УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року січня місяця 23 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого» судді_______________________ Новікова Р.В.___________________________
Суддів__________________________________ Берещанської І.І., Сокола B.C._____________
При секретарі _____________________ Урденко Г. ___________________________
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору позики за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 19.04.2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору позики, посилаючись на те, що 15.09.2002 року між сторонами був укладений договір позики, згідно з яким відповідачка отримала в борг грошову суму в розмірі 2612 грн. і зобов'язалася повернути вказану суму до 15.10.2002 року, а також сплатити пеню в розмірі 3% за кожен день прострочки. Відповідачка повернула тільки частину боргу в сумі 519 грн. 75 коп. Добровільно повернути решту відмовилася. Таким чином заборгованість складає 2092,25 грн. і пеня в розмірі 22910,13 грн.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 19.04.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.
В апеляційній скарзі відповідачкою ставиться питання про скасування рішення суду, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що 15.09.2002 року між сторонами був укладений договір позики, згідно до якого відповідачка отримала від позивача в борг грошову суму в розмірі 2612 грн., зобов'язалася повернути борг до 15.10.2002 року і сплатити пеню в розмірі 3% за кожен день прострочки виконання зобов'язання, що підтверджується договором позики (а.с. 4). Частину боргу в сумі 519,75 грн. відповідачка повернула, а решту боргу добровільно повернути відмовилася, посилаючись на тяжке матеріальне становище та стан здоров'я.
Справа № 22-686/2007 Головуючий по першій інстанції
Долженко Ю.П.
Доповідач Берещанська І.І.
2
Посилаючись на ст. ст. 1046, 1049, 526, 625, 646 ЦК України, суд дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1, з чим погоджується колегія суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язань (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. А п. 4.1. договору займу сторони передбачили забезпечення зобов'язання пенею в розмірі 3% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки у разі несвоєчасного повернення боргу. Так, на день ухвалення рішення суду борг складав 2092,25 грн. З цього випливає, що пеня на зазначену суму складає 22910,13 грн., а сума загального боргу - 25002,13 грн., що і була стягнута з ОСОБА_2 на користь позивача.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги щодо того, що судом неправильно був застосований закон, який не підлягав застосуванню, так як правовідносини виникли до прийняття Цивільного кодексу України 2003 року, - не місять правових підстав для скасування рішення, так як відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, права та обов'язки, які виникли до набрання чинності цього Кодексу або продовжують існувати після набрання ним чинності, регулюються зазначеним Кодексом.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 19.04.2006 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.