Справа № 1-161/2009 року

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    5 жовтня 2009 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді – Устіченко К.І.,

при секретарі – Корсаковій І.С.,

з участю прокурора – Гамери Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Сумсар Ала-Букінського району Ошської області Республіки Киргистан, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, невійськовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_2  мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч.1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Верхні Сірогози Нижньосирогізького району Херсонської області, українця громадянина України, освіта вища, неодруженого, невійськовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ст. 354,  ч.1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Наказом №52 від 8 грудня 1997 р. ОСОБА_1  призначений на посаду заступника директора Сннігурівського професійного ліцею з навчально-виробничої роботи і відповідно до службових обов’язків є службовою особою.

У січні місяці 2009 р. ОСОБА_1  використовуючи своє службове становище до Снігурівського професійного ліцею особисто здав необхідні документи для зарахування на навчання з підготовки водіїв автотранспортних засобів категорії «С» на ім’я ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_3  

Наказом директора Снігурівського професійного ліцею від 12.01.2009 р. ОСОБА_3  був зарахований до групи №116.

ОСОБА_1  достовірно знаючи про те, що ОСОБА_3  фактично в ліцеї навчатися не буде, вступив у змову з ОСОБА_4 , який згідно до наказу директора Снігурівського професійного ліцею №117 від 11 вересня 2006 р., призначений на посаду викладача спеціальних дисциплін, являвся класним керівником учнів групи №116, про те, щоб останній у журналі обліку виробничого навчання та табелях обліку відвідування учнями занять зазначав, завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_3  заняття відвідує.

Так, за січень-квітень 2009 р. ОСОБА_2 . у журналі обліку виробничого навчання та табелях обліку відвідування занять учнями групи №116 умисно зазначав, що ОСОБА_3  відвідував заняття у ліцеї, але фактично він їх не відвідував.

Крім того, ОСОБА_2 . умисно вносив до журналу обліку виробничого навчання та табелів обліку відвідування занять учнями групи №116 за вказаний період завідомо неправдиві відомості про те, що заняття відвідували учні ОСОБА_5 , ОСОБА_6   ОСОБА_7 , які фактично заняття не відвідували.

Вказані документи ОСОБА_2 . підписав як класний керівник, а від імені директора ліцею табеля підписав підсудний ОСОБА_1 . Після чого, вони були передані до бухгалтерії ліцею і на їх підставі нараховувалася стипендія зазначеним особам. Всього на кожного з цих учнів нараховано до видачі по 750 грн. 19 коп.

22 квітня 2009 р. підсудні ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . умисно внесли до протоколу державної підсумкової атестації з Правил дорожнього руху України учнів №116, який є офіційним документом, завідомо неправдиві відомості про те, що учні зазначеної групи ОСОБА_6   ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7  були присутніми на екзамені і склали екзамен із зазначеного предмету. Фактично вказані особи на екзамені були відсутні  і навчання не відвідували. У цей же день ОСОБА_2 . за попередньою змовою з ОСОБА_1 власноручно виписав свідоцтва на ім’я вказаних осіб про закінчення ними навчального закладу з підготовки водіїв транспортних засобів і внесли до них неправдиві відомості про те, що вищезазначені особи навчалися у Снігурівському професійному ліцеї з 12 січня по 22 квітня 2009 р. за програмою водій автотранспортних засобів категорії «С» і склали іспити з предметів: «Будова, експлуатація і технічне обслуговування», «Правила і основи безпеки дорожнього руху», «Практичне водіння».

Крім цього, підсудний ОСОБА_2 . використовуючи пластикові картки «Студент-Карт», виготовлені Миколаївським регіональним Управлінням ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ім’я ОСОБА_5  та ОСОБА_6  у банкоматі, що розташований у м. Снігурівка по вулиці Леніна, 192, у лютому – травні 2009р., з рахунків на ім»я ОСОБА_5  та ОСОБА_6  отримав гроші у розмірі 750 грн. з кожного рахунку.

Підсудні ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 . винними себе визнали повністю. Суду пояснили, що учні групи №116 Снігурівського професійного ліцею ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6  та ОСОБА_7  навчання не відвідували, на екзаменах були відсутні, а тільки рахувалися по ліцею. Вони до журналу обліку виробничого навчання та табелів обліку відвідування занять вносили неправдиві відомості про те, що вказані особи відвідували заняття у ліцеї та були присутні при здачі іспитів. Крім цього, ОСОБА_2 . на підставі пластикових карток «Студент-Карт» з рахунків у ЗАТ КБ «ПриватБанк» через банкомат отримав стипендію, яка нараховувалася на ім»я ОСОБА_5  у сумі 750 грн. та ім»я ОСОБА_6 – у сумі 750 грн., а всього 1500 грн., якими розпорядився за власним розсудом.

У вчиненому злочині підсудні розкаюються та просили суд слухати справу без дослідження доказів.

 На підставі ч.3 ст. 299 КПК України та за згодою учасників процесу суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, а винність підсудних у вчиненні злочинів , підтверджена окрім їх  особистих зізнань, доказами вказаними в обвинувальному висновку.

  Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 366 КК України, як  службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання та видача завідомо неправдивих документів; дії підсудного ОСОБА_2 . за ст. 354 КК України, як незаконне одержання шляхом вимагання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, у будь-якому вигляді матеріальних благ або вигід майнового характеру у значному розмірі за виконання чи не виконання будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації,  за ч.2 ст. 27 і  ч.1 ст. 366 КК України, як виконавець, у співучасті з іншим суб’єктом злочину безпосередньо вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України,  службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

 Призначаючи покарання підсудним, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, ОСОБА_1 . вчинив злочин невеликої тяжкості, а ОСОБА_2 . – середньої тяжкості, особу винних, які за місцем роботи характеризуються позитивно, визнання вини і розкаяння у вчинених злочинах, їх першу судимість.

 Обставин, що обтяжують відповідальність підсудних, суд не вбачає.

 Враховуючи викладене, суд вважає,   за можливе призначити підсудним покарання у вигляді штрафу на користь держави та застосувати ст.69 КК України, і вважає, що таке покарання є достатнім і необхідним для їх  виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 93 КПК України суд покладає на підсудних обов’язок по сплаті  судових витрат по справі за проведення почеркознавчих експертиз.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у скоєні злочину передбаченого ст. 366 ч.1  КК України та  призначити  покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу на користь держави у розмірі  850 грн.

ОСОБА_2  визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ст. 354 та ч.2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України і призначити йому покарання:

•   за ст. 354 КК України у вигляді штрафу на користь держави у сумі 510 грн.;

•   за ст.27 ч.2, ст. 366 ч.1 КК України з застосуванням ст.69 КК України  у вигляді штрафу на користь держави  у сумі 510 грн.

На підставі ст. 70 КК України шляхом складання призначених покарань, остаточно вважати засудженим до 1020 грн. (однієї тисячі двадцяти гривень) штрафу на користь держави.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1  та ОСОБА_2 .,  до вступу вироку в законну силу, залишити попередню – підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

    Речові докази по справі, вказані в постанові (а.с.98, 104 – 107, 302), табеля обліку відвідування учнями групи №116 ліцею, занять з підготовки водіїв автотранспортних заходів категорії «С», протокол державної підсумкової атестації з Правил дорожнього руху від 22.04.2009 р., свідоцтво НОМЕР_1 і свідоцтво НОМЕР_2  – зберігати при матеріалах кримінальної справи; журнал обліку виробничого навчання та журнал витрати свідоцтв (а.с.310-311), які зберігаються у кімнати речових доказів прокуратури Снігурівського району Миколаївської області – повернути за належністю Снігурівському професійному ліцею.

    Стягнути з засуджених ОСОБА_1  та ОСОБА_2 . у солідарному порядку   на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області код ОКПО 25574110, УДК в Миколаївській області р/р 35229001000016, МФО 826013 – 608 грн. 46 коп. (шістсот вісім гривень сорок шість копійок)  судових витрат за проведення почеркознавчих експертиз по даній справі.

На  вирок  може бути подано апеляцію  до Миколаївського апеляційного суду через районний суд протягом 15-ти днів з моменту його проголошення.

Головуючий: