УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» січня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Іващенко В.В.
Суддів Сінані О.М.
Летягіної О. В.
При секретарі Акімовій Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 11 липня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі, в розмірі 350грн. щомісячно, починаючи з моменту подачі позову та до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 є сумісною дитиною сторін по справі. Разом позивачка та відповідач не проживають, шлюб між ними розірвано. Матеріальну допомогу відповідач не оказує. Позивачка в свою чергу, є інвалідом третьої групи загального захворювання, отримує пенсію, якої не вистачає на утримання дитини.
Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 11 липня 2006 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини, аліменти у розмірі 300грн. щомісяця, починаючи з 17.05.2006 року, та до повноліття дитини. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На рішення подана апеляційна скарга ОСОБА_2, в якій ставиться питання про зміну рішення суду, як постановленого без урахування обставин, які мають значення для справи, та зниження розміру аліментів на утримання дитини до 176грн. щомісячно..
Апелянт вважає, що суд не прийняв до уваги його матеріальне становище, той факт, що на цей час відповідач ніде не працює, та не має можливості виплачувати призначену судом суму аліментів. З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 вважає за можливе знизити розмір аліментів до 176 грн, що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму, який був встановлений на час розгляд справи.
Справа № 22-196/2007 р. Головуючий у першій інстанції Тихопой О.О.
Доповідач Летягіна О.В.
2
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційною скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_2, який є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, повинен сплачувати аліменти на утримання дитини. Суд виходив з того, що розмір аліментів 300грн. не суперечить вимогам закону України „Про державний бюджет України за 2006 рік" щодо прожиткового мінімуму, а також положенням ч. 2 ст.182 СК України, щодо мінімального розміру на одну дитину.
З такими висновками суду згодна колегія суддів Апеляційного суду АР Крим.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідач у своїй апеляційній скарзі вказує, що він не в змозі виплачувати призначену суму аліментів, так як не працює на наступний час, і не має джерела прибутку. Але ні в судове засідання при розгляді справи судом першої інстанції, ні до своєї апеляційної скарги, ОСОБА_2 не надав будь-які докази у підтвердження доводів своєї апеляційної скарги щодо необхідності зменшення розміру аліментів, а саме, ні довідок про склад сім'ї, доходи, документи у підтвердження того, що він не працює, та інші докази.
Таким чином, судова колегія з цивільних справ вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 304, п.1 ст.307, 308, 313, п.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія судців,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 11 липня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного суду України.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22-196/2007 р. Головуючий у першій інстанції Тихопой О.О.
Доповідач Летягіна О.В.