Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Справа № 33/0690/146/2011

Категорія 151

Постанова

Іменем України

27 квітня 2011 року м. Житомир

Суддя апеляційного суду Житомирської області Крижанівський В.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2011 року, -

в с т а н о в и в:

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 139 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 350 (триста п’ятдесят) гривень.

Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1, 18 січня 2011 року о 12 год. 30 хв. керуючи автомобілем ЗІЛ-ММЗ – 554 М дн ВК 3779 АН на 55 км автодороги Житомир-Могильов-Подільський, перевозив щебінь, який розсипався з кузову на проїзну частину дороги, внаслідок чого порушив п.22.3 г ПДР України.

На прийняте судом рішення до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 в якій він просить поновити строк на оскарження постанови суду, скасувати її та закрити провадження по справі. В обґрунтування скарги посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, копія постанови йому не направлялася. Про існування даної постанови дізнався лише 04 квітня 2011 року коли її отримав в суді. Вважає, що був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП України, зокрема: давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання про допит свідків. При обранні адміністративного стягнення, суд не вказав жодного доводу чому саме обрано стягнення у виді штрафу, а не громадських робіт – це свідчить про порушення ст. 33 КУпАП. Зазначає, що на даний час він ніде не працює, не має доходів, на утриманні перебуває малолітня дитина та що накладене стягнення ставить його сім’ю у скрутне матеріальне становище.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, в межах передбачених ч.7 ст. 294 КУпАП вважаю, що апеляційна скарга в частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а в решті вимог є такою, що не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції в порушення вимог ст. 268, ч.1 ст. 285 КУпАП справа розглянута без участі ОСОБА_1, копія постанови суду від 25 березня 2011 року протягом трьох днів, як того вимагає Закон, йому вислана не була, її копію він отримав лише 04 квітня 2011 року. За таких обставин, десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення встановлений ч.2 ст. 294 КУпАП слід визнати пропущеним ОСОБА_1 з поважної причини та таким, що підлягає поновленню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 139 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та грунтується на сукупності зібраних та належним чином оцінених доказів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнав факт порушення ним вимоги п. 22.3 г Правил дорожнього руху про, що зробив в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності запис: „перевозив каміння, яке падало з кузова на проїзну частину”.

Дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.139 КУпАП кваліфіковані правильно, при накладенні стягнення враховано вимоги ст. 33 КУпАП та обрано найм’якше стягнення, передбачене ч.1 ст. 139 КУпАП у виді штрафу в мінімальних межах.

Підстав для зміни чи скасування постанови немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2011 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2011 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: