Деснянський районний суд міста Києва

м. Київ, пр. Маяковського, 5в, 2225, "(044) 547-81-73. (044) 547-24-23. (044) 547-37-27"

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2010 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого – судді Галась І.А.

при секретарі – Жуковій Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2009 року представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору № 217757-CRED від 27 березня 2008 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, відповідач отримала кредит в сумі 6000 долар США, строком користування до 16 березня 2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24 % річних. Одночасно був укладений договір поруки № 217757-П, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов”язалась відповідати в повному обсязі за зобов”язаннями ОСОБА_1 за умовами кредитного договору.

Свої зобов’язання відповідач ОСОБА_1 виконала не в повній мірі – у зв”язку з чим виникла заборгованість в розмірі: 1332,61 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.08.2009 року склало 10354,38 гривень.

В зв’язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Також, представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати: а саме: 103,54 гривень державного мита та 120 гривні витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомляли.

Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об’єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 217757-CRED від 27 березня 2008 року, укладеного між ЗАТ комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_1, відповідач отримала кредит в сумі 6000 долар США, строком користування до 16 березня 2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24 % річних. (а.с.6-8)

Одночасно був укладений договір поруки № 217757-П, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов”язалась відповідати в повному обсязі за зобов”язаннями ОСОБА_1 за умовами кредитного договору. (а.с.10)

Свої зобов’язання відповідач ОСОБА_1 виконала не в повній мірі – у зв”язку з чим виникла заборгованість в розмірі: 1332,61 доларів США, що за курсом НБУ станом на 14.08.2009 року склало 10354,38 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори.

Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачкою були порушені умови договору, щодо сплати кредитору процентів за використання кредитом.

Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про Національний банк України” гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Зважаючи на те, що кредитний договір укладався стосовно іноземної валюти – доларів США, а національною валютою України є гривня сума боргу підлягає перерахуванню в національній валюті.

На підставі викладено, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду а саме: 103,54 гривень державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 88, 179, 202, 209, 212, 218, 224 ЦПК України, ст. п.1 ч.2 ст. 11, 526, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст. 35 Закону України “Про Національний банк України” суд

В И Р І Ш И В:

Позов Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” 10354 гривні 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” 51,77 гривень державного мита та 60 гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” 51.77 гривень державного мита та 60 гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою згодою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя