В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2009 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого: Крукевича М.Н.
суддів: Стадника О.Б., Кузьми Р.М.
при секретарі Танцюрі О.В.
з участю прокурора – Бурлаки Г.В.
захисника ОСОБА_1 .
потерпілого ОСОБА_2 .
засудженого ОСОБА_3 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м. Тернополя, засудженого ОСОБА_3 ., потерпілих ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 . та їх представників ОСОБА_6 . і ОСОБА_7 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 квітня 2007 року , -
в с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
уродженець і житель АДРЕСА_1
українець, гр. України, з середньою освітою, не одружений,
працюючий електромонтером центру технічної експлуатації
місцевого телефонного зв’язку Тернопільської філії ВАТ
«Укртелеком», не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 . залишено без змін - тримання під вартою. Строк відбування покарання йому рахується з 15 жовтня 2004 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 . про відшкодуванню матеріальної шкоди задоволений повністю. Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 . в користь потерпілої ОСОБА_4 . 12621 грн. 69 коп. витрат, понесених на ритуальні послуги, поховання, поминальні обіди, спорудження пам’ятнику.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 . задоволено частково. Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 . в користь потерпілих ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 . по 15 тис. кожному моральної шкоди, заподіяної злочином.
____________________________________________________________________
Справа № 11-181 2009 року Головуючий у 1 інстанції Грицак Р.М..
Категорія ст.. 121 ч.2 доповідач Стадник О.Б .
В позові представника потерпілого ОСОБА_7 . про стягнення матеріальної шкоди у вигляді 35 000 грн. грошової компенсації до досягнення потерпілим ОСОБА_6 . повноліття відмовлено.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 . в користь НДЕКЦ УМВСУ в Тернопільській області 235 грн. 35 коп. судових витрат.
Речові докази у справі: записна книжка засудженого ОСОБА_3 . зберігається у матеріалах справи, одяг засудженого ОСОБА_3 . та потерпілого ОСОБА_8 ., що зберігаються у камері схову речових доказів прокуратури м. Тернополя – знищено.
Згідно вироку суду, 13 жовтня 2004 року біля 23 години при виході з бару «Руслан», що по проспекту Злуки в м. Тернополі засуджений ОСОБА_3 . біля 23 години 13 жовтня 2004 року при виході з бару «Руслан» познайомився з потерпілим ОСОБА_8 . після чого разом з ним розпивав спиртні напої на дитячому майданчику поблизу будинку № 5 по вул. Чаадаєва в м. Тернополі.. познайомився з потерпілим ОСОБА_8 ., з яким вирішив розпити пляшку горілки, що мав з собою. Після цього вони вдвох зайшли на дитячий майданчик поблизу будинку № 5 по вул. Чаадаєва в м. Тернополі і розпивали спиртне.
Під час розпивання спиртного між засудженим ОСОБА_3 . та потерпілим ОСОБА_8 . виник конфлікт через те, що ОСОБА_8 . почав вимагати у ОСОБА_3 . гроші на випивку, а коли той відмовився, маючи намір йти додому, потерпілий ОСОБА_8 . наніс йому удар рукою в обличчя від якого він впав та на мить втратив свідомість. Коли засуджений ОСОБА_3 . біля 23 години 13 жовтня 2004 року при виході з бару «Руслан» познайомився з потерпілим ОСОБА_8 . після чого разом з ним розпивав спиртні напої на дитячому майданчику поблизу будинку № 5 по вул. Чаадаєва в м. Тернополі.. прийшов до тями то побачив ОСОБА_8 ., який сидів на ньому зверху, наносячи йому при цьому удари по тілу та обшукуючи його кишені. ОСОБА_8 . забравши у нього блокнот та гроші, відійшов в сторону. Засуджений ОСОБА_3 . біля 23 години 13 жовтня 2004 року при виході з бару «Руслан» познайомився з потерпілим ОСОБА_8 . після чого разом з ним розпивав спиртні напої на дитячому майданчику поблизу будинку № 5 по вул. Чаадаєва в м. Тернополі.. встаючи побачив ніж, яким під час розпивання спиртного нарізав закуску і взяв його в руки. Потерпілий ОСОБА_8 ., побачивши в його руках ніж, накинувся на нього знову та поваливши на землю, став душити обома руками. Засуджений ОСОБА_3 ., маючи намір спричинити ОСОБА_8 . тілесні ушкодження, умисно став наносити йому ножем удари в різні частини тіла, спричинивши йому при цьому тілесні ушкодження у вигляді:
Рани лівої скроневої ділянки голови, яка продовжується рановим каналом, що проходить у товщі скроневого м’язу, з ушкодженням зовнішньої кісткової пластинки луски лівої скроневої кістки;
- рани лівої половини задньої поверхні шиї, на межі середньої та нижньої третин, яка продовжується рановим каналом, котрий проходить у товщі лівого трапецеподібного м’язу спини:
- рани зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу, яка продовжується рановим каналом, який проходить у товщі м’язів задньої групи стегна з повним поперечним пересіченням підшкірної артерії та вени;
- ран дистального між фалангового суглобу 3 пальця правої кисті,
- подряпин лівої половини передньої поверхні грудей, чотирьох дрібних синців правої кисті (проекції п’ястково-фалангових суглобів 2-го та 4-го пальців у проміжку між основними фалангами 4-го та 5-го пальців та в проекції 5-ї п’ясткової кістки), які за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення стосовно живих осіб відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули смерть.
Смерть ОСОБА_8 . настала внаслідок чисельних ножових поранень м’яких частин тіла з пошкодженням цілісності крупних судин (підколінна артерія та вена), що призвели до зовнішньої кровотечі та обумовили масивну кровотечу, що послужила безпосередньою причиною смерті.
В апеляціях
- помічник прокурора м. Тернополя просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати засудженого ОСОБА_3 . винним за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 10 років позбавлення волі. Свої вимоги помічник прокурора м. Тернополя мотивує тим, що суд безпідставно перекваліфікував дії засудженого ОСОБА_3 . з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України. Такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать зібраним органом досудового слідства та дослідженим судом доказам. Вважає, що засуджений ОСОБА_3 . біля 23 години 13 жовтня 2004 року при виході з бару «Руслан» познайомився з потерпілим ОСОБА_8 . після чого разом з ним розпивав спиртні напої на дитячому майданчику поблизу будинку № 5 по вул. Чаадаєва в м. Тернополі.. вчинив дії, що виразились в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_8 ..
- потерпілі ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 . та їх представники ОСОБА_6 . і ОСОБА_7 . просять вирок стосовно ОСОБА_3 . скасувати та постановити новий вирок, яким застосувати закон за більш тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому більш суворе покарання. Свої вимоги потерпілі та їх представники мотивують неправильним застосуванням судом кримінального закону - при доведеності наявними у справі доказів про умисне вбивство потерпілого ОСОБА_8 . невірно кваліфіковано дії засудженого ОСОБА_3 . за ч. 2 ст. 121 КК України.
Крім того, потерпілі ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 . та їх представники ОСОБА_6 . і ОСОБА_7 . вважають, що суд невірно вирішив цивільні позови, задовольнивши надто малі суми стягнення моральної шкоди та відмовивши у задоволенні цивільного позову про стягнення моральної шкоди в користь сина потерпілого – неповнолітнього ОСОБА_2 і матеріальної шкоди у виді щомісячної грошової компенсації з розрахунку мінімальної місячної заробітної плати до досягнення його повноліття в користь колишньої дружини потерпілого ОСОБА_8 . - ОСОБА_7 ..
- засуджений ОСОБА_3 . біля 23 години 13 жовтня 2004 року при виході з бару «Руслан» познайомився з потерпілим ОСОБА_8 . після чого разом з ним розпивав спиртні напої на дитячому майданчику поблизу будинку № 5 по вул. Чаадаєва в м. Тернополі.. просить вироку суду змінити, перекваліфікувавши його дії з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, мотивуючи тим, що він не мав наміру позбавляти життя потерпілого, а лише захищався від його нападу. Вважає, що призначене судом покарання є надто суворим, оскільки судом не враховано його каяття та часткового визнання своєї вини. Крім того просить зменшити суму задоволеного судом позову про стягнення моральної та матеріальної шкоди, врахувавши реальні можливості його сплатити.
Заслухавши:
- міркування прокурора, яка апеляцію помічника прокурора м. Тернополя не підтримала, просить апеляцію потерпілих та їх представників щодо невірної кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК України залишити без задоволення, а вирок суду у цій частині без змін. З питань вирішення цивільних позовів у справі, просить вирок суду змінити, зменшивши розмір стягнення матеріальної шкоди в користь потерпілої ОСОБА_4 . на суму витрат, пов’язаних з організацією поминальних обідів на 40 день та один рік після смерті потерпілого ОСОБА_8 ., а в решті залишити без змін.
- потерпілого ОСОБА_2 ., який просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, за яким визнати ОСОБА_3 . винним за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі, на строк, передбачений санкцією цієї статті, та задовольнити заявлений ним цивільний позов про стягнення моральної шкоди на суму 30 000 грн.
- засудженого ОСОБА_3 . та його захисника, які просять вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України та призначити покарання за санкцією цієї статті, а суми стягнень про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в користь потерпілих зменшити,
перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція помічника прокурора м. Тернополя підлягає задоволенню, апеляція потерпілих ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 ., їх представників ОСОБА_6 . і ОСОБА_7 . та апеляція засудженого ОСОБА_3 . підлягають частковому задоволенню з таких підстав:
Висновки суду про те, що саме діями засудженого ОСОБА_3 . заподіяно смерть потерпілому ОСОБА_8 . підтверджені зібраними у встановленому порядку доказами, які належно досліджені судом, детально викладені у вироку і в апеляціях не оспорюються.
Умотивовуючи свої рішення про винність засудженого ОСОБА_3 . у вчиненні суспільно-небезпечного діяння суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги:
- часткове визнання вини та показання засудженого ОСОБА_3 . на досудовому слідстві та в суді про те, що в ніч на 14 жовтня 2004 року на дитячому майданчику поблизу будинку № 5 по вул. Чалдаєва м. Тернополя саме він завдав ударів ножем потерпілому ОСОБА_8 . в різні ділянки тіла;
- показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 ., яка ствердила, що в ніч на 14 жовтня 2004 року її син – засуджений ОСОБА_3 . прийшов додому після опівночі. Зранку бачила кров на його одязі у якому він був одітий напередодні та тілесні ушкодження на губах.
- показання свідка ОСОБА_10 . про те, що 13 жовтня о 00 год. чув у дворі будинку № 5 по вул. Чалдаєва м. Тернополя крики двох чоловіків.
- показання свідка ОСОБА_11 . про те, що 14 жовтня 2004 року зранку біля будинку № 5 по вул. Чаадаєва м. Тернополя вона виявила труп мужчини про що повідомила у медичний заклад та міліцію.
- висновки судово медичної експертизи № 665 від 13 листопада 2004 року згідно яких при дослідженні трупа ОСОБА_8 . виявлено тілесні ушкодження у вигляді:
Рани лівої скроневої ділянки голови, яка продовжується рановим каналом, що проходить у товщі скроневого м’язу, з ушкодженням зовнішньої кісткової пластинки луски лівої скроневої кістки;
- рани лівої половини задньої поверхні шиї, на межі середньої та нижньої третин, яка продовжується рановим каналом, котрий проходить у товщі лівого трапецеподібного м’язу спини:
- рани зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу, яка продовжується рановим каналом, який проходить у товщі м’язів задньої групи стегна з повним поперечним пересіченням підшкірної артерії та вени;
- ран дистального міжфалангового суглобу 3 пальця правої кисті,
- подряпин лівої половини передньої поверхні грудей, чотирьох дрібних синців правої кисті ( проекції п’ястково-фалангових суглобів 2-го та 4-го пальців у проміжку між основними фалангами 4-го та 5-го пальців та в проекції 5-ї п’ясткової кістки), які за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення стосовно живих осіб відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули смерть.
Смерть ОСОБА_8 . настала внаслідок чисельних ножових поранень м’яких частин тіла з пошкодженням цілісності крупних судин (підколінна артерія та вена), що призвели до зовнішньої кровотечі та обумовили масивну кровотечу, що послужила безпосередньою причиною смерті.
Незадовго до смерті ОСОБА_8 . у значній кількості вживав алкогольні напої, що підтверджується виявленням при судово-токсикологічній експертизі в крові та сечі з трупа відповідно 4,29%о (проміле) етилового спирту, яка стосовно живих осіб може відповідати стану тяжкого ступеня алкогольного сп’яніння. (т. 1 а. с. 159-169)
- висновки судово-токсикологічного дослідження № 1808 від 11 листопада 2004 року з якого вбачається, що у крові засудженого ОСОБА_3 . виявлено етиловий спирт в кількості, яка може відповідати показникам важкого отруєння алкоголем на момент забору крові. (т.1 а. с. 197-198)
- висновки судово - імунологічних експертиз № 516 та 520 від 18 листопада 2004 року з яких вбачається, що на вилученому у засудженого ОСОБА_3 . правому кросівку та вилученій по місцю його проживання наволочці виявлено кров людини, яка може походити і від потерпілого ОСОБА_8 . (т.1 а. с. 211-214, 227-229)
- висновки дактилоскопічної експертизи № 1264 від 6 листопада 2004 року з яких вбачається, що на вилученому при огляді місця події блокноті засудженого ОСОБА_3 . виявлено сліди його пальців рук. (т. 1 а. с. 245-246)
- висновки судово – медичної експертизи речових доказів № 126 від 1. грудня 2004 року з яких вбачається, що на предметах одягу з верхньої половини тіла потерпілого ОСОБА_8 . виявлено декілька пошкоджень, два з яких збігаються між собою у шарах одягу та з відповідними тілесними ушкодженнями і утворилися внаслідок колючо-ріжучих дій предмета з властивостями леза і спинки по типу клинка ножа. Крім того, на куртці виявлено пошкодження тканини верху з двох частин на спинці (верхньоліва третина), які утворилися внаслідок одномоментної колючо - ріжучої дії гострого предмета з ознаками леза і спинки по типу клинка ножа під час проходження клинка крізь складку тканини верху при направленому вверх вліво лезі, а також наскрізне пошкодження лівої поли і пошкодження тканини верху на правому рукаві, які спричинені дворазовими ріжучими діями гострого предмета з лезом. На штанах виявлено пошкодження ременя і під ним пошкодження тканини планки пояса (збігаються між собою в шарах), а також пошкодження тканини лівої половинки, яке по локалізації та напрямі довжика збігаються з відповідним тілесним ушкодженням (поранення зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу з пошкодженням м’язів та судин).Зазначені ушкодження штанів утворилися від дворазової дії гострого предмета з властивостями леза і спинки по типу клинка ножа. (т. 1 а. с. 185-191)
Разом з тим, суд першої інстанції визнав кваліфікацію органів досудового слідства дій засудженого ОСОБА_3 . за ч. 1 ст. 115 КК України невірною та перекваліфікував їх на ст. 121 ч.2 КК України, мотивуючи тим, що під час досудового слідства та в суді не здобуто доказів, що у засудженого ОСОБА_3 . був умисел на позбавлення життя потерпілого.
На обґрунтування вини засудженого ОСОБА_3 . за ч. 2 ст. 121 КК України суд послався на його показання, дані під час досудового слідства та в суді про те, що потерпілий ОСОБА_8 . наніс йому удар рукою в обличчя від якого він впав та втратив свідомість, потім сів на ньому зверху, наносив удари по тілу та обшукував кишені, забрав блокнот та гроші, потім накинувся знову та поваливши на землю, душив обома руками. Тому засуджений ОСОБА_3 ., маючи намір спричинити тільки тілесні ушкодження, умисно наніс потерпілому ОСОБА_8 . удари ножем в різні частини тіла.
Колегія суддів вважає, що таке мотивування судом першої інстанції правової оцінки вчиненого злочину не можна вважати правильним тому, що показання засудженого ОСОБА_3 . могли бути покладені в основу обвинувального вироку лише при підтвердженні їх іншими об’єктивними доказами. Суд першої інстанції зобов’язаний був вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного повного дослідження обставин справи, оскільки вирок не може бути побудований на здогадках і домислах. Проте, суд порушив ці вимоги закону.
З протоколу судового засідання вбачається, що суд першої інстанції, хоч і дослідив всі зібрані органами досудового слідства докази у справі, проте надав перевагу лише показанням засудженого ОСОБА_3 . і, в порушення вимог ст. 334 КПК України, у вироку не зазначив мотивів з яких відкидає інші докази.
Зокрема, прийнявши до уваги твердження засудженого ОСОБА_3 ., суд першої інстанції визнав доведеним той факт, що потерпілий ОСОБА_8 . напав на нього та заволодів блокнотом та грошима. Між тим, у показаннях засудженого ОСОБА_3 . на досудовому слідстві та в суді є суперечності, які належним чином не оцінені.
Так, з показань засудженого ОСОБА_3 . на досудовому слідстві вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 . заволодів його блокнотом та грошима в сумі 10 грн. номіналом по 5 грн. (т. 1 а.с. 144-146), проте з протоколу огляду місця події від 14 жовтня 2004 року (т. 1 а. с. 9-21) вбачається, що на дитячому майданчику у дворі буд. № 5 по вул. Чаадаєва м. Тернополя поблизу лавки виявлено блокнот темного кольору, а у потерпілого ОСОБА_8 . грошей в сумі 10 грн. номіналом по 5 грн. не виявлено. Зате, у правій врізній кишені його штанів було виявлено три купюри по дві грн. кожна. Суд першої інстанції хоч і дослідив в судовому засіданні, проте не дав оцінки та не прийняв до уваги даних протоколу огляду місця події.
Аналогічно, визнавши доведеним у обвинуваченні, викладеному у вироку, той факт, що потерпілий ОСОБА_8 . наніс засудженому ОСОБА_3 . удар рукою в обличчя, наносив йому удари по тілу, поваливши на землю, душив обома руками, суд хоч і оголосив в судовому засіданні, проте не прийняв до уваги та не дав оцінки висновкам судово-медичної експертизи № 2392 від 16 листопада 2004 року (ч. 1 а. с. 260-261) та додаткової судово-медичної експертизи № 134 від 20 вересня 2005 року (т. 2 а. с. 218-221), судово-медичної експертизи № 665 від 13 листопада 2004 року. (т. 1 а. с. 159-165)
З висновків зазначених експертиз вбачається, що 14 жовтня 2004 року при судово-медичному обстеженні засудженого ОСОБА_3 . виявлено синець та садно чола, синець лівої вушної раковини, синець та рана облямівки верхньої шуби, внутрішньо-шкірні крововиливи шиї, садна лівого ліктя, правої кисті, лівого зап’ястка, правого коліна, лівої гомілки. Проте, зазначені тілесні ушкодження на тілі засудженого ОСОБА_3 . утворились не одночасно чи незначній часовій послідовності, а мають різну давність їх виникнення. Зокрема:
- два садна на правій вушній раковині, садна на лівому лікті, правому коліні і лівій гомілці, а також внутрішньо шкірні крововиливи точкового характеру на лівій половині шиї утворились не менше як за кілька (3-5 діб) до судово-медичного огляду засудженого ОСОБА_3 . 14 жовтня 2004 року;
- рана верхньої губи, синці та садна на чолі, лівій вушній раковині, на верхній губі, правій кисті і лівому зап’ястку виникли в межах першої доби, що передувала його огляду.
Садна на лівому лікті, правому коліні і лівій гомілці характерні для їх виникнення від самовільного падіння особи з висоти власного зросту під час ходьби.
Рана верхньої губи, синці чола, лівої вушної раковини, крововиливи в ділянці верхньої губи, синці чола, лівої вушної раковини, крововиливи в ділянці верхньої губи виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею і характерні для побиття, в тому числі під час бійки.
Не виключено, що смугасте садно тильної поверхні правої кисті, яке є також наслідком дії тупого предмету, утворилось від удару його кулаком об твердий предмет чи тверду поверхню тіла іншої особи, так само як і дрібні садна передньої поверхні лівого зап’ястка могли виникнути від притискування цієї ділянки тіла тупим предметом з нерівною поверхнею.
Не виключено, що дрібно - і крупно точкові крововиливи на обмежених овальних ділянках лівої половини шиї утворилися від «засмоктування губами» іншої особи.
Тілесних ушкоджень, які б свідчили про нанесення ОСОБА_3 . ударів у груди чи стиснення грудей коліном, ознак стиснення його шиї руками, як і характерних самозахисту чи самооборони, при судово-медичному огляді засудженого ОСОБА_3 . 14 жовтня 2004 року не виявлено.
З висновків судово-медичної експертизи № 665 від 13 листопада 2004 року (т. 1 а. с. 159-165) вбачається, що під час нанесення ножових поранень потерпілий захищався шляхом захвату клинка ножа пальцями правої руки, що підтверджується наявністю та механізмом спричинення ран 3-го пальця.
З висновків додаткової судово-медичної експертизи № 133 від 20 вересня 2005 року, вбачається, що судячи по глибині ранових каналів у м’яких тканинах ОСОБА_8 . удари клинком ножа наносились йому зі значною силою. (т. 2 а.с. 228-232)
Суд першої інстанції належним чином не перевірив показання засудженого ОСОБА_3 ., а висновкам зазначених експертиз не дав жодного аналізу у вироку.
Вирішуючи питання про зміст умислу засудженого ОСОБА_3 . суд повинен був виходити з сукупності всіх обставин вчиненого злочину і врахувати кількість, локалізацію і характер спричинених потерпілому ОСОБА_8 . тілесних ушкоджень, їх поведінку, яка передувала злочину, поведінку засудженого ОСОБА_3 . після його вчинення.
Так, суд першої інстанції не взяв до уваги зібрані у справі докази про те, що, що між засудженим ОСОБА_3 . та потерпілим ОСОБА_8 . виник конфлікт в день вчинення злочину, не враховано висновків судово-медичних експертиз щодо спрямованості, кількості, локалізації і характеру спричинених ОСОБА_8 . тілесних ушкоджень.
Таким чином, наявними у справі та наведеними вище доказами достовірно встановлено, що вбивству потерпілого ОСОБА_8 . передувала сварка та бійка з засудженим ОСОБА_3 ., а тому суд безпідставно дійшов висновку про те, що засуджений ОСОБА_3 . біля 23 години 13 жовтня 2004 року при виході з бару «Руслан» познайомився з потерпілим ОСОБА_8 . після чого разом з ним розпивав спиртні напої на дитячому майданчику поблизу будинку № 5 по вул. Чаадаєва в м. Тернополі.. лише оборонявся від нападу, не мав умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_8 . і перекваліфікував його дії на ч. 2 ст. 121 КК України.
Потерпіла ОСОБА_4 . у справі заявила цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди - витрат, понесених на ритуальні послуги, поховання, поминальні обіди, спорудження пам’ятнику в сумі 12 621 грн. 69 коп., потерпілі ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 ., та ОСОБА_7 . в інтересах потерпілого ОСОБА_6 ., заявили позов про стягнення по 100 000 грн. моральної шкоди і представник потерпілого - ОСОБА_7 . про стягнення матеріальної шкоди у вигляді 35 000 грн. грошової компенсації до досягнення потерпілим ОСОБА_6 . повноліття.
Відповідно до вимог ст. 328 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності, підстав і розміру цивільного позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому. При розгляді кримінальної справи суд зобов’язаний на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи з’ясувати розмір матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином, навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.
Всупереч цих вимог, суд у судовому засіданні належним чином не дослідив поданих потерпілими та їх представниками доказів про понесені витрати, не з’ясовував підстав і розміру заявленого цивільного позову, не мотивував прийняте рішення про стягнення з засудженого ОСОБА_3 . заподіяної шкоди саме у вказаних у вироку розмірах, не вирішив цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_7 . про стягнення 100000 грн. моральної шкоди в користь неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 ..
За таких обставин, наведені в апеляції потерпілих ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 ., їх представників ОСОБА_6 . і ОСОБА_7 . та засудженого ОСОБА_3 . доводи про істотне порушення кримінально – процесуального закону при вирішенні судом питання про цивільно - правову відповідальність засудженого ОСОБА_3 . є обґрунтованими, а тому вирок суду в частині вирішення цивільного підлягає скасуванню.
Виходячи з цього, колегія суддів прийшла до висновку, що посилання в апеляційному поданні помічника прокурора м. Тернополя та потерпілих ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 . та їх представників ОСОБА_6 . і ОСОБА_7 . на невірну перекваліфікацію судом першої інстанції дій засудженого ОСОБА_3 . на ч. 2 ст. 121 КК України та необхідність застосування закону про більш тяжкий злочин, посилання потерпілих та їх представників про невірне вирішення їх цивільних позовів, посилання засудженого ОСОБА_3 . про надмірне стягнення з нього суми заподіяної матеріальної шкоди є обґрунтованими і їх вимоги підлягають задоволенню.
З цих підстав, передбачених ст. 378 КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає необхідним застосувати закон про більш тяжкий злочин та сформулювати обвинувачення, яке вважає доведеним за ч. 1 ст. 115 КК України, виклавши його у такій редакції:
ОСОБА_3 . біля 23 години 13 жовтня 2004 року при виході з бару «Руслан» познайомився з потерпілим ОСОБА_8 . після чого разом з ним розпивав спиртні напої на дитячому майданчику поблизу будинку № 5 по вул. Чаадаєва в м. Тернополі.
Під час розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_3 . та ОСОБА_8 . виник конфлікт, який переріс у бійку. В ході конфлікту у ОСОБА_3 . виник злочинний намір, спрямований на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне позбавлення життя ОСОБА_8 ., ОСОБА_3 . в ніч з 13 на 14 жовтня 2004 року на дитячому майданчику поблизу будинку № 5 по вул.. Чаадаєва в м. Тернополі витягнув з кишені штанів ніж, який мав при собі, після чого з метою умисного вбивства почав наносити удари ОСОБА_8 . в різні частини тіла ножем, внаслідок чого спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді:
- рани лівої скроневої ділянки голови, яка продовжується рановим каналом, що проходить у товщі скроневого м’язу, з ушкодженням зовнішньої кісткової пластинки луски лівої скроневої кістки;
- рани лівої половини задньої поверхні шиї, на межі середньої та нижньої третин, яка продовжується рановим каналом, котрий проходить у товщі лівого трапецеподібного м’язу спини:
- рани зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу, яка продовжується рановим каналом, який проходить у товщі м’1язівзадньої групи стегна з повним поперечним пересіченням підшкірної артерії та вени;
- ран дистального між фалангового суглобу 3 пальця правої кисті,
- подряпин лівої половини передньої поверхні грудей, чотирьох дрібних синців правої кисті ( проекції п’ястково-фалангових суглобів 2-го та 4-го пальців у проміжку між основними фалангами 4-го та 5-го пальців та в проекції 5-ї п’ясткової кістки), які за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення стосовно живих осіб відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули смерть.
Смерть ОСОБА_8 . настала внаслідок чисельних ножових поранень м’яких частин тіла з пошкодженням цілісності крупних судин (підколінна артерія та вена), що призвели до зовнішньої кровотечі та обумовили масивну кровотечу, що послужила безпосередньою причиною смерті.
Незважаючи на часткове визнання вини самим засудженим ОСОБА_3 ., його винність у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується:
- частково показаннями самого засудженого ОСОБА_3 . під час апеляційного розгляду справи про те, що 13 жовтня 2004 року біля 23 години біля бару «Руслан» познайомився з потерпілим ОСОБА_8 ., з яким вирішив розпити пляшку горілки. Після цього вони вдвох зайшли на дитячий майданчик поблизу будинку № 5 по вул. Чаадаєва в м. Тернополі і розпивали спиртне. Особисто він в нетверезому стані не перебував і свої дії контролював. Під час розпивання спиртного між ним та потерпілим ОСОБА_8 . виник конфлікт через те, що той почав вимагати гроші на випивку. Коли він відмовився і хотів йти додому, потерпілий ОСОБА_8 . наніс йому удар рукою в обличчя від якого впав та на мить втратив свідомість. Коли прийшов до тями то побачив, що ОСОБА_8 ., сидить на ньому зверху, наносить удари по тілу та обшукує кишені. Потерпілий ОСОБА_8 . забрав у нього блокнот та гроші, відійшов в сторону. Після цього, встаючи побачив ніж, яким під час розпивання спиртного нарізав закуску і взяв його в руки. Потерпілий ОСОБА_8 ., побачив в його руках ніж, накинувся на нього знову та повалив на землю. Потім почав душити обома руками. Захищаючись від потерпілого ОСОБА_8 ., не маючи наміру його вбивати, а лише припинити його дії, почав хаотично наносити йому ножем удари в різні частини тіла. Коли той припинив напад і відпустив його, вирвався від потерпілого ОСОБА_8 . та втік додому. При цьому бачив як потерпілий ОСОБА_8 також побіг в протилежний бік.
- показаннями в суді першої інстанції свідка ОСОБА_9 ., яка ствердила, що в ніч на 14 жовтня 2004 року її син – засуджений ОСОБА_3 . прийшов додому після опівночі. Зранку бачила кров на його одязі у якому він був одітий напередодні та тілесні ушкодження на губах.
- показаннями в суді першої інстанції свідка ОСОБА_10 . про те, що 13 жовтня о 00 год. чув у дворі будинку № 5 по вул. Чалдаєва м. Тернополя крики двох чоловіків.
- показаннями в суді першої інстанції свідка ОСОБА_11 . про те, що 14 жовтня 2004 року зранку біля будинку № 5 по вул.. Чаадаєва м. Тернополя вона виявила труп мужчини про що зразу ж повідомила у медичний заклад та міліцію.
Дослідженими під час апеляційного розгляду справи:
- даними протоколу огляду місця події від 14 жовтня 2004 року, з якого вбачається, що на дитячому майданчику у дворі буд. № 5 по вул. Чаадаєва м. Тернополя поблизу лавки виявлено блокнот темного кольору, а у потерпілого ОСОБА_8 . грошей в сумі 10 грн. по 5 грн. не виявлено. Зате, у правій врізній кишені його штанів було виявлено три купюри по дві грн. кожна. (т. 1 а. с. 9-21)
- висновками судово медичної експертизи № 665 від 13 листопада 2004 року згідно яких при дослідженні трупа ОСОБА_8 . виявлено тілесні ушкодження у вигляді:
Рани лівої скроневої ділянки голови, яка продовжується рановим каналом, що проходить у товщі скроневого м’язу, з ушкодженням зовнішньої кісткової пластинки луски лівої скроневої кістки;
- рани лівої половини задньої поверхні шиї, на межі середньої та нижньої третин, яка продовжується рановим каналом, котрий проходить у товщі лівого трапецеподібного м’язу спини:
- рани зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу, яка продовжується рановим каналом, який проходить у товщі м’язів задньої групи стегна з повним поперечним пересіченням підшкірної артерії та вени;
- ран дистального міжфалангового суглобу 3 пальця правої кисті,
- подряпин лівої половини передньої поверхні грудей, чотирьох дрібних синців правої кисті ( проекції п’ястково-фалангових суглобів 2-го та 4-го пальців у проміжку між основними фалангами 4-го та 5-го пальців та в проекції 5-ї п’ясткової кістки), які за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення стосовно живих осіб відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули смерть.
- під час нанесення ножових поранень потерпілий захищався шляхом захвату клинка ножа пальцями правої руки, що підтверджується наявністю та механізмом спричинення ран 3-го пальця.
Смерть ОСОБА_8 . настала внаслідок чисельних ножових поранень м’яких частин тіла з пошкодженням цілісності крупних судин (підколінна артерія та вена), що призвели до зовнішньої кровотечі та обумовили масивну кровотечу, що послужила безпосередньою причиною смерті.
Незадовго до смерті ОСОБА_8 . у значній кількості вживав алкогольні напої, що підтверджується виявленням при судово-токсикологічній експертизі в крові та сечі з трупа відповідно 4,29%о (проміле) етилового спирту, яка стосовно живих осіб може відповідати стану тяжкого ступеня алкогольного сп’яніння. (т. 1 а.с. 159-169)
- висновками судово - імунологічних експертиз № 516 та 520 від 18 листопада 2004 року з яких вбачається, що на вилученому у засудженого ОСОБА_3 . правому кросівку та вилученій по місцю його проживання наволочці, виявлено кров людини, яка може походити і від потерпілого ОСОБА_8 . (т.1 а. с. 211-214, 227-229)
- висновки дактилоскопічної експертизи № 1264 від 6 листопада 2004 року з яких вбачається, що на вилученому при огляді місця події блокноті засудженого ОСОБА_3 . виявлено сліди його пальців рук. (т. 1 а. с. 245-246)
- висновками судово – медичної експертизи речових доказів № 126 від 1. грудня 2004 року з яких вбачається, що на предметах одягу з верхньої половини тіла потерпілого ОСОБА_8 . виявлено декілька пошкоджень, два з яких збігаються між собою у шарах одягу та з відповідними тілесними ушкодженнями і утворилися внаслідок колючо-ріжучих дій предмета з властивостями леза і спинки по типу клинка ножа. Крім того, на куртці виявлено пошкодження тканини верху з двох частин на спинці (верхньоліва третина), які утворилися внаслідок одномоментної колючо - ріжучої дії гострого предмета з ознаками леза і спинки по типу клинка ножа під час проходження клинка крізь складку тканини верху при направленому вверх вліво лезі, а також наскрізне пошкодження лівої поли і пошкодження тканини верху на правому рукаві, які спричинені дворазовими ріжучими діями гострого предмета з лезом. На штанах виявлено пошкодження ременя і під ним пошкодження тканини планки пояса (збігаються між собою в шарах), а також пошкодження тканини лівої половинки, яке по локалізації та напрямі довжика збігаються з відповідним тілесним ушкодженням (поранення зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу з пошкодженням м’язів та судин).Зазначені ушкодження штанів утворилися від дворазової дії гострого предмета з властивостями леза і спинки по типу клинка ножа. (т. 1 а. с. 185-191)
- висновками судово-медичної експертизи № 2392 від 16 листопада 2004 року (ч. 1 а. с. 260-261) та додаткової судово-медичної експертизи № 134 від 20 вересня 2005 року (т. 2 а. с. 218-221), з яких вбачається, що 14 жовтня 2004 року при судово-медичному обстеженні засудженого ОСОБА_3 . виявлено синець та садно чола, синець лівої вушної раковини, синець та рана облямівки верхньої шуби, внутрішньо-шкірні крововиливи шиї, садна лівого ліктя, правої кисті, лівого зап’ястка, правого коліна, лівої гомілки. Проте, зазначені тілесні ушкодження на тілі засудженого ОСОБА_3 . утворились не одночасно чи незначній часовій послідовності, а мають різну давність їх виникнення. Зокрема:
- два садна на правій вушній раковині, садна на лівому лікті, правому коліні і лівій гомілці, а також внутрішньо шкірні крововиливи точкового характеру на лівій половині шиї утворились не менше як за кілька (3-5 діб) до судово-медичного огляду засудженого ОСОБА_3 . 14 жовтня 2004 року;
- рана верхньої губи, синці та садна на чолі, лівій вушній раковині, на верхній губі, правій кисті і лівому зап’ястку виникли в межах першої доби, що передувала його огляду.
Садна на лівому лікті, правому коліні і лівій гомілці характерні для їх виникнення від самовільного падіння особи з висоти власного зросту під час ходьби.
Рана верхньої губи, синці чола, лівої вушної раковини, крововиливи в ділянці верхньої губи, синці чола, лівої вушної раковини, крововиливи в ділянці верхньої губи виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею і характерні для побиття, в тому числі під час бійки.
Не виключено, що смугасте садно тильної поверхні правої кисті, яке є також наслідком дії тупого предмету, утворилось від удару його кулаком об твердий предмет чи тверду поверхню тіла іншої особи, так само як і дрібні садна передньої поверхні лівого зап’ястка могли виникнути від притискування цієї ділянки тіла тупим предметом з нерівною поверхнею.
Не виключено, що дрібно - і крупно точкові крововиливи на обмежених овальних ділянках лівої половини шиї утворилися від «засмоктування губами» іншої особи.
Тілесних ушкоджень, які б свідчили про нанесення ОСОБА_3 . ударів у груди чи стиснення грудей коліном, ознак стиснення його шиї руками, як і характерних самозахисту чи самооборони, при судово-медичному огляді засудженого ОСОБА_3 . 14 жовтня 2004 року не виявлено.
- висновками додаткової судово-медичної експертизи № 133 від 20 вересня 2005 року, з яких вбачається, що судячи по глибині ранових каналів у м’яких тканинах ОСОБА_8 . удари клинком ножа наносились йому зі значною силою. (т. 2 а.с. 228-232)
Вищенаведені експертні дослідження є науково обґрунтованими, переконливими, виконані висококваліфікованими спеціалістами з великим стажем роботи за фахом і сумнівів у колегії суддів не викликають. Їх висновки належно аргументовані з наукової точки зору, відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Висновки вказаних експертиз, в сукупності з вищенаведеними доказами, підтверджують факт умисного заподіяння засудженим ОСОБА_3 . смертельних ножових поранень потерпілому ОСОБА_8 ..
Колегія суддів не приймає до уваги твердження засудженого ОСОБА_3 . в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи про те, що він наніс удари ножем тоді коли потерпілий ОСОБА_8 ., накинувся на нього та поваливши на землю душив обома руками, оскільки це спростовується дослідженими у справі і наведеними вище доказами.
Такий висновок щодо спрямованості умислу засудженого ОСОБА_3 . колегія суддів робить, враховуючи характер і особливість знаряддя злочину, яке використовувалося засудженим ОСОБА_3 . для нанесення ударів ударів, їх сила і спрямованість, локалізація і кількість ушкоджень. Зокрема те, що у різні ділянки тіла, у тому числі життєво важливі – голову і шию заподіяно велику кількість ударів ножем і саме від множинних поранень, у тому числі у життєво важливі ділянки тіла, через невеликий проміжок часу на місці події настала смерть потерпілого ОСОБА_8 .. Крім того, спосіб дій та поведінка засудженого ОСОБА_3 ., який після нанесення великої кількості ударів ножем втік з місця скоєння злочину, знищив знаряддя та сліди злочину, на думку колегії суддів, свідчать про наявність у нього бажання заподіяти смерть потерпілому ОСОБА_8 . і спростовують його покази про те, що він не мав наміру вбивати потерпілого.
Доводи засудженого ОСОБА_3 ., викладені в апеляції, про те, що він наносив удари ножем потерпілому, лише захищаючись від його нападу і обороняючись заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження є безпідставними.
На думку колегії суддів, суспільно небезпечне посягання для визнання його таким, від якого допустима оборона, має за своїм характером і ступенем суспільної небезпечності реально заподіювати чи створювати реальну загрозу заподіяння шкоди, а характер дій потерпілого ОСОБА_8 . по відношенню до засудженого ОСОБА_3 ., як він описує їх у своїх показаннях, з урахуванням його фізичних властивостей в порівнянні з фізичним властивостями потерпілого ОСОБА_8 ., на думку колегії суддів, не дає підстав вважати про дійсність, реальність та об'єктивне існування суспільно-небезпечного посягання по відношенню до нього.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що відсутність суспільно-небезпечного посягання на засудженого ОСОБА_3 . виключає оборону з його боку, а тому критично оцінює його показання в цій частині і вважає їх такими, що надані з метою уникнути кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин.
З цих підстав, апеляція засудженого ОСОБА_3 . щодо перекваліфікації його дій з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України задоволенню не підлягає.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 ., колегія суддів, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані щодо особи винного, обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння і вважає необхідним призначити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у межах санкції цієї статті у виді позбавлення волі.
При цьому колегією суддів враховано також і молодий вік засудженого ОСОБА_3 ., те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, частково визнав свою винним у вчиненні злочину.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 . на суму 12 621 грн. 69 коп. у яку вона включає витрати на поховання брата, вартість продуктів на поминальні обіди, вартість надмогильного пам’ятника на думку колегії суддів слід задовольнити частково.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди, колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягають лише реально понесені витрати, пов’язані лише зі вчиненням злочину щодо ОСОБА_8 ., підтверджені документальними доказами. Виходячи з цього, потерпілій ОСОБА_4 . слід відшкодувати витрати на організацію похорон її брата, ОСОБА_8 . згідно чеків бюро ритуальних послуг в сумі 1363 грн. 30 коп. (т. 1 а.с. 122), придбання ритуальної одежі згідно накладної довідки ТОВ «Тернопільський речовий ринок» на суму 875 грн. вартість ритуальної одежі (т. 1 а.с. 120), вартість продуктів, придбаних для поминального обіду після похорону, згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 986 від 26 жовтня 2004 року в сумі 810 грн., витрат на виготовлення та спорудження надмогильного пам’ятника згідно рахунку від 24 листопада 2004 року в сумі 7600 грн. (т. 1 а.с. 121)
Не підлягають задоволенню витрати на придбання продуктів згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 22 листопада 2004 року (т. 1 а.с. 122), та на суму 1319 грн. 14 коп. згідно накладної № 16/13 від 13 жовтня 2005 року (т. 2 а.с.262), оскільки колегією суддів задоволено цивільний позов тільки в частині відшкодування витрат на поминальний обід безпосередньо після похорону, так як на думку судової колегії відсутні докази що ці витрати пов’язані з вчиненим ОСОБА_3 . злочином.
Таким чином, всього матеріальна шкода підлягає стягненню з засудженого ОСОБА_3 . в користь потерпілої ОСОБА_4 . в сумі 10 648 грн. 30 коп.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, заявленої потерпілими ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 . та ОСОБА_7 . в користь неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 . на суму 100 000 грн. кожний, колегія суддів приймає до уваги, що внаслідок вбивства ОСОБА_8 ., який є сином цивільних позивачів ОСОБА_5 . та ОСОБА_2 ., братом цивільного позивача ОСОБА_4 ., батьком неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 ., їм спричинено моральні страждання, порушились звичні життєві зв’язки та стосунки з оточуючими, перенесено нервовий стрес внаслідок втрати брата, сина, батька, переживання внаслідок невідшкодованої матеріальної шкоди, а також необхідність додаткових засобів для забезпечення можливості адаптації до нових умов життя.
Виходячи з цих міркувань, враховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню з засудженого ОСОБА_3 . в розмірі 30 000 грн. кожному потерпілому.
На обґрунтування заявленого цивільного позову щодо стягнення 35 000 грн. витрат, пов’язаних з утриманням неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 . цивільний позивач ОСОБА_7 . не подала у суд першої інстанції жодних доказів, не подала вона їх і під час апеляційного розгляду справи, а тому даний позов слід залишити без розгляду.
Судові витрати в сумі 235 грн. 35 коп., пов’язані з витратами на проведення судово - почеркознавчої експертизи, що стверджується відповідним розрахунком вартості проведеної експертизи (т. 1 а с. 244), підлягають стягненню з засудженого ОСОБА_3 . в користь НДЕКЦ УМВСУ в Тернопільській області.
Речові докази у справі: записну книжку засудженого ОСОБА_3 . відеокасету з записом слідчих дій слід зберігати у матеріалах справи, одяг засудженого ОСОБА_3 . та потерпілого ОСОБА_8 ., що зберігається у камері схову речових доказів прокуратури м. Тернополя підлягають знищенню.
Керуючись ст. ст. 328,330, 331,332-334, 365, 366, 378 КПК України, ст. 23, ст. 1166, ч. 2 ст. 1168 ЦК України, колегія суддів ,-
з а с у д и л а :
Апеляцію помічника прокурора м. Тернополя задовольнити, апеляції потерпілих ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 . та їх представників ОСОБА_6 . і ОСОБА_7 ., засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 24 квітня 2007 року відносно ОСОБА_3 скасувати.
Визнати ОСОБА_3 винним за ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 . залишити тримання під вартою. Строк відбування покарання йому рахувати з 15 жовтня 2004 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 . про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної злочином задовольнити частково. Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 10 648 грн. 30 коп. матеріальної шкоди, заподіяної злочином.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_2 . та ОСОБА_7 . в користь неповнолітнього ОСОБА_6 . про стягнення моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково. Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 – 30 000 грн., в користь ОСОБА_5 30 000 грн., в користь ОСОБА_2 30 000 грн., в користь ОСОБА_6 30 000 грн. моральної шкоди, заподіяної злочином.
Цивільний позов ОСОБА_7 про стягнення 35 000 грн. витрат, пов’язаних з утриманням неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 залишити без розгляду.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати в сумі 235 грн. 35 коп. в користь НДЕКЦ УМВСУ в Тернопільській області.
Речові докази у справі: записну книжку засудженого ОСОБА_3 ., відеокасету з записом слідчих дій - зберігати у матеріалах справи, одяг засудженого ОСОБА_3 . та потерпілого ОСОБА_8 ., що зберігається у камері схову речових доказів прокуратури м. Тернополя – знищити.
Вирок може бути оскаржений або на нього може бути внесене касаційне подання до Верховного Суду України через апеляційний суд Тернопільської області протягом одного місяця з моменту проголошення, а засудженим в той же строк з часу вручення його копії.
Головуючий:підпис
Судді: два підписи
З оригіналом вірно.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Б.Стадник.