Справа № 367/1315/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

з участю секретаря Григорян Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави до Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

Прокурор м. Ірпеня звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що прокуратурою м. Ірпеня вивчено підстави для представництва інтересів держави в суді під час передачі Ірпінською міською радою земельних ділянок у власність. Перевіркою встановлено, що рішенням Ірпінської міської ради від 07.12.2007 року № 1198-33-У "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання права на оренду земельних ділянок та дозволу на розробку технічної документації щодо складання договорів оренди" Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зелений гай" надано право оренди земельної ділянки площею 8,3920 га в АДРЕСА_1 під котеджну забудову. На підставі зазначеного рішення між Ірпінською міською радою та ОК "ЖБК "Зелений гай" 29.01.2008 укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,3920 га в АДРЕСА_1 під котеджну забудову строком на 5 років та зареєстровано у Державному реєстрі земель 30.01.2008 за № 040834000009. Як вбачається з інформації Управління Держземагнтства в м. Ірпені № 01-06/300 від 29.04.2013 вищевказана земельна ділянка площею 8,3920 га в АДРЕСА_1, що перебувала в оренді ОК "ЖБК "Зелений гай" на даний час передана у власність членів ОК "ЖБК "Зелений гай".

Так, рішенням Ірпінської міської ради № 4243-84-У від 03.03.2010 "Про внесення змін в рішенні Ірпінської міської ради від 16.06.2009 № 3055-70-У "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1", яким надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в існуючих межах ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 в АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення ПП "Геополісся" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки громадян-членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Зелений гай".

Рішенням Іріпнської міської ради № 4554-88-У від 14.05.10 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян", яким затверджено вищезазначену технічну документацію із землеустрою та передано безкоштовно у власність земельні ділянки площами по 0.1 га кожна в м. Ірпінь для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, ОСОБА_6 по АДРЕСА_2-, ОСОБА_8 по АДРЕСА_3, ОСОБА_10 по АДРЕСА_4.

Вивченням рішень Ірпінської міської ради № 4243-84-У від 03.03.2010 та № 4554-88-У від 14.05.10 встановлено, що вони прийняті з грубим порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню як незаконні.

Позивач зазначає, що Земельний кодекс України передбачає два порядки безоплатного отримання громадянами земельних ділянок у власність, зокрема повний порядок, що передбачає необхідність отримання дозволу на розробку, розробку та погодження усіма органами державного контролю проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, встановлення та винесення в натурі на місцевості меж земельної ділянки та подальше затвердження проекту землеустрою відповідною місцевою радою. Такий порядок застосовується у разі якщо, земельна ділянка перебуває у державній чи комунальній власності, не перебуває в користуванні певної особи, а її межі не встановлені та не визначені.

Інший порядок, передбачає більш спрощену процедуру приватизації земельної ділянки, що перебуває в користуванні певної особи та вимагає лише отримання рішення відповідної місцевої ради на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Така процедура приватизації застосовується у випадках коли земельна ділянка перебуває в користуванні особи, яка звернулася до відповідної ради та має відповідні визначені розміри та межі.

Тобто, враховуючи, що земельна ділянка площею 8, 3920 га в АДРЕСА_5, на час її розподілу та передачі у власність відповідачів, перебувала в оренді ОК «ЖБК «Зелений гай», для отримання відповідачами по справі спірних земельних ділянок на підставі технічної документації із землеустрою, тобто за спрощеною процедурою, земельні ділянки, які в подальшому були передані у власність відповідачів, мали б перебувати в користуванні відповідачів як членів вказаного кооперативу, мати визначені розміри та межі.

Крім того, створення та діяльність житлово-будівельних кооперативів регулюється Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про кооперацію», а також чинними на даний час Житловим кодексом Української РСР та прийнятим на його основі Примірним статутом житлового будівельного кооперативу, що затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.85 із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України.

Перевіркою діяльності ОК «ЖБК «Зелений гай» встановлено, що відповідачі по справі ніколи не були членами зазначеного кооперативу, на час отримання земельних ділянок не проживали в даній місцевості, не перебувати на квартирному обліку, як такі, що потребують покращення житлових умов, не писали заяви про вступ в кооператив, рішень загальних зборів про їх прийняття у члени кооперативу не приймалось, членські та пайові внески відповідачами не сплачувались, що відповідно не відображалось в бухгалтерських документах, як члени кооперативу не обліковувались та не отримували відповідні посвідчення про членство.

Крім того, загальними зборами кооперативу будь-яких рішень щодо розподілу у користування земельної ділянки площею 8, 3920 га в АДРЕСА_5, що перебувала в оренді кооперативу між її членами не приймалось та не затверджувалось виконавчим комітетом відповідної місцевої ради.

В ході перевірки ОК «ЖБК «Зелений гай» не надано жодних документів, які б підтверджували членство відповідачів у даному кооперативі, а також підтвердження факту використання ними земельних ділянок, що передані їм у власність.

З пояснень голови ОК «ЖБК «Зелений гай» ОСОБА_12 вбачається, що земельна ділянка площею 8, 3920 га з моменту надання її в оренду кооперативу та на час передачі її в приватну власність громадянам не використовувалась, рішення про її розподіл між членами не приймалось.

З інформації Ірпінської міської ради від 07.09.12 № 01-21/3879 вбачається, що серед громадян, що отримали земельні ділянки у власність за рахунок земельної ділянки ОК «ЖБК «Зелений гай» площею 8, 3920 га в АДРЕСА_5, жоден не перебував на обліку як такий, що потребує покращення житлових умов.

Опитані в ході перевірки відповідачі по справі ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 повідомили, що в 2010 році отримали грошові кошти за відмову від права на отримання земельної ділянки, яку оформили нотаріально. Заяви до міської ради не писали та не отримували у власність земельні ділянки, членами ОК «ЖБК «Зелений гай» ніколи не являлись.

Таким чином, всупереч вимог ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 14 Закону України «Про кооперацію», ст. ст. 133, 135, 137, 141 Житлового кодексу УРСР, п. п. 1, 8, 60 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, що затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 30.04.85 із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України, п.п. 5, 8, 10 Статуту ОК «ЖБК «Зелений гай» від 03.07.08, відповідачі по справі отримали право власності на земельні ділянки на підставі технічної документації, як на такі, що перебували в їх користуванні та мали відповідні межі, хоча фактично земельні ділянки ніколи не перебували в користуванні відповідачів по справі, ні ОК «ЖБК Зелений гай» ні його членами не використовувались та на даний час не використовуються, а тому їх відведення мало б здійснюватися виключно на підставі проектів землеустрою, в порядку передбаченому ч. ч. 6-9 ст. 118 Земельного кодексу України.

Зважаючи на вказані порушення під час прийняття рішень Ірпінської міської ради № 4243-84-У від 03.03.10, № 3055-70-У від 16.06.2009, № 4554-88-У від 14.05.2010 вони підлягають скасуванню в судовому порядку.

На підставі вказаних рішень ради, що прийняті з порушенням вищевказаних вимог законодавства, відповідачам по справі видано державні акти на право власності на земельні ділянки.

Зокрема, ОСОБА_2 видано державний акт серії НОМЕР_5 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,1 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; ОСОБА_6 видано державний акт серії НОМЕР_6 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,1 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; ОСОБА_8 видано державний акт серії НОМЕР_7 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,1 га в АДРЕСА_1, 1-г для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; ОСОБА_10 видано державний акт серії НОМЕР_8 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,1 га в АДРЕСА_1, 1-а для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Як встановлено перевіркою на час передачі земельних ділянок у власність відповідачів, виготовлення та видачі державних актів на їх імена право користування земельною ділянкою площею 8, 3920 га в АДРЕСА_5 не було припинено, оскільки договір оренди між Ірпінською міською радою та ОК «ЖБК Зелений гай» анульовано лише в 2012 році, на підставі рішення Ірпінської міської ради № 1687-27-УІ від 28.02.12, що підтверджується довідкою відділу Держкомзему в м. Ірпінь від 10.04.12 № 01-05/562.

За таких умов без внесення змін щодо анулювання договору оренди земельної ділянки площею 8, 3920 га в АДРЕСА_5, в реєстраційно-облікові документи, видача державних актів на право власності на землю відповідачам, також суперечила вимогам ст. ст. 125, 141, 142 Земельного кодексу України, ст. ст. 31, 32, 34 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, позивач зазначає, що перевіркою встановлено, що спірні земельні ділянки, які незаконно вибули із власності держави у власність відповідачів по справі на даний час відчужені на підставі цивільно-правових угод.

Так, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.09.2011 № 4894 земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_3 придбав ОСОБА_3, на державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданому на ім'я ОСОБА_2 зроблено відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_3

У подальшому, на підставі заяви ОСОБА_18 про розподіл земельної ділянки видано 2 державні акти: серії НОМЕР_11 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_9 площею 0,0500 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та серії НОМЕР_12 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_10 площею 0,0500 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.06.2012 № 1646 земельну ділянку площею 0,0500 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_1 придбала ОСОБА_4, на державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11, виданому на ім'я ОСОБА_18 зроблено відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_4

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.12.2012 № 3576 (в реєстраційній 3579) земельну ділянку площею 0,0500 га в АДРЕСА_1 придбала ОСОБА_5, на державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_13, виданому на ім'я ОСОБА_18 зроблено відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_5 та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2394158 від 20.05.2013 за останньою зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку.

Разом із цим, відповідно до листа реєстраційної служби Ірпінського МУЮ у Київській області № 39 від 11.02.2015 встановлено, що державним реєстратором при внесенні в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно підставу виникнення права власності на земельну ділянку площею 0,0500 га в АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 помилково зазначено номер договору купівлі-продажу від 14.12.2012, а саме № 3579. Встановлено, що ОСОБА_5 придбано земельну ділянку у ОСОБА_18 на підставі договору купівлі-продажу за № 3576 від 14.12.2012.

Також, земельну ділянку, на яку ОСОБА_6 видано державний акт серії НОМЕР_6 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва серії та номер 872 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 07.06.2013 за ОСОБА_7 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2979093 від 07.06.2013 зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.03.2013 № 294, ВТС 926428 земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_3 у ОСОБА_8 придбав ОСОБА_9, про що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 934913 від 16.03.2013 за останнім в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.05.2013 № 1294 земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_4 у м. Ірпінь придбала ОСОБА_11, про що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2579950 від 25.05.2013 за останньою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку.

Вищезазначені договори купівлі-продажу від 22.09.2011 № 4894, від 22.06.2012 № 1646, від 14.12.2012 № 3576, від 16.03.2013 № 294, ВТС 926428, від 25.05.2013 № 1294, свідоцтво серії та номер 872 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 07.06.2013 щодо відчуження спірних земельних ділянок, що відведені з порушенням вимог земельного законодавства є нікчемними.

Враховуючи наведені обставини, державні акти серії НОМЕР_5, виданий на ім."я ОСОБА_2, НОМЕР_6, виданий на ім."я ОСОБА_6, НОМЕР_7, виданий на ім."я ОСОБА_8, НОМЕР_8, виданий на ім"я ОСОБА_10, НОМЕР_11 та НОМЕР_12 видані на ім."я ОСОБА_18 підлягають визнанню недійсними з одночасним скасуванням їх державної реєстрації.

Разом із цим, на вищезазначених підставах підлягають визнанню незаконними наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: № 2394158 від 20.05.2013, № 2979093 від 07.06.2013, № 934913 від 16.03.2013, № 2579950 від 25.05.2013.

Незаконне вибуття з володіння держави спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, володіння та користування належним державі майном, що згідно зі ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для їх захисту шляхом пред'явлення прокурором цього позову.

Позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 4243-84-У від 03.03.2010 "Про внесення змін в рішенні Ірпінської міської ради від 16.06.2009 № 3055-70-У "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1"; визнати незаконним та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 3055-70-У від 16.06.2009 "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1"; визнати незаконним та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 4554-88-У від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян", яким затверджено вищезгадану технічну документацію із землеустрою та передано безкоштовно у власність земельні ділянки площами по 0,1 га кожна в м. Ірпінь для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, ОСОБА_6 по АДРЕСА_2, ОСОБА_8 по АДРЕСА_3, ОСОБА_10 по АДРЕСА_4; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_2, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,1 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн. та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_6, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,1 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн. та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_7 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_8, кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,1 га в АДРЕСА_1 1-г для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн. та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_8 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_8, кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,1 га в АДРЕСА_1 1-а для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн. та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_11 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_18, кадастровий номер НОМЕР_9 площею 0,0500 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн. та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_13 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_18, кадастровий номер НОМЕР_14 площею 0,0500 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн. та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним свідоцтво серії та номер 872 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 07.06.2013 видане на ім'я ОСОБА_7; зобов'язати реєстраційну службу Ірпінського МУЮ у Київській області виправити помилку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в розділі підстави виникнення права власності на земельну ділянку площею 0,0500 га в АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, а саме замінити запис про номер договору від 14.12.2012 з № 3579 на № 3576; визнати недійсними договори купівлі-продажу від 22.09.2011 № 4894, від 22.06.2012 № 1646, від 14.12.2012 № 3576, від 16.03.2013 № 294, ВТС 926428, від 25.05.2013; визнати незаконною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_14, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 2394158 від 20.05.2013 визнати незаконним та скасувати його реєстрацію; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 2979093 від 07.06.2013 визнати незаконним та скасувати його реєстрацію; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 934913 від 16.03.2013 визнати незаконним та скасувати його реєстрацію; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 2579950 від 25.05.2013 визнати незаконним та скасувати його реєстрацію; зобов'язати відповідачів повернути територіальній громаді м. Ірпінь в особі Ірпінської міської ради спірні земельні ділянки загальною площею 0,4 га, загальною вартістю 816680 грн.

В подальшому під час розгляду справи позивач подав заяву про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог та просив визнати незаконним та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 4243-84-У від 03.03.2010 "Про внесення змін в рішенні Ірпінської міської ради від 16.06.2009 № 3055-70-У "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1"; визнати незаконним та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 3055-70-У від 16.06.2009 "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1"; визнати незаконним та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 4554-88-У від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян", яким затверджено вищезгадану технічну документацію із землеустрою та передано безкоштовно у власність земельні ділянки площами по 0,1 га кожна в м. Ірпінь для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, ОСОБА_6 по АДРЕСА_2, ОСОБА_8 по АДРЕСА_3, ОСОБА_10 по АДРЕСА_4; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_2, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,1 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн. та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_6, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,1 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн. та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_7 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_8, кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,1 га в АДРЕСА_1 1-г для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн. та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_8 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_8, кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,1 га в АДРЕСА_1 1-а для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн. та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_11 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_18, кадастровий номер НОМЕР_9 площею 0,0500 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та скасувати його реєстрацію; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_12 на право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_18, кадастровий номер НОМЕР_14 площею 0,0500 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та скасувати його реєстрацію; витребувати з незаконного чужого володіння на користь територіальної громади м. Ірпінь в особі Ірпінської міської ради Київської області спірні земельні ділянки загальною площею 0,4 га, загальною вартістю 816 680 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_19 позов підтримав, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, пояснив, що про порушення прокурору стало відомо в квітні 2013 року після опублікування статті на сайті, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_20 в судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення та просила застосувати строк позовної давності та прокурору у позові відмовити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_11 та її представник ОСОБА_21 в судовому засіданні позов не визнали, надали суду письмові заперечення та просили застосувати строк позовної давності та відмовити у позову прокурору у повному обсязі.

Представник відповідача Ірпінської міської ради Київської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду листа, в якому просив розглядати справу у відсутності представника ради, позовні вимоги не визнає та просить у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення проти позову та заяву про застосування позовної давності, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора та розгляд даної справи проводити без його участі на підставі наявних у справі документів.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_22 в судове засідання не з'явилися, представник відповідача ОСОБА_22 надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, також надав суду письмові заперечення та заяву про застосування позовної давності та просив відмовити прокурору у позові повністю.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи неодноразово належним чином повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ірпінської міської ради від 07.12.07 № 1198-33-У "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання права на оренду земельних ділянок та дозволу на розробку технічної документації щодо складання договорів оренди" Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зелений гай" надано право оренди земельної ділянки площею 8, 3920 га в АДРЕСА_5 під котеджну забудову.

На підставі зазначеного рішення між Ірпінською міською радою та ОК "ЖБК Зелений гай" 29.01.08 укладено договір оренди земельної ділянки площею 8, 3920 га в АДРЕСА_5 під котеджну забудову строком на 5 років та зареєстровано у Державному реєстрі земель 30.01.08 за НОМЕР_16.

Відповідно до інформації Управління Держземагенства в м. Ірпені №01-06/300 від 29.04.13 вищевказана земельна ділянка площею 8, 3920 га в АДРЕСА_5, що перебувала в оренді ОК "ЖБК "Зелений гай" на даний час передана у власність членів ОК "ЖБК "Зелений гай". На момент прийняття рішення Ірпінської міської ради № 1198-33-У від 07.12.07 р. земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_15 по вул. Луговій у м. Ірпінь перебувала в межах населеного пункту міста Ірпінь.

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 16 червня 2009 року № 3055-70-У "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в існуючих межах слідуючим громадянам, зокрема, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_1; ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_1; ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_1; ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0.10 га за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 03 березня 2010 року № 4243-84-У "Про внесення змін в рішення Ірпінської міської ради від 16 червня 2009 року № 3055-70-У "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1" внесено зміни в назві рішення від 16 червня 2009 року № 3055-70-У "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1" виклавши його в наступній редакції "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1 ( "Житлово будівельний кооператив "Зелений гай"); внесено зміни в п. 1 рішення виклавши його в наступній редакції: "1. Дати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в існуючих межах слідуючим громадянам, зокрема, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_1, прож. АДРЕСА_6; ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0.10 га за адресою АДРЕСА_5, прож. АДРЕСА_7; ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,10 га за адресою м. Ірпінь, АДРЕСА_3, прож. АДРЕСА_8; ОСОБА_10, земельну ділянку площею 0,10 га за адресою м. Ірпінь, АДРЕСА_4, прож. АДРЕСА_9.

На підставі вказаного рішення ПП "Геополісся" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки громадян-членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельного кооперативу "Зелений гай" в м. Ірпені.

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 14 травня 2010 року № 4554-88-У "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян у відповідності з додатком № 1, передано безкоштовно у власність земельні ділянки громадянам у відповідності з додатком № 1 та виготовити державні акти на право власності на земельні ділянки.

На підставі вказаних рішень ради, відповідачам по справі видано державні акти на право власності на земельні ділянки.

Зокрема, ОСОБА_2 видано державний акт серії НОМЕР_5 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,1 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; ОСОБА_6 видано державний акт серії НОМЕР_6 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,1 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; ОСОБА_8 видано державний акт серії НОМЕР_7 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,1 га в АДРЕСА_1, 1-г для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; ОСОБА_10 видано державний акт серії НОМЕР_8 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,1 га в АДРЕСА_1, 1-а для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

В подальшому вказані земельні ділянки були відчужені на підставі цивільно-правових угод.

Так, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.09.2011 № 4894 земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_3 придбав ОСОБА_3, на державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданому на ім'я ОСОБА_2 зроблено відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_3

У подальшому, на підставі заяви ОСОБА_18 про розподіл земельної ділянки видано 2 державні акти: серії НОМЕР_11 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_9 площею 0,0500 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та серії НОМЕР_12 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_10 площею 0,0500 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.06.2012№ 1646 земельну ділянку площею 0,0500 га в м. Ірпінь по АДРЕСА_1 придбала ОСОБА_4, на державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11, виданому на ім'я ОСОБА_18 зроблено відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_4

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.12.2012 № 3576 (в реєстраційній 3579) земельну ділянку площею 0,0500 га в АДРЕСА_1 придбала ОСОБА_5, на державному акті на паро власності на земельну ділянку серії НОМЕР_13, виданому на ім'я ОСОБА_18 зроблено відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_5 та на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2394158 від 20.05.2013 за останньою зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку.

Разом із цим, відповідно до листа реєстраційної служби Ірпінського МУЮ у Київській області № 39 від 11.02.2015 встановлено, що державним реєстратором при внесенні в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно підставу виникнення права власності на земельну ділянку площею 0,0500 га в АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 помилково зазначено номер договору купівлі-продажу від 14.12.2012, а саме № 3579. Встановлено, що ОСОБА_5 придбано земельну ділянку у ОСОБА_18 на підставі договору купівлі-продажу за № 3576 від 14.12.2012.

Також, земельну ділянку, на яку ОСОБА_6 видано державний акт серії НОМЕР_6 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва серії та номер 872 про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 07.06.2013 за ОСОБА_7 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2979093 від 07.06.2013 зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.03.2013 № 294, ВТС 926428 земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_3 у ОСОБА_8 придбав ОСОБА_9, про що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 934913 від 16.03.2013 за останнім в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.05.2013 № 1294 земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_4 у м. Ірпінь придбала ОСОБА_11, про що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2579950 від 25.05.2013 за останньою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями учасників судового процесу, матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ст. 41 ЗК України передбачено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Частинами 6-9 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідної районної, міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Районна, міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до змісту ст. 20 ЗК України надання (передача) земельної ділянки громадянам та юридичним особам відбувається згідно з їх цільовим призначенням.

У випадку передачі громадянам у приватну власність земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності, межі якої не встановлені в натурі або цільове призначення якої змінюється, обов'язковим є розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною (ст. 21 ЗК України).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14 травня 2014 року № 6-35цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Проте як встановлено судом, на час передачі земельних ділянок у власність відповідачів, виготовлення та видачі державних актів на їх імена право користування земельною ділянкою площею 8,3920 га. в АДРЕСА_5 припинено не було, оскільки договір оренди між Ірпінською міською радою та ОК ЖБК "Зелений гай" анульований з 01.01.2011 року на підставі рішення Ірпінської міської ради від 08.12.2011 року за № 1454-22-УІ та рішення Ірпінської міської ради від 28.02.2012 року за № 1687-27-УІ, що підтверджується довідкою відділу Держкомзему в м. Ірпінь від 10.04.2012 року № 01-05/562.

Таким чином, без внесення змін щодо анулювання договору оренди земельної ділянки площею 8,3920 га в АДРЕСА_5, в реєстраційно-облікові документи, видача державних актів на право власності на землю відповідачам суперечила вимогам ст. ст. 125. 141, 142 ЗК України, ст.ст. 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі".

Частиною першою ст. 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення Ірпінської міської ради № 4243-84-У від 03.03.2010 "Про внесення змін в рішенні Ірпінської міської ради від 16.06.2009 № 3055-70-У "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1", рішення Ірпінської міської ради № 3055-70-У від 16.06.2009 "Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_1" та рішення Ірпінської міської ради № 4554-88-У від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян", яким затверджено вищезгадану технічну документацію із землеустрою та передано безкоштовно у власність земельні ділянки площами по 0,1 га кожна в м. Ірпінь для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, ОСОБА_6 по АДРЕСА_2, ОСОБА_8 по АДРЕСА_3, ОСОБА_10 по АДРЕСА_4 Ірпінською міською радою були прийняті у порушення вимог ст. ст. 20, 125. 141, 142 ЗК України, ст. ст. 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі".

Однак, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та оцінюючі надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем по справі було пропущено строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом.

Так, ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ було звернуто увагу на ті обставини, що прокурору слід довести, а суду встановити коли довідався або міг довідатись про порушене право державний орган, в інтересах якого пред'явлено позов, а також прокурор.

Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

У відповідності до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до приписів ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, вказує, що ним не пропущені строки позовної давності, оскільки про зазначені у позовній заяві порушення позивач дізнався лише у 2013 році після проведення відповідної перевірки.

Відповідачі по справі ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11 подали до суду письмові заяви, в яких просили застосувати строки позовної давності, про застосування строків позовної давності заявили у судовому засіданні і відповідач ОСОБА_11 та її представник ОСОБА_21, представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_20

Відповідно до роз'яснень п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення.

З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами прокурора почався у 2010 році, тобто після передачі спірних ділянок у власність громадян, відповідачів у справі, оскільки саме тоді особа в інтересах яких подано позов, довідалася, або могла довідатися про порушення їх прав.

За таких обставин, з огляду на те, що прокурор подав позов лише у лютому 2015 року, тобто із пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності, клопотання про поновлення строку не заявляв, доказів поважності причин пропуску не надав, а також враховуючи заяви відповідачів про застосування до позовних вимог строку позовної давності, оскільки на час передачі земельних ділянок у власність членам кооперативу (2010 рік), контроль за використанням земельних ділянок і розпорядженнями ними здійснювали органи Державного комітету України по земельних ресурсах. Саме ці органи погоджували документацію із землеустрію та здійснювали реєстрацію державних актів. Отже про передачу земельних ділянок у власність громадян їм стало відомо від часу самої приватизації земельних ділянок. Тому саме з цього часу починається перебіг позовної давності (ст. 261 ЦК України). Зміни у законодавстві щодо покладення контролюючих функцій на інші органи державної влади не змінюють та не переривають цей строк.

За змістом ст. ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права /інтересу/. При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Вказані положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Верховний Суд України на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах 1 липня 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-178цс15, предметом якої був спір про стягнення відновної вартості зелених насаджень.

Суд зробив правовий висновок про те, що " за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та частиною другою статті 45 ЦПК України передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справ за його позовом тощо.

Процесуальні права прокурора як особи, якій надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, визначені у статті 46 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 46 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Прокурор, який бере участь у справі, має обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Ухвалюючи рішення у справі, яка переглядається, суд не врахував положення закону та дійшов помилкового висновку про початок перебігу позовної давності з дня виявлення прокурором порушень земельного законодавства під час здійснення прокурором перевірки."

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції /пункт 1 статті 32 Конвенції/, наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»/.

Відповідно до вимог Цивільного Кодексу України позовна давність поширюється на всі цивільні правовідносини. Положеннями ст. 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у п. 4 ч.1 ст.268 ЦК України зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Однак п. 4 ч.1 ст. 268 ЦК України за своєю суттю направлений на захист прав власників та інших осіб від держави.

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів чи органів місцевого самоврядування, якими порушено право власності чи інше речове право. Тобто, з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, положення п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади чи місцевого самоврядування. На такі позови поширюється положення ст. 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі ч. 1 ст. 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Як зазначено вище, перебіг строку позовної давності розпочався у 2010 році, із даним позовом до суду позивач звернувся у лютому 2015 року, клопотання про поновлення вказаного строку до суду не подав, доказів поважності причин пропуску вказаного строку також не зазначив.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладені обставини справи, правові позиції Верховного Суду України, висновки і мотиви скасування рішень Ірпінського міського суду Київської області та апеляційного суду Київської області по даній справі, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25.11.2015 року , суд відмовляє позивачу у позові у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

На підставі ст. ст. 116, 118, 125, 152, 155, 158 ЗК України, ст. 321, 387, 388 ЦК України, ст. 133, 134, 135, 137 ЖК України, Закону України "Про кооперацію", керуючись ст. ст . 3, 6, 10, 11, 60, 61, 213, 215, 218, 256, 261 ЦПК України суд:

в и р і ш и в :

Позов прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави до Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання недійсними рішень, державних актів на право власності на земельну ділянку залишити без задоволення.

Копію рішення направити сторонам для відома.

Повне рішення буде виготовлене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи 17.12.2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Пархоменко