Справа № 216/3838/14-ц

Провадження № 2/216/2030/14

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10. 2014 року

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                               - Мясоєдової О.М.,

при секретарі                                          - Толстих О.В.

за участі представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_2 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості , яку обґрунтовує тим, що 30.08.2013 року він з відповідачкою уклав договір позики, який посвідчений державним нотаріусом Криворізької районної державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 1-1317 (надалі Договір позики ) . Згідно п. 1 Договору позики відповідачка отримала від позивача 10 000 гривень. Підпунктом б) пункту 2 Договору позики встановлено ,що остаточний розрахунок ,щодо повернення суми позики, має бути здійснено не пізніше 15 вересня 2013року.У встановлений договором строк Відповідач грошові кошти не повернув,внаслідок чого зобов’язання позичальника залишається невиконаним.

Частиною.2 ст. 625 ЦК України передбачено ,що боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання,на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми ,якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із суми боргу 10 000 гривень, відповідач додатково повинен сплатити - три проценти річних з 16.09.2013 року по 14.04.2014 року ( 10 000 х 3% :365 х 211 = 173 ,42 грн.), втрати від інфляції за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року складають 416 гривень (10 000 х 104,16 –індекс інфляції ). За надання правової допомоги позивачем було сплачено адвокату 2000 гривень ,а також був сплачений судовий збір . А тому просить стягнути з відповідачки на його користь борг за Договором позики у сумі – 10 000 гривні та 173 ,42 грн ,що становить 3% річних за прострочення виплат за період з 16.09.2013 року по 14.04.2014 ,втрати від інфляції 416грн., судовий збір у сумі 243 ,60 грн, та витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн , а всього 12 833 ,02 гривень.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_4. у судове засідання не з'явилась , про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, тому суд вважає за необхідне постановити у справі заочне рішення,і проти цього представник позивача не заперечую.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 30.08.2013 року між сторонами було укладено Договір позики, який посвідчений державним нотаріусом Криворізької районної державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 1-1317(надалі Договір позики ) . Згідно п. 1 Договору позики відповідачка отримала від позивача 10 000 гривень. Підпунктом б) пункту 2 Договору встановлено ,що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 15 вересня 2013 року. В обумовлений між сторонами строк повернення позики , відповідачка позивачеві не суму боргу не повернула.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання,на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,а також три проценти річних від простроченої суми ,якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із суми боргу 10 000 гривень відповідач додатково повинен сплатити- три проценти річних з 16.09.2013 року по 14.04.2014 року ( 10 000 х 3% :365 днів х 211днів ) = 173 ,42 грн., втрати від інфляції за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року складає 416 гривень (10 000 х 104,16 -індекс інфляції з жовтня 2013 по березень 2014 ).

Позовні вимоги в частині стягнення 2000 гривень ,.тобто витрати на правову допомогу адвокату , не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено сплату даної суми .

Відповідно до ст. 88 ЦПК, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,625 , 1046-1050 ЦК України, ст. ст. 79, 88, 224-226 ,213-215, ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 10 000 (десять тисяч ) гривень.,

1) три проценти річних -173 (сто сімдесят три ) гривні 42 копійки ;

2) індекс інфляції - 416 (чотириста шістнадцять) гривень

3)          суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 243 гривні 60 копійок.

А всього - 10 833 ( десять тисяч вісімсот тридцять три) гривні 02 копійки .

          В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги .

          Суддя                                                                       О.М. Мясоєдова