АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 24 » січня 2007 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Ружило О.А.
суддів: Галичанського А.Д., Винту Ю.М.
при секретарі: Михайлик Т.Д.
за участю: ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Чернівецької міської ради про встановлення факту визнання батьківства, та визнання права власності в порядку спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Чернівецької міської ради про встановлення факту визнання батьківства, та визнання права власності в порядку спадкування.
Вказував на те, що він народився 09.04.1938 року у м. Казань, Росія. В його свідоцтві про народження відомості про батька відсутні.
Зі слів його батьків ОСОБА_6, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та інших близьких людей, йому стало відомо, що в 1937 році батьки стали підтримувати фактичні шлюбні відносини. Після його народження ІНФОРМАЦІЯ_3 вони зареєстрували шлюб.
По закінченні війни їх сім"я переїхала у АДРЕСА_1.
Справа № 22ц- 46 2007 р. Головуючий у 1 інстанції: Височанська Н.К.
Категорія: 45/54 Доповідач: Ружило О.А.
З часу народження та всього життя ОСОБА_7 визнавав себе його батьком, виховував, утримував, опікувався ним.
Викладене підтверджується будинковою книгою по АДРЕСА_1, де він зазначений як ОСОБА_1, син ОСОБА_7.
З довідки загальноосвітньої шкоди НОМЕР_1 м. Чернівці вбачається, що з 1949 по 1952 роки він навчався в цій школі під іменем ОСОБА_8.
Факт визнання ОСОБА_7 відносно нього свого батьківства та пов"язані з цим обставини можуть підтвердити свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Встановлення даного факту необхідне йому у зв"язку із спадкуванням майна померлого батька - його долі у праві власності на АДРЕСА_1. Зазначена квартира була передана у спільну сумісну власність його батьків, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також брата ОСОБА_13 його дружини ОСОБА_3 та їх сина ОСОБА_5
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2006 року роз"єднано в окремі провадження цивільний позов ОСОБА_1, про встановлення факту визнання батьківства та цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Чернівецької міської ради про визнання права власності в порядку успадкування у самостійні провадження.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2006 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту задоволено.
Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народження та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернівці, та доводиться останньому рідним сином.
На дане рішення суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу з доповненням до неї на предмет його скасування та закриття провадження у справі про встановлення факту визнання батьківства, оскільки суд безпідставно роз"єднав позови, які повинні були розглядатися в одному провадженні. Розглядаючи заяву про встановлення факту визнання батьківства, суд не залучив її до участі у справі, як зацікавлену особу, чим позбавив права подати докази в заперечення заяви ОСОБА_1, що ОСОБА_7 визнавав його своїм сином.
Колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду 1 інстанції скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся в суд з позовними вимогами до відповідачів Чернівецької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про встановлення факту визнання батьківства, та визнання права власності в порядку спадкування.
Отже встановлення факту позивач пов"язуавв із спором про право на спадкове майно, тому обидві вимоги мали розглядатися судом в одному провадженні. За наявності зазначених обставин, суд в порушення вимог п.6 ст. 235 ЦПК України безпідставно роз"єднав їх в окремі провадження.
Відповідно до вимог п.4 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованої особи.
Постановляючи ухвалу від 20.02.2006 року про роз"єднання позовів, суд не притягнув ОСОБА_3 по заяві ОСОБА_1, щодо встановлення факту визнання батьківства зацікавленою особою, ухвалу про роз"єднання позовів їй не було направлено, а справу розглянуто у її відсутності, чим позбавлено права подати свої доводи та заперечення по факту поданої заяви про визнання факту батьківства.
Крім того вийшовши за межі заяви про встановлення факту, суд в резолютивній частині рішення встановив зовсім інший факт (родинних відносин), а не факт визнання батьківства, по що просив у своїй заяві ОСОБА_1
Виходячи з того, що до участі у справі не залучено зацікавлених осіб і справу розглянуто в їх відсутності, чим порушено їх права та охоронювані законом інтереси, рішення суду з цих, та інших наведених вище підстав підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись п.5 ст. 307, п.п.3,4 ст. 311 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20 лютого 2006 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до цього ж суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.