Рівненський міський суд Рівненської області
м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17
справа 2-10983
2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2010 року Рівненський міський суд
Рівненської області в особі судді - Дужича С.П.
при секретарі - Прокопчук Л.М.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Рівне про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач та його представник, в судовому засіданні, позов підтримали і просять суд визнати протиправними рішення та дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Рівне щодо нарахування та виплати йому пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та зобов'язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Рівне зробити перерахунок та виплатити позивачу пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 15 червня 2010 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інвалідом III групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ), проте, розміри призначених і виплачуваних позивачу пенсій, не відповідають розмірам, передбаченим Законом № 796-ХІІ, і на відмову відповідача привести їх у відповідність з цим Законом, позивач і просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши вказані перерахунки.
ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Рівне позов не визнало і просить суд в позові відмовити, а судовий розгляд провести у її відсутність.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, встановив, що 15 червня 2010 року позивач звернувся до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Рівне з письмовою заявою, в якій просив відповідача провести перерахунок розміру його пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, згідно яких його пенсія не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія повинна становити 50% мінімальної пенсії за віком.
На вказану заяву позивач отримав відповідь від 25 червня 2010 року про відсутність підстав для проведення йому перерахунку пенсії та додаткової пенсії з посиланням на те, що розрахунок розміру цих пенсій проведений у відповідності до чинних постанов Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року №1, від 13 липня 2004 року №894, від 27 грудня 2005 року №1293, від 28 травня 2008 року №530 та від 16 липня 2008 року №654. При цьому, відповідач зазначив, що визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року №І058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV). Згідно ч.1 ст.28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, ч.3 ст. 28 Закону № 1058-IV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом, а тому немає підстав застосовувати вказаний мінімальний розмір пенсії при обчисленні пенсійних виплат відповідно до Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішення та дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Рівне щодо нарахування та виплати позивачу пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, є протиправними.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів III групи, щодо яких установлено причинний зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам III групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч.1 ст. 28 Закону № 1058-ІV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом III групи і віднесений до категорії 1 осіб, котрі постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону № 796-ХІІ.
Розрахунок пенсій позивачу ОСОБА_3 провело з урахуванням розміру 19,91 грн., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року N'1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (далі - постанова №1). В подальшому розрахунки розміру пенсій коригувалися відповідачем відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року №894, від 27 грудня 2005 року №1293, від 28 травня 2008 року №530 та від 16 липня 2008 року №654.
Однак, суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 1997 року №523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ.
Пунктом 2 постанови №1 Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, за якими розраховуються пенсії, всупереч положенням зазначених статей Закону №796-ХІІ, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч.3 ст.28 Закону №1058-ІУ не є перешкодою для застосування зазначеної величини мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині зобов'язання ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Рівне зробити перерахунок та виплатити йому пенсію в розмірі б мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком підлягають до задоволення .
На підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.2 постанови №674 Кабінету Міністрів України від 02 грудня 1992 року "Порядку віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофою", керуючись ст.ст. 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Рівне про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними рішення та дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Рівне щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_2 пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Зобов'язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в місті Рівне зробити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_4 пенсію в розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 15 червня 2010 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення також може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. Дужич