Справа №2-4029/09р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого –судді Цокол Л.І.
при секретарі Шишко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна» про стягнення середнього заробітку за час затримки проведеного розрахунку та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить стягнути з ЗАТ «Дика орхідея, Україна» грошову суму у розмірі 8 534,17гр. , компенсацію завданої моральної шкоди в сумі 500гр. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм трудового законодавства під час звільнення не виплатив усіх належних грошових коштів, що призвело до порушення гарантованих прав позивача та заподіяло душевних страждань.
Представник відповідача ЗАТ «Дика Орхідея, Україна» Горобець О.Ю. вимоги позову не визнав, посилаючись на їх безпідставність на необґрунтованість. Так, представник зазначав, що на час звільнення позивач не зверталась до відповідача з проханням виплатити грошові кошти та видати трудову книжку, а отже вина відповідача у затримці проведення розрахунку відсутня. Представник звертав увагу на порушення позивачем строків позовної давності та відсутності будь-яких обґрунтованих підстав для відшкодування моральної шкоди.
Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_4, представника відповідача Горобця О.Ю. , вивчивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата –це винагорода , обчислена , як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємств, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст.47 КЗпПУкраїни власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства,установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Під час судового розгляду встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.2.2007р. працювала в ЗАТ «Дика орхідея, Україна» на посаді стажиста, продавця та старшого продавця магазинів «Бюстьє» та«Бельевой базар».
16 березня 2009 року позивачем до відповідача подано заяву про звільнення з посади з 31 березня 2009 року за згодою сторін.
23 березня 2009 року відповідачем видано наказ №226-к про звільнення позивача ОСОБА_1 з 31 березня 2009 року за угодою сторін згідно ст. 36 п1 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористану відпустку.
В порушення строків видачі трудової книжки та виплати належних сум, відповідачем було видано трудову книжку позивачу лише 06.05.2009р. , а розрахунок проведено 06 червня 2009 року.
Як з’ясовано під час судового розгляду, 31 березня 2009 року був останнім робочим днем позивача, що свідчить про те, що відповідач зобов’язаний був видати трудову книжку та провести повний розрахунок в день її звільнення.
Посилання представника відповідача на неможливість забезпечити своєчасність виплати та видачі трудової книжки відстанню головного офісу від приміщень магазину, де працювала позивач, суд до уваги не бере, оскільки чинне трудове законодавство не передбачає виключень і зобов’язаннях власника або уповноваженого ним органу щодо дотримання вимог визначених ст. 47 КЗпПУкраїни.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку є цілком обґрунтованими.
Середній заробіток за час затримки вираховується наступним чином.
Позивач працювала повні робочі зміни в січні та березні 2009 року , що склало 32 , її заробітна плата за вказаний період склала 3 879,17гр. і 2 057,74гр., всього 7 700,66гр. Денний заробіток склав 240,64гр. За час затримки по сьогоднішній день робочі дні позивача склали 34 дні. Отже сума середнього заробітку, що підлягає виплаті позивачу складає 8 181,76гр.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його звичайних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Під час судового розгляду встановлено порушення права позивача, встановленого ст. 43 Конституції України, а саме на виплату належним працівникові сум в день звільнення , що безперечно призвело до душевного хвилювання та змін в організації своїх життєвих звичок позивача , позбавленні можливості реалізувати свої звички та бажання.
Оцінюючі характер хвилювань та їх тривалість, суд вважає, що грошова компенсація в розмірі 500гр.буде сприяти відновленню емоційно-психічного стану позивача .
Відповідач повинен сплатити судовий збір в дохід держави виходячи з розміру задоволених вимог позивача та витрати на інформаційно-технічне забезпечення виходячи з вимог майнового характеру.
На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст.47,94,116,117, 233, 237-1 Кзпп України, ст.23 ЦК України, ст. ст. 8,10,60,88,208,212,213,214,215,367 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити .
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки проведеного розрахунку в сумі 8 181,76гр. , компенсацію завданої моральної шкоди в сумі 500гр., а всього 8 681,76гр. ( вісім тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 76 коп.)
Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку в сумі 3 879,17гр. допустити до негайного виконання.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»в дохід держави судовий збір в розмірі 90,31 гр. витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гр.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.
Суддя