УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/6351/11

Категорія 100

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого — судді: Г ансецької І. А.

суддів: Микитюк О.Ю., Косигіної Л.М.

при секретарі: Ковач Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, управління Пенсійного фонду України в м.Коростень про визнання дій неправомірними, стягнення коштів за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулась до суду із позовом до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради, управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області, в якому просила визнати неправомірними дії відповідачів у неправильному нарахуванні коштів та стягнути недоплачені кошти, виплата яких передбачена ст.ст.37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.05.2008 року по 01.04.2009 року.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідачів та зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради нарахувати і виплатити позивачу допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 22.05.2008 року.

Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області зобов’язано нарахувати і виплатити позивачу доплату до пенсії відповідно до ст.39 Закону також за період з 22.05.2008 року.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області просить скасувати постанову. Апелянт посилається на порушення судом матеріального права через неправильну правову оцінку обставин справи. Зазначає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок державного бюджету. Кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.

Апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером і має статус потерпілої від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, яка постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення.

Частиною 1 ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в чинній на час існування спірних правовідносин редакції встановлено, що громадянам, які проживають на території зони гарантованого добровільного відселення виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Частиною 2 ст.39 цього Закону, в чинній на час існування спірних правовідносин редакції передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищуються у розмірах, визначених ч.1 ст.39 Закону, тобто на дві мінімальні заробітні плати.

У період, за який заявлені вимоги про стягнення допомоги та доплати до пенсії, розміри мінімальної заробітної плати постійно змінювались. Водночас, розміри допомоги і доплати були сталими і здійснювались на підставі Постанови КМ України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданих застосуванню підлягає саме ст.ст.37,39 Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України № 836.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік від 16.05.2008року № 279-У1 дію ч.і ст.37, ч,2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено на 2008 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно, до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зупинення дії положень ст.ст.37, 39 Закону України № 796-ХІІ, передбачене пунктом 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними дії відповідача по застосуванню Постанови КМ України № 836 в частині визначення позивачу розміру виплат відповідно до вимог ст. 39 Закону №796-ХІІ та зобов’язав його нарахувати і виплатити доплату до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, постанова ухвалена із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не визначив кінцеву дату періоду за який відповідачі зобов’язані нарахувати і виплатити недоплачені кошти.

За таких обставин постанову належить змінити.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 201,205,207, 212 КАС України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2010 року змінити.

Доповнити третій і четвертий абзаци резолютивної частини рішення після слів “за період з 22.05.2008 року” словами “по 31.03.2009 року”.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: