Справа №2-2675/10 16.08.2010 16.08.2010 16.08.2010

Провадження №22ц-5287/10

Справа N 22ц – 5287- 2010 року . Головуючий 1 інстанції Подзігун Г.В.

Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_1

У Х В А Л А

16 серпня 2010 року. м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Шолох З.Л. та Мурлигіної О.Я.,

із секретарем судового засідання Аніщенко Д.В.,

за участі:

позивачем ОСОБА_2,

його представника ОСОБА_3,

у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 переглянула ухвалу місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2010 року, постановлену на стадії вирішення питання про прийняття його ж позовної заяви до відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_4 Аваль” (далі ОСОБА_4) про визнання договору поруки недійсним і стягнення збитків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та його представника, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували, -

у с т а н о в и л а :

15 березня 2010 року ОСОБА_2 пред’явив зазначений позов, який обгрунтовував наступним.

В липні 2008 року, будучи введеним Банком в оману щодо правових наслідків, заднім числом, а саме 7 серпня 2007 року, уклав з відповідачем договір поруки, за яким взявся відповідати за прострочення кредитного договору ОСОБА_5

Посилаючись на те, що метою цього правочину було переведення на нього прав на автомобіль, придбаний ОСОБА_5 за взяті в кредит гроші, просив позов задовольнити.

Ухвалою місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2010 року через не оплату судовим збором позовну заяву було залишено без руху і запропоновано в термін до 25 березня 2010 року виправити названий недолік

Не згодившись з таким, ОСОБА_2 ухвалу оскаржив й просив скасувати з тих мотивів, що він не повинен сплачувати судовий збір при подачі позовної заяви, оскільки спірні правовідносини випливають із Закону України “Про захист прав споживачів”, він по ним є споживачем фінансової послуги, а за названим Законом споживачі звільнені від судових витрат при звернення до суду з позовом.

Апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржену ухвалу залишити без змін, оскільки місцевий суд при її постановленні діяв відповідно до чинного цивільно-процесуального законодавства.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд 1 інстанції виходив з того, що по ній не може бути відкрито провадження, оскільки вона неоплачена судовим збором, як того вимагає Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, глава 8 та ст. 119 ЦПК України.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з таким висновком суду 1 інстанції, вважає його вірним, обгрунтованим і законним.

Так, за ст. 79, 119, п. 5 прикінцевих і перехідних положень ЦПК України позовні заяви, що подаються до суду, оплачуються судовим збором, за правилами та ставками, виписаними статтями ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”. Відповідно ж них, із позовних заяв, що подаються до суду, справляється Державне мито за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2, він оспорюю дійсність договору поруки та стягує збитки, а тому повинен, як і вимагав місцевий суд, сплатити судовий збір, за кожну з позовних вимог, одна з яких є майнового, а інша - немайнового характеру.

При цьому, до спірних правовідносин не можна застосовувати положення ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” щодо звільнення споживача від сплати державного мита, що пов'язані з порушенням їх прав, оскільки договір поруки не є таким, що підпадає під дію названого Закону.

За спірним договором не ОСОБА_2 є споживачем фінансових послуг. Він є особою, яка взяла на себе обов’язок відповідати за дії позичальника, якого і слід вважати споживачем фінансових послуг. Автоматично названий статус з позичальника на поручителя не переходить.

За такого апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України

Головуючий Судді: