Справа: №1-168/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 вересня 2009 року                                                                                м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді     Пилип’юка І.В., при секретарі: Флора Г.І., з участю прокурора: Лукіянчука В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця кримінальну справу про обвинувачення:

 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою,  одруженого, не працюючого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину передбаченого  ст.286 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1. 14 червня  о 19.00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1, не маючи при собі посвідчення водія на керування транспортним засобом, рухаючись по грунтово-гравійній автодорозі сполученням Карапчів - Лукавці в напрямку м. Вашківці Вижницького району. На відрізку даної автодороги, яка має значну кількість вибоїн та поворот праворуч ОСОБА_1. не вибравши безпечної швидкості, не урахувавши дорожньої обстановки, не вірно застосувавши прийоми керування автомобілем, виїхав за межі дороги вліво, де допустив перекидання автомобіля в кювет.

Внаслідок дорожньо транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_2. отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритого скалкового перелому лівої ключиці зі зміщенням відламків, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Своїми необережними діями ОСОБА_1. грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, згідно яких зобов’язаний :

П.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожуючи життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

П.2.1 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

б) бути уважним, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.2.9. Водієві забороняється: керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння;

п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

Підсудний ОСОБА_1. свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і показав, що 14.06.2009 року о 13.00 год. знаходячись в стані алкогольного сп’яніння вирішив на власному автомобілі прокататись.  Після чого керуючи власним автомобілем марки ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1, не маючи при собі посвідчення водія в с. Лукавці взяв двох знайомих хлопців, щоб підвезти в с. Вали. Рухаючись по автодорозі сполученням Лукавці – Вашківці на швидкості 70-80 км./год. при виконанні маневру повороту  не ворався з керуванням, втратив контроль на автомобілем, після чого автомобіль стало заносити юзом і в подальшому допустив перекидання автомобіля в кювет. Внаслідок дорожньо транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_2. отримав тілесні ушкодження.

Крім того підтвердив, що до відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався. Просив суворо не карати, зважити на щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Крім визнання вини підсудним під час судового слідства, його вина у вчиненні злочину доведена доказами добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за заявою учасників судового розгляду згідно ст.299 КПК України в судовому засіданні, крім постанови про порушення кримінальної справи (а.с.1), висновку експерта (а.с.28-33),  характеризуючих даних особу підсудного, не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ними не оспорюються.

Суд, з'ясувавши, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ст.299 КПК України вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, в результаті повного, усестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред'явлене ОСОБА_1. обвинувачення доведеним в частині порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним  засобом, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження. Суд вважає за необхідне виключити із пред’явленого підсудному обвинувачення кваліфікуючу ознаку «або експлуатацію транспорту», оскільки, вона не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним  засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження .

Призначаючи підсудному покарання, суд виходить з характеру та ступеня суспільної небезпечності, тяжкості вчиненого злочину, характеристики підсудного, яка за місцем проживання є позитивною.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, надання допомоги потерпілому після вчинення злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи те, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, з врахуванням обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов'язки.

Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,  та  ст.69, 69 - 1 КК України, суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлявся.

Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 323, 324,  КПК України  суд ,

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК України і призначити йому  покарання у виді  2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст.76 КК України, зобов’язати  ОСОБА_1 повідомляти  органи  кримінально-виконавчої  системи  про  зміну  місця проживання, періодично з‘являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої  системи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання вироком чинності  залишити  обрану -  підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь  НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області р/р 35220002000298, ЄДРПОУ 2575279, МФО 856135 УДК в Чернівецькій області 413 гривень 16 копійок.

Речовий доказ: автомобіль марки ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1, переданий під розписку ОСОБА_1 залишити за ним.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Чернівецької області через Вижницький районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: