^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа  №22ас-15/07р.                                                        Головуючий

в   1   інстанції  Куімов  М.В.

категорія   42                                                                         Доповідач  в  апеляційній

інстанції  Клочко  В.П.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

„01 лютого" 2007 року колегія судової палати з цивільних справ  Апеляційного  суду  м.   Севастополя  в  складі:

головуючого              -  Куцеконя  І.П.

суддів                          -  Клочка  В.П.,   Водяхіної  Л.М.

при секретарі - Федоніні Є.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову місцевого суду Гагарінського району М.Севастополя від 02 листопада 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-1656 про стягнення заборгованості по сплаті грошової надбавки за безперервну  військову  службу,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1в травні 2 006 року звернувся до суду з позовом до військової частини А-165 6 про стягнення заборгованості по сплаті грошової надбавки за безперервну військову службу у розмірі 6018,25 грн, мотивуючи вимоги тим, що він проходить службу у відповідача, проте, починаючи з 1 травня 2003 року по травень 2005 року йому виплачувалась надбавка за безперервну службу не в повному розмірі, передбаченому Указом Президента України №389 від 05 травня 2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства Внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України і управління Державної охорони України  за  безперервну  службу".

Постановою  суду  в  позові  відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати через невідповідність вимогам матеріального права, а висновків суду -  фактичним  обставинам  справи.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи скарги, колегія  вважає,   що  остання  задоволенню  не  підлягає.

Постановляючи судове рішення, суд виходив з того, що відповідачем було проведено всі належні позивачеві виплати у відповідності до чинного законодавства, у зв'язку з чим не знайшов  підстав  для  задоволення  позову.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі повного та всебічного розгляду всіх обставин справи, з дотриманням вимог матеріального та процесуального  права.

Згідно з Указом Президента №389 від 05 травня 2003 року „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного    кордону    та    Управління    державної    охорони    України    за

2

безперервну службу", Міністр оборони України має право встановлювати щомісячну надбавку за безперервну службу до 90%. Порядок і умови виплати зазначеної надбавки визначаються Міністром  оброни  України.

Згідно з п.1.2 Інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України", затвердженої наказом Міністра оборони України від 2 6 травня 2003 року №14 9, виплата вищевказаної надбавки провадиться з розрахунку до 50% до грошового забезпечення при наявності  стажу  військової   служби  понад  15  років.

Пункт 2.4 вищевказаної Інструкції передбачає, що виплата надбавки за безперервну військову службу здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військової  частини.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини А-1656 та отримував грошову надбавку за безперервну службу в Збройних Силах України в розмірах: за період з вересня по листопад 2003 року - 10% грошового забезпечення; з грудня 2003 року по січень 2004 року - 50%; з лютого по вересень 2004 року -10%; з жовтня 2004 року по січень 2005 року - 40%; з лютого по березень 2005 року - 10; з квітня по травень 2005 року 50%, що випливає  з  довідки  в/ч  А-1656   (а.с.27).

За таких обставин, суд прийшов до правильного висновку про те, що військовою частиною виплачувались надбавки ОСОБА_1 в розмірах, встановлених на певний період часу нормативними актами  та  в  межах  наявного  фонду  грошового  забезпечення  частини.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи не можуть бути прийняті до уваги через  безпідставність   та  недоведеність   апелянтом.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню,   а  постанова  суду  -  залишенню  без  змін.

Керуючись   ст.198   КАС  України,   колегія  суддів,   -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1-   відхилити.

Постанову місцевого суду Гагарінського району М.Севастополя від  02  листопада  2006р.   -  залишити  без  змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду  України  протягом  місяця  з  дня  проголошення.

Головуючий                                                                          /підпис/

Судді                                                                                      /підписи/

З  оригіналом  згідно.

Суддя  Апеляційного   суду                     

м.   Севастополя                   В.П.   Клочко