Справа № 2а-356/2009

                                                      П О С Т А Н О В А

                                              І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09 вересня 2009 року           Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді                                                Свистунової О.В.

при секретарі                                                           Жабко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до посадової особи: інспектора дорожньо-патрульної служби Відділу ДАІ м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області Баран Андрія Павловича про визнання неправомірними дії посадової особи та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення, -  

                                                    В С  Т А Н О В И В:

         Звернувшись до суду із вищеназваним позовом ОСОБА_1  посилається на ті обставини, що 29.01.2009 року по пошті отримала Постанови про адміністративні правопорушення від 28.12.2008 року, за № 032594 та № 032595 винесені  інспектором ДПС Відділу ДАІ м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області Баран Андрієм Павловичем, якими на неї накладено адміністративні стягнення у вигляді  штрафу у розмірі по 300 гривень, за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого в населених  пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину.

         У підтвердження порушення Правил дорожнього руху додано комп'ютерну роздруківку фотознімку, який здійснено за допомогою технічного приладу – назва не вказана - № 0807180.

         Зазначені постанови позивачка вважає такими, що винесені незаконно, з порушенням застосування норм діючого законодавства України, та підлягають скасуванню з наступних підстав.

      Так, позивачкою було зазначено, що вона дійсно є власником автомобіля «ТОЙОТА ПРАДО» д.н. АЕ 2688СВ.

      Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріали, зафіксовані за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Однак, як вбачається з Постанов по справі про адміністративне порушення, вони були складені 28.12.2008р. за фактом правопорушень, які зафіксовані 28.12.2008р., дата відправлення у постановах не зазначена. Однак, отримані вищевказані постанови були позивачкою лише 29.01.2009 року, згідно до поштового штампу про відправлення, постанови були направлені на адресу позивача 14.01.2009 року (а.с.11).

     Тобто, в порушення ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постанова № 032594 від 28.12.2008 року та постанова № 032595 від 28.12.2008 року були направлені із запізненням.

      Також, в Постановах від 28.12.2009р. по справам про адміністративне правопорушення вказано про порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України та, в якості доказів додані фотознімкик. Відповідно до п. 12.4 Правил… в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину.

      Однак, як вбачається з фотознімків, не можливо зробити висновок, легковий автомобіль АЕ 2688СВ рухався в межах населеного пункту чи на ділянці з обмеженням швидкості, що свідчить про безпідставність винесених Відповідачем Постанов від 28.12.2008 року.

      Як вбачається з матеріалів, що додаються до позовної заяви (копія постанов, копія фотознімків, конверти), Постанови по справам про адміністративне правопорушення було направлено на адресу позивачки з грубим порушенням строків її направлення. Кореспонденція не була належним чином вручена.

      У зв’язку з чим, позивачка вважає, що порушення строків направлення Постанови свідчить про суб'єктивне ставлення Відповідача до оскарження. А матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.

      Тому, позивачка просить поновити строк для оскарження Постанови від 28.12.2008р.

      Визнати незаконними та скасувати Постанови від 28.12.2008р. винесені інспектором ДПС Відділу ДАІ м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області Баран Андрієм Павловичем про притягнення її до адміністративної відповідальності.

       У  судове засідання сторони не з’явились, про день та час розгляду справи сповіщені належним чином, що підтверджено письмовими матеріалами справи.

       09 вересня 2009 року, до початку розгляду справи до суду надійшло письмове клопотання від  позивачки, яка просила розглянути позов за її відсутністю за наявними в матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.19).

       01 вересня 2009 року судом зареєстровано письмові заперечення відповідача по справі, а також його згоду щодо розгляду справи за його відсутності.

       На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

      Згідно до вимог ст.. 18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

       Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

       З урахуванням вищевикладеного, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

      В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, посадовою особою -  інспектором ДПС Відділу ДАІ м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області Баран Андрієм Павловичем на підставі, в межах  повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесено 28.12.2008 року постанови по справі про адміністративне правопорушення за ст.. 122 ч.1 КУпАП, якими до позивача  застосовано  адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі по 300 грн (а.с.8,9). Відповідачем при винесені постанов було встановлено, що ОСОБА_1 ,  28 грудня 2008 року о 09.41 та 28 грудня 2008 року о 09.55, під час керування автомобілем  «ТОЙОТА ПРАДО» д.н. АЕ 2688СВ (а.с.8-9,10-11) по а/д Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам»янка, було здійснено порушення п. 12.4 ПДР України - в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину. В порушення зазначених вимог остання рухалась в населеному пункті (п.5.45 ПДР) зі швидкістю 100 км/годину, чим перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 40 км/годину та зі швидкістю 85 км/годину, чим перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 25 км/годину.

       Зазначені постанови перевірялась судом на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної  поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

       Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення обов'язковим є врахування особи порушника.

       Як вбачається з матеріалів справи, позивачка реалізувала своє право на звернення до відповідача з питання, щодо необхідності встановити особу правопорушника, в порядку передбаченому ст. 14-1 КУпАП. Даний факт підтверджено заявою направленою на адресу командира роти ДПС м. Немирів Позичанюка І.К. та повідомленнями по вручення поштових відправлень, які були отримані адресатом 02.02.2009 року під особистий підпис (а.с.12-13). Зазначеною заявою позивачка просила скасувати постанови, оскільки, вона є тільки власником зазначеного транспортного засобу, а згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу право керування надано також і іншим особам. Крім того, в заяві зазначено, що вона особисто не має  водійського посвідчення та транспортними засобами не керує. Просила зупинити виконання вищевказаних постанов до моменту встановлення особи. Яка вчинила правопорушення. До теперішнього часу позивачка відповіді не отримала. Однак, звернувшись до ВДАІ м. Кривого Рогу 03.07.2009 року з питань проведення планового технічного огляду, їй було відмовлено, у зв»язку з наявністю не сплаченого штрафу призначеного згідно вищевказаних постанов.

       ОСОБА_1, є власником зазначеного у постановах від 28.12.2008 року транспортного засобу, що підтверджено письмовими матеріалами справи, тому, суд вважає саме позивачку по справі належною особою, що притягується до адміністративної відповідальності.

          Крім того, як вбачається із письмових доказів (постанов та фотографії) 28 грудня 2008 року відповідачем було винесено постанови про порушення позивачкою п. 12.4 ПДД, а саме - перевищила встановлену швидкість в населеному пункті на 40 км/годину та 25 км/годину за що на позивачку накладено штрафи в розмірі по 300 грн.    

          Зазначені постанови були отримані позивачкою вже після їх винесення лише 29.01.2009 року, що було встановлено в ході попереднього розгляду справи, а також оглянутими письмовими матеріалами справи – копіями поштових конвертів з відмітками про відправлення 14.01.2009 року  (а.с.11).    

           Відповідно   до   вимог  статті   71   КАС України  в  адміністративних  справах   про протиправність   рішень,   дій   чи   бездіяльності   суб'єкта   владних   повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

           Відповідач по справі не з»явившись у судові засідання, на виконання вимог ст. 71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій.

           Як   вбачається    із   досліджених   судом    постанов,   позивачкою   вчинені правопорушення,   передбачене   частиною   1   статті   122   КУпАП   у  зв'язку  з перевищенням останньою швидкості руху у населеному пункті всупереч вимогам п.12.4 ПДР України.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог державних стандартів України відео- та фотозйомку працівники ДАІ здійснюють приладами, які сертифіковані в Україні, зокрема: «Візир».

 Згідно до постанов, фіксація вищевказаного правопорушення  проводилась за  допомогою технічного засобу № 0807180, без зазначення його назви. Однак, суду не надано доказів на підтвердження правомірності застосування саме цього технічного засобу при фіксації вказаного у постанові правопорушення.

Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.

Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими.  Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.

Даний фотознімок не відображає знаходження автомобіля «ТОЙОТА ПРАДО» д.н. АЕ 2688СВ саме на вказаній у постанові ділянці дороги. Також фотознімок не містить інформації щодо номеру приладу, яким було здійснено фіксування правопорушення. Тобто, з огляду на зазначений фотознімок не можливо зробити висновок, де саме був зафіксований вищевказаний автомобіль. Адже, п. 12.6. ПДР України передбачені випадки дозволу транспортним засобам рухатись зі швидкістю, що перевищує 90 км/годину.

У відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.

Таких документів до оспорюваних постанов відповідачем також не надано.

            Ця обставина не спростована в судовому засіданні, а надана фотографія (а.с.9) не дозволяє зробити іншого висновку. Із наданого фотознімку не вбачається, де саме рухається легковий автомобіль, що свідчить про безпідставність винесених Відповідачем Постанов від 28.12.2008року. Крім того, оспорювані постанови винесені у відношенні однієї особи, однією і тією посадовою особою, з фіксацією правопорушення з часовим інтервалом у чотири хвилини, а саме : постанова № АВ 032594 від 28.12.2008 року за порушення п.3.43 ПДР України яке відбулось о 09-55 годин, а постанова АВ № 032595 від 28.12.2008 року за порушення п.3.43 ПДР України яке зафіксовано о 09-41 години.

             Отже, для винесення оскаржуваних постанов про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.

              З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанови: АВ № 032595 від 28.12.2008 року та № АВ 032594 від 28.12.2008 року про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності винесені незаконно та підлягають скасуванню.

            Відповідно до ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення.

           Однак, як вбачається з матеріалів, що додаються до позовної заяви (копія постанов), Постанову по справі про адміністративне правопорушення було направлено на адресу  позивачки з грубим порушенням строків їх направлення.

          Оскільки, позивачкою строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин, цей строк має бути поновлено.

           Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачкою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувані постанови підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

         В порушення вказаних вимог в оскаржуваних постановах не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем, у зв'язку з чим вказані постанови підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

           Поряд з цим відповідно до ч.1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення за постановами серія АВ № 032595 від 28.12.2008 року та серії № АВ 032594 від 28.12.2008 року минув, а тому притягнення ОСОБА_1  за межами строку, передбачено ст. 38 КУпАП, неможливо.

           Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

           За зазначених обставин справи постанови про адміністративне правопорушення, у зв"язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягают скасуванню, а провадження по справі закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд –

                                                  ПОСТАНОВИВ:

          Позов ОСОБА_1  до посадової особи: інспектора дорожньо-патрульної служби Відділу ДАІ м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області Баран Андрія Павловича про визнання неправомірними дії посадової особи та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення -   задовольнити.

          Поновити ОСОБА_1  строк для оскарження Постанов: серія АВ № 032595 від 28.12.2008 року та серії № АВ 032594 від 28.12.2008 року, винесених посадовою особою – інспектором ДПС Відділу ДАІ м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області Баран Андрієм Павловичем про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

          Визнати незаконними дії посадової особи: інспектора дорожньо-патрульної служби Відділу ДАІ м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області Баран Андрія Павловича.

          Скасувати Постанови: серія АВ № 032595 від 28.12.2008 року та серії № АВ 032594 від 28.12.2008 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою – інспектором ДПС Відділу ДАІ м. Немирів УДАІ УМВС України у Вінницькій області Баран Андрієм Павловичем про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності.

          Провадження по справам за відсутністю складу адміністративного правопорушення -   закрити .  

          Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

          Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

         Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

           Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

           Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

           У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

        Суддя:                                                                                         О.В. Свистунова