Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

272/458/13-п

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2013 року м. Житомир

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

судді Крижанівського В.В., з участю правопорушника ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_1 на постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 07 червня 2013 року, -

встановив:

Постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 07 червня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт.

Згідно постанови суду, вчинене ОСОБА_1 правопорушення полягало в тому, що о 15 годині 30 хв. 22 березня 2013 року він керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Андрушівка по вул. Пушкіна з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився в присутності двох понятих, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.І ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а справу закрити у зв’язку з відсутністю події та складу правопорушення. Посилається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що під

час розгляду справи в суді факт того, що він керував автомобілем та перебував у стані алкогольного сп’яніння не було доведено. Від проходження медичного огляду він не відмовлявся, а лише повідомив про те, що в автомобілі працівників ДАІ знаходилося п’ять чоловік і він не мав де з ними сісти, у зв’язку з чим сказав, що з ними не поїде.

Заслухавши доповідь судді, правопорушника ОСОБА_1,. та адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, в межах апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами.

В протоколі про адміністративне правопорушення АА2№3 84291 від 22 березня 2013 року викладені обставини вчинення правопорушення, а саме що ОСОБА_1 о 15 годині 40 хв. 22 березня 2013 року керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Андрушівка по вул. Пушкіна з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився в присутності двох понятих (а.с.1).

За поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд на стан алкогольне сп’яніння в медичному закладі. У водія вбачалися ознаки алкогольного сп’яніння, за ознакою запаху алкоголю з ротової порожнини (а.с. 2,3).

Згідно показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допитані них в судовому засіданні ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля ГАЗ явними ознаками алкогольного сп’яніння.

За наведених обставин доводи ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв даного правопорушення, тому що не перебував у автомобілі під час руху та те, що він не перебував у стані алкогольного сп’яніння, оскільки самостійно пройшов медичний огляд на стан сп’яніння, який показав, що він тверезий є безпідставними.

В постанові суду першої інстанції наведено доводи, чому суд не бере до уваги докази, які на думку правопорушника ОСОБА_1 спростовують висновки про вчинення ним правопорушення.

Суд обґрунтовано не взяв до уваги поданий правопорушником медичний висновок на стан алкогольного сп’яніння, в якому зазначено що ОСОБА_1 тверезий, оскільки він викликає сумнів у своїй об’єктивності. Медичний огляд ОСОБА_1 відбувався після вчинення правопорушення та складення протоколу про адміністративне правопорушення, після відмови ним від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння по спливу певного часу.

Доводи ОСОБА_1 про те, що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що він не перебував під час руху в автомобілі і його не зупиняли працівники ДАІ спростовуються вище наведеними доказами. Суд у своїй постанові зазначив, чому не бере свідчення даних свідків до уваги.

При призначенні адміністративного стягнення, суд першої інстанції потримався вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП.

З огляду на викладене, доводи викладені в апеляційній скарзі правопорушника ОСОБА_1 є надуманими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 07 червня 2013 року щодо нього, - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: