Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Справа № 33/0690/54/2011

Категорія 127

Постанова

Іменем України

04 квітня 2011 року м. Житомир

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Крижанівський В.В. розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2010 року, -

в с т а н о в и в:

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2010 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено на неї 510 гривень штрафу.

Відповідно до поставнови суду першої інстанції, о 13 год. 29 хв. 08 листопада 2010 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 51 км автодороги Київ-Чоп, в с. Калинівка, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на 57 км/год., рухалася зі швидкістю 117 км/год.

На прийняте судом рішення до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій вона просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити. В обґрунтування скарги посилається на те, що дане правопорушення вона не вчиняла, оскільки 08 листопада 2010 року рухалася на допустимій швидкості без перевищення, а тому вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення. Копію протоколу про адміністративне правопорушення їй вручено не було, як це передбачено ст. 254 КУпАП. Крім того, працівником ДАІ складаючи протокол було порушено ч.ч. 2, 4 ст. 256 КУпАП, а саме: не були їй роз’яснені права передбачені ст. 268 КУпАП, не була ознайомлена із змістом протоколу та не надали його їй на підпис. Тому вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з грубим порушенням вимог законодавства. З’явитися до суду на розгляд даної справи не мала можливості, оскільки лист-повідомлення про розгляд справи вона отримала лише 24 грудня 2010 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка заявила, що пояснення написані в протоколі та підписи виконані не нею, якщо і перевищила швидкість руху, то на 5-7 км/год. але ніяк не на 57 км/год., просила закрити справу, дослідивши матеріали справи, в межах, передбачених ч.7 ст. 294 КУпАП вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1Л у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, а зокрема перевищення встановленого обмеження швидкості руху більш як на п’ятдесят кілометрів на годину, відповідає фактичним обставинам справи та грунтується на сукупності зібраних та належним чином оцінених доказів.

Доводи викладені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі є безпідставними і спростовуються зібраними в справі доказами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнала факт перевищення нею швидкості про, що зробила в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності запис: „прошу попередити усно”. В протоколі міститься власноручний підпис ОСОБА_1 про вручення їй працівником ДПС протоколу та роз’яснення їй прав передбачених ст.63 Конституції України, ст.286 КУпАП. Достовірність дачі пояснення, підписів в протоколі про адмінправопорушення підтверджується висновком спеціаліста №1/228 від 23 березня 2011 року.

Дії ОСОБА_1Л, за ч.3 ст. 122 КУпАП кваліфіковані правильно, стягнення накладене у межах санкції даної статті та у строки визначені ч.2 ст. 38 КУпАП.

Підстав для зміни чи скасування постанови немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 грудня 2010 року щодо неї - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: