

від відповідача -  ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Галицькому районі м.Львова  до суб'єкта підприємницбкої діяльності - фізичної особи ОСОБА_3про стягнення податкової заборгованості,-

в с т а н о в и в :

ДПІ у Галицькому районі м.Львова звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з суб'єкта підприємницбкої діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 податкової заборгованості в сумі 681 грн. 25 коп.

         Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Податковий борг відповідача, як зазначено в позовній заяві, становить 681 грн.25 коп.

Даний податковий борг виник із заборгованості по сплаті податкового зобов'язання з єдиного податку, що підтверджується наявною в матеріалах довідкою.

У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

08.05.2007 року позивачем виставлено відповідачу першу податкову вимогу за №1/774  на суму 121 грн. 25 коп., яка була розміщена на дошці податкових оголошень.

Враховуючи те, що товариство не сплатило у строк 30 днів, визначений підп. „б” підп.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього ж Закону, у повному обсязі суму податкового боргу органом державної податкової інспекції було направлено платнику податків другу податкову вимогу за №2/109 від 21.01.2008 року на суму 681 грн. 25 коп., яка теж була розміщена на дошці податкових оголошень.

Відповідачем суду доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не представлено, не надано доказів в спростування вимог позивача.

У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” одним із обов'язків платників податків є обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно частин 1 підп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Частиною 2 цього ж підпункту передбачено, що стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

У відповідності до вимог підп.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та під ставність позовних вимог  і вважає, що позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1.   1.     Позовні вимоги задовольнити.

2.   2.     Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3(ідентифікаційний кодІНФОРМАЦІЯ_1), що проживає за адресою м.ІНФОРМАЦІЯ_2в користь державного бюджету 681 грн. 25 коп. податкового боргу.

3.   3.     Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4.   4.     Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний  28 вересня 2009 року.

       Суддя                                                                     В.Я.Мартинюк