Справа №2-а-224/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 вересня 2009 року м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип’юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату державної допомоги при народженні дитини та перерахунок і виплату недоотриманої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації про оскарження дій та стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В позові вказувала, що є матір’ю малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, і має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Після народження дитини їй було виплачено допомогу при народженні дитини в сумі 8500 грн., з таким нарахування та виплатою вона не згідна, оскільки вважає, що у відповідності до ст.. 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням та похованням» розмір допомоги при народженні дитини повинен становити суму кратну 22.6 розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років. Окрім того відповідно до ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей сім’ї, по догляду за якими призначається допомога. Дію статті 15 вказаного Закону було зупинено відповідно до положень п.14 ст.71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік». Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року положення Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст.. 12, ч.1ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визнано неконституційними. В травні 2009 року звернулася в Управління праці та соціального захисту населення із заявою про проведення перерахунку нарахованих сум державної допомоги, в чому їй було відмовлено.
Просила визнати відмову відповідача щодо проведення перерахунку та виплати недонарахованої суми державної допомоги при народженні дитини та державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років неправомірною та стягнути з останнього не донараховану та невиплачену суму державної допомоги при народженні дитини в розмірі 1963.8 грн. та державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2009 роки в розмірі 9165 гривень 68 копійок.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилались на обставини зазначені в заяві, просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заявленого позову не визнала, письмового заперечення не надала. Просила в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, дослідивши надані докази, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 46 ч.2 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років згідно ч.1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року. В травні 2009 року звернулася до відповідача з письмовою заявою про здійснення перерахунку та доплати, згідно законодавства, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року. Листом за вих. №168 від 30.06.2009 року Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації позивачу відмовлено в проведенні нарахування у зв’язку з відсутністю законодавчого врегулювання.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Згідно ч.1 ст. 5 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 1 квітня – 463 грн., з 01 жовтня - 470 грн.
На підставі абз.3 ч.2 ст.56, п.7 і 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року, положення ст.ст. 29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.7,9, 12,13,14,23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік “ визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України, у зв’язку з тим, що зупинення законом про Державний бюджет України інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав та свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Закон України “Про державний бюджет України на 2007 рік“ є нормативним актом рівної юридичної сили з іншими законами України і не може зупиняти дії чинних законів у частині встановлення ними пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Крім того, Конституція України визначає Закон України “Про державний бюджет України на 2007 рік“ та Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми» як акти рівної сили, лише з однією різницею, яка полягає в тому, що Закон України “Про державний бюджет“ приймається щорічно та має визначений термін.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і на її користь необхідно нарахувати недоплачену суму державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік“ (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації, яка проявилась у ненарахуванні та невиплаті позивачу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з дня призначення такої допомоги.
Положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік“ визнані неконституційними та втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.152 Конституції України від 28.06.1996 року, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України N6-рп/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, і на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
У відповідності до п.23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» викладено в такій редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень, а пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викладено у такій редакції: Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Тому на думку суду відсутні підстави щодо задоволення вимог позивача стосовно перерахунку та виплати державної допомоги за 2008 рік.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо здійснення перерахунку та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно із Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми", а саме з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.
Відповідно до 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти майном ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права власності та право власності є непорушним.
Позивач в 2007 році мала право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі Закону України “ Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” та обґрунтоване сподівання на отримання такої доплати в розмірі визначеному ст.15 зазначеного Закону.
Стосовно задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача відносно перерахунку та виплати доплати до державної допомоги в сумі 9165,68 грн., суд вважає, що розрахунок соціальних виплат позивачу, передбачених Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” належить, у даному випадку, до компетенції Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації. Підставою для звернення позивача до суду є неправомірна бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а не перевірка правильності нарахування та виплати передбачених законом сум. Окрім того, позивачем не наведено обґрунтування та розрахунок визначеної ним суми. Визначаючи неправомірні дії суб’єкта владних повноважень незаконними, суд зобов'язує відповідача здійснити дії, спрямовані на поновлення прав позивача, як особі, яка має право на державну соціальну підтримку. Перевірка правильності нарахування виплати допомоги не є предметом судового розгляду в цій справі, а тому суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
На підставі ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, керуючись ст.ст.7,71,86,158,162,163,167,255,257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації щодо проведення перерахунку та виплати допомоги при народженні дитини та недонарахованої суми державної соціальної допомоги ОСОБА_4 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірною.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 допомоги при народженні дитини у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку включно в розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з дня призначення вказаної допомоги до 01.01.2008 року з врахуванням фактично отриманих сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст.186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ:
Справа №2-а-224/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 вересня 2009 року м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип’юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату державної допомоги при народженні дитини та перерахунок і виплату недоотриманої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, –
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації щодо проведення перерахунку та виплати допомоги при народженні дитини та недонарахованої суми державної соціальної допомоги ОСОБА_4 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірною.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 допомоги при народженні дитини у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку включно в розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з дня призначення вказаної допомоги до 01.01.2008 року з врахуванням фактично отриманих сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст.186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ: