Справа 2А-576-09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого-судді Дворніка О.С.
при секретарі Норчук Р.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги та зобов’язання здійснювати щомісячну виплату підвищень до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому в якому просить стягнути на його користь надбавку до пенсії в розмірі 30% передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що становить 4 307 грн. 25 коп. за 2006-2008 роки та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому здійснювати йому щомісячну виплату підвищень до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в силу Закону України "Про соціальний захист дітей війни", він є дитиною війни поскільки на час закінчення Другої світової війни йому не виповнилось 18 років, що в силу ст. 6 цього Закону йому з 1 січня 2006 року було передбачено підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, яке відповідач не дивлячись на рішення Конституційного Суду України не виплачує, заборгувавши в такий спосіб 4 307 грн. 25 коп..
В судове засідання від позивача надійшла письмова заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дитина війни- це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом об’єктивно встановлено, що позивач є громадянином України та станом на 2 вересня 1945 року йому було менше 18 років.
В силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків пенсії за віком. дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було призупинено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни», тобто 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року в справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у тому числі і цю норму Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" якою було призупинено дію ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" було визнано такою, що не відповідає Конституції України. Зазначена норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року і відповідно позивач з цього часу має право на отримання спірної надбавки до пенсії.
Зазначене рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів України.
Аналогічне положення містить і рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10–рп/2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зміни внесені Законом України від 28 грудня 2007 року «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Більше того, відповідно до ст. 22 ч. 3 Конституції України «При прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Наведене підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 8 листопада 2005 року у справі Кечко проти України, заява № 63134/00, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивач не перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому від 04 березня 2009 року, правовідносин з останнім не має, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 10, 11, 52 , 99, 100, 160-163 КАС України, ст.ст. 8, 46, 55, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року в справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень статей 29, 36 частини другої ст. 56, частини другої ст. 62, частини першої ст. 66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,41,43,44,45,46 ст. 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10–рп/2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги та зобов’язання здійснювати щомісячну виплату підвищень до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відмовити.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_2