УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/6289/11

Категорія 100

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Микитюк О.Ю., Косигіної Л.М.

при секретарі: Ковач Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів

за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 червня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Коростень районі Житомирської області, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача у неправильному нарахуванні коштів та стягнути недоплачені кошти, виплата яких передбачена ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 червня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача, зобов’язано його провести перерахунок та виплатити позивачу доплату до пенсії відповідно до ст.39 Закону за період з 14.07.2008 року по 31.12.2008 року. В решті вимог в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області просить скасувати постанову. Апелянт посилається на порушення судом матеріального права через неправильну правову оцінку обставин справи. Зазначає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок державного бюджету. Кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером і має статус потерпілої від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, яка постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення.

Частиною 2 ст.39 цього Закону, в чинній на час існування спірних правовідносин редакції передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищуються у розмірах, визначених ч.1 ст.39 Закону, тобто на дві мінімальні заробітні плати.

У період, за який заявлені вимоги про стягнення допомоги та доплати до пенсії, розміри мінімальної заробітної плати постійно змінювались. Водночас, розміри допомоги і доплати були сталими і здійснювались на підставі Постанови КМ України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з огляду на загальні засади пріоритету закону над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнав, що при визначенні розмірі згаданих виплат застосуванню підлягає саме ст.39 Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України № 836.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік від 16.05.2008року Мґ 279-У1 дію ч.2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено на 2008 рік в частині виплати компенсацій допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зупинення дії положень ст. 39 Закону України № 796-ХІІ, передбачене пунктом 28 розділу II Закону Україні «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»74 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області по застосуванню Постанови КМ України № 836 в частині визначення позивачу розміру виплат відповідно до вимог ст. 39 Закону №796-ХІ1 і зобов’язав його перерахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, постанова ухвалена із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому залишається без змін. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196, 199, 202,205,207, 212 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Коростень Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати і виплатити кошти залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: