№ 2 -5524/10.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 р. Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Дрюка П. М.

при секретарі: Григораш В.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Новосілка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ « Україна» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - СТОВ «Україна» про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути йому належну земельну ділянку.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він на праві приватної власності має земельну ділянку площею 4,66 га. Земельною ділянкою спочатку користувалося ксп «Україна» згідно договору оренди земельної ділянки. Після закінчення строку договору оренди земельної ділянки, він виявив бажання сам обробляти земельну ділянку, але 10 листопада 2005 року його батько, ОСОБА_2 від його імені, не маючи повноважень, поставив за нього підпис у договорі оренди землі строком па десять років. Так як в теперішній час він бажає сам обробляти землю, орендна плата, яка сплачує відповідач його не задовольняє, просить суд припинити шляхом розірвання договір оренди землі, укладений 10 листопада 2005 року строком на десять років та зобов 'язати відповідача повернути його в належному стані земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги і пояснив, що у 2005 році закінчувався договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та відповідачем. 10 листопада 2005 року його батько, ОСОБА_2 , поставив підпис за нього в договорі оренди земельної ділянки, таким чином на десять років продовжив термін дії договору. Про те що батько поставив підпис в договорі за нього, йому було відомо. Так як його не влаштовувала орендна плата, у 2009 році він звернувся до відповідача і запропонував йому розірвати договір оренди землі, але отримав відмову. Так як в теперішній час він бажає самостійно обробляти землю, просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 10 листопада 2005 року з СТОВ « Україна» та зобов’язати відповідача повернути йому земельну ділянку.

Представник відповідача ОСОБА_3 вимоги позивача не визнав і пояснив, що хто ставив підпис у договорі оренди земельної ділянки йому не відомо. Згідно договору, строк його дії складає 10 років. Договір було зареєстровано у Великоновосілківському районному відділі Донецької регіональної філії ДП « Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам». Було складено акт приймання передачі земельної ділянки, визначені межі ділянки, складена схема ділянки. Про все це було відомо позивачеві і він регулярно отримував орендну плату. СТОВ « Україна», відповідачем по справі умови договору оренди земельної ділянки не порушувались. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності і тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Другий представник відповідача ОСОБА_4 також просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, так як відповідачем умови договору оренди земельної ділянки не порушуються і позивачем пропущений строк позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Згідно копії державного акту на право власності на землю 1- ДН № 158625 ОСОБА_1, позивач управі, на праві приватної власності має земельну ділянку площею 4.66 га в межах згідно з планом.

Із копії договору оренди земельної ділянки від 10 листопада 2005 року, укладеного між позивачем та відповідачем, вбачається, що договір оренди земельної ділянки укладено строк на десять років. Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Великоновосілківському районному відділі Донецької регіональної філії ДП « Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 04-05-149-700273 від 10 листопада 2005 року.

Відповідно до вимог статті 20 Закону України « Про оренду землі» N161 –X1У від 06 жовтня 1998 року зі змінами та доповненнями право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

В судовому засіданні встановлено і не оспорюється позивачем, що з 10 листопада 2005 року належна йому земельні ділянки знаходиться у орендаря СТОВ « Україна» і з вказаного часу він отримує орендну плату за земельну ділянку.

Із позовної заяви та в судовому засіданні із пояснень позивача встановлено, що причина вимоги розірвання договору оренди землі та, що позивача не влаштовує орендна плата.

Відповідно до п.1 cm. 21 Закону України « Про оренду землі» opeндна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Згідно пункту 9 Договору оренди земельної ділянки від 10 листопада 2005 року оренди, плата сплачується орендарем у формі та розмірі 1.5% від вартості земельної ділянки, що становить 427,96 грн.

Із довідки відповідача вбачається, що орендна плата позивачеві була виплачена за 2005- 2007 роки у розмірі 1,5 % вартості землі, у 2008 - 2009 роках - 3%, у 2010 році- 4,2% вартості земельної ділянки.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що орендар умови договору оренди землі щодо розміру орендної плати та строків її витати не порушує, а пояснення позивача, що його не влаштовує орендна плата не може судом братися до уваги і вона не може бути умовою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Згідно статті 32 Закону України « Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умови договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

В судовому засіданні із пояснень сторін, наданих письмових доказів встановлено, що умови договору оренди земельної ділянки, Закон України « Про оренду землі» відповідачем не порушуються, тому підстав у задоволенні позовних вимог позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10 листопада 2005 року у суду немає.

Крім того, відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна Давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач не заперечує, що про укладення договору оренди земельної ділянки, в якому підпис за нього поставив його батько, ОСОБА_2, йому стало відомо у 2005 році, але до 2009 року він не звертався до відповідача з вимогою про розірвання договору оренди землі. Ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні позивач не ставить вимогу про поновлення строку позовної давності, тому суд вважає, що вказаний строк ним пропущено без поважних причин і тому є ще одна підстава у відмові у задоволенні його позовних вимог.

На підставі викладеного та Закону України « Про оренду землі», договору оренди земельної ділянки від 10 листопада 2005 року, керуючись ст.. ст.. 60,212,213,214,215,218 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за позовом до СТОВ «Україна» про припинення шляхом розірвання договору оренди землі від 10 листопада 2005 року та зобов'язання СТОВ «Україна» повернути йому земельну ділянку відмовити.

Рішення у повному обсязі складено 01 жовтня 2010 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Дрюк П.М.

Великоновосілківський районний суд Донецької області

смт. Велика Новосілка, вул. Фонтанна, 21, 85500, (06243) 2-17-73