Справа № 2- 211/2009

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                            ( Вступна та резолютивна частини)

31 серпня  2009 року    Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі :

головуючого - судді                                                      Свистунової О.В.

при секретарі                                                                  Жабко Ю.А.,

за участю:

представника позивача                                                  Римарчука В.О.

представника відповідача                                              ОСОБА_2

представника третьої особи                                          ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим)виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації та відшкодуванні моральної шкоди, -

                                                          В С Т А Н О В И В:

         Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим)виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації та відшкодуванні моральної шкоди.

       В ході судового розгляду справи позовні вимоги позивачем неодноразово уточнювались. Ухвалою суду від 28 серпня 2009 року прийнято уточнені позовні вимоги в останній редакції та прийнято відмову представника позивача від попередніх позовних вимог.      

Сторони по справі   згідно  ст. 4 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  « Про державне мито »  від 21.01.1993р. № 7-93 звільнені від сплати державного мита, тому витрати, пов’язані з сплатою держмита, суд відносить за рахунок держави.

Керуючись Законом України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності», п. 9, 28 « Правилами  відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», ст. 10. 11, 27,60, 213-215, 218 ЦПК  України,  ,  суд,-

                                                    В И Р І Ш И В :

 Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим)виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації та відшкодуванні моральної шкоди - задовольнити частково.

                Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області ( ррахунок 371756999983102 ,  одержувач  ВВД ФССНВ в   м. Кривому Розі, МФО 805012 УДКУ в Дніпропетровській області, ЕДРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_1 одноразово заборгованість  по щомісячних страхових виплатах за період з 01.04.2001 р. по 01.04.2009 р. в сумі 32 580 гривень 51 копійки , та щомісячно стягувати виплати у відшкодування втраченого заробітку в сумі   965   гривень  20 копійок , починаючи з 01.04.2009 року  до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.

               Рішення суду допустити до негайного виконання в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі  Дніпропетровської області на користь позивача ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам, у розмірі виплат  за один місяць, що становить 965   гривень  20 копійок .        

        Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (рр № 371756999983102 МФО 805012 банк - Управління державного  казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ,  код ЕДРПОУ 25913606) на користь Територіального управління державної судової  адміністрації Дніпропетровської області витрати на інформаційне  технічне забезпечення  судового розгляду  справи в сумі 1 грн. 50 коп .

              Судові витрати  віднести   за  рахунок  держави.

        В іншій частині позовних вимог - відмовити.

              Рішення може бути оскаржене в  апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.  

              Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення cуду набирає законної чинності .

         Повний текст рішення суду буде виготовлено протягом п’яти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини.

Суддя:                                                                                                              О.В.Свистунова

                                                                                                    Справа № 2- 211/2009

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

31 серпня  2009 року    Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу у складі :

головуючого - судді                                                      Свистунової О.В.

при секретарі                                                                  Жабко Ю.А.,

за участю:

представника позивача                                                  Римарчука В.О.

представника відповідача                                              ОСОБА_2.

представника третьої особи                                           ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим)виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації та відшкодуванні моральної шкоди, -

                                                          В С Т А Н О В И В:

         Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим)виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації та відшкодуванні моральної шкоди.

       В ході судового розгляду справи позовні вимоги позивачем неодноразово уточнювались. Ухвалою суду від 28 серпня 2009 року прийнято уточнені позовні вимоги в останній редакції та прийнято відмову представника позивача від попередніх позовних вимог.      

       В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що довгий час працював на ш.  імені Орджонікідзе   рудоуправління імені В.І.Леніна виробничого об’єднання по видобутку залізних руд підземним способом «Кривбасруда», правонаступники ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат, яке реорганізовано в відкрите акціонерне товаиство „Криворізький залізорудний комбінат”. Працював підземним бурильником з повним робочим днем у підземних умовах з 14 квітня 1981 року по 11 квітня 1995 року.

        Висновком МСЕК (акт від 21.02.1995 року) у позивача виявлені професійні захворювання: вібраційна хвороба, неврит слухових нервів та встановлено ступінь втрати професійної працездатності – 40% та третю групу інвалідності.

           При повторному огляді ступінь втрати професійної працездатності не змінювався до 2004 року. Згідно висновку МСЕК від 26.04.2004 року, позивачу було встановлено 35% втрати  професійної працездатності - безстроково. Наказом по шахті імені Орджонікідзе від 06.03.1995 року за № 71 відповідач зробив розрахунок відшкодування позивачеві шкоди(щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку, одноразової допомоги та допомоги на членів родини, які перебували на утриманні позивача) виходячи із середньомісячного заробітку до встановлення стійкої втрати професійної працездатності – 13 396 700 крб.  

          Наказом від 03.11.1997 року за № 445 відповідач ВАТ «Кривбасзалізрудком» перерахував позивачу середньомісячний заробіток з урахуванням коефіцієнта підвищення тарифних ставок робітникам підприємства 3.0, а не 1,85, як зазначена у наказі від 06.03.1995 року №71. Був встановлений базовий для подальшого перерахунку розмірів відшкодування втраченого заробітку середньомісячний заробіток позивачу - у сумі 217,23 грн.  Даний факт позивачем не заперечується.

          Однак, надалі, ВАТ «КЗРК» стало неправильно застосовувати або не застосовувати взагалі при перерахунках розміру відшкодування шкоди потерпілим на виробництві коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників підприємства, що привело до подальшого зниження сум щомісячних виплат відшкодування утраченого заробітку позивачу.

           З 01 січня 1999 року шахта імені Орджонікідзе відповідно до договору від 30.12.1998 року № 1280-14-11/98 була передана у довгострокову оренду ВАТ «Центральний ГЗК», як цілий майновий комплекс, в порушення норм чинного законодавства, а саме, у порушення вимог «Правил відшкодування власником підприємства… або уповноваженого ним органом шкоди…», що діяли, незаконно припинив щомісячні виплати відшкодування ОСОБА_1 утраченого заробітку. ВАТ «ЦГЗК» добровільно продовжував замість відповідача ВАТ «КЗРК» проводити виплати відшкодування позивачеві втраченого заробітку у розмірі встановленому відповідачем згідно з  наказом від 03.11.1976 року №445 і до передачі справи ОСОБА_1. до Відділення Фонду у розмірі 108, 62 грн., у той час, як відповідач ВАТ «КЗРК» проводив перерахунки розміру відшкодування шкоди потерпілим на виробництві при підвищенні тарифних ставок у липні 1999 року, січні та травні 2000 року.  

           В  2004 р. позивач дізнався про порушене право,  що йому неправильно відшкодовується спричинена шкода.  Він вважає, що після встановлення втрати професійної працездатності ВАТ „КЗРК” відшкодування шкоди провадило в неповній мірі,  значно занижуючи,  а в деяких випадках зовсім не перерахувалась сума   відшкодування  шкоди  на  коефіцієнт  підвищення  тарифних  ставок , через що виникла недоплата.

З  01.04.2001р.  виплати страхових сум проводить  Фонд  соціального  страхування від нещасних випадків…,  але в зв’язку з неправильним нарахуванням підприємством розміру відшкодування шкоди, почав виплачувати в розмірі, встановленому підприємством.

Він просить провести перерахунок сум відшкодування шкоди,  виходячи з середньої заробітної плати підземного бурильника згідно довідки - розрахунку підприємства, а саме, враховуючи, що середній заробіток підземного бурильника(прохідника) по підприємству ВАТ «КЗРК» в травні 2000 року становив 805,70 грн., вважає, що підприємство зобов»язане було перерахувати розмір виплат відшкодування позивачеві утраченого заробітку саме із вищезазначеного розміру середньомісячного заробітку відповідного працівника у травні 2000 року  і виплачувати щомісяця 322,28 грн. до передачі особової справи ОСОБА_1. до Фонду. Просив: визнати загальновідомими обставинами наявність моральних страждань людини при заподіянні шкоди здоров»ю, порушенні відносно неї права та спричиненні їй моральної шкоди. Стягнути з ВАТ «КЗРК» у відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав позивача, що тягнуть матеріальну шкоду та пов»язані з нею моральні страждання, компенсацію у розмірі 5000,00 грн. Стягнути з Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на його користь одноразово заборгованість  по щомісячних страхових виплатах за період з 01.04.2001 р. по 01.04.2009 р. в сумі 32 580 гривні 51 копійок , та щомісячно стягувати виплати у відшкодування втраченого заробітку в сумі   965   гривень  20 копійок , починаючи з 01.04.2009 р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.

               Рішення суду допустити до негайного виконання в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі  Дніпропетровської області на його користь заборгованості по щомісячним страховим виплатам, у розмірі виплат  за один місяць, що становить 965   гривень  20 копійок .        

             В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не був присутній,

про день та час розгляду справи сповіщений належно, причини своєї неявки суду не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_1. –ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні  вимоги позивача уточнив, та наполягав на розгляді їх саме в уточненому вигляді. Просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

 Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області ОСОБА_2 . позовні вимоги не визнала, та пояснила, що ними своєчасно та в  розмірі, встановленому ВАТ „КЗРК” та ВАТ «ЦГЗК»  проводяться страхові виплати, їх вини в неправильності призначення  розміру відшкодування шкоди немає,  підстав для зменшення або збільшення позивачу сум страхових виплат не було. Також необхідно враховувати галузеве погодження, яким було встановлено проводити перерахунок розміру відшкодування шкоди на коефіцієнти фактичного росту заробітної плати.

Представник  ВАТ «КЗРК» в судовому засіданні не був присутній. Про день та час розгляду справи належним чином повідомлений. До початку розгляду справи судом зареєстровано письмове клопотання щодо можливості подальшого розгляду справи за відсутністю зазначеної особи (т.с.3 а.с.87).

 Представника ВАТ «ЦГЗК» - ОСОБА_3. при вирішенні зазначеної справи поклався на розсуд суду.

Вислухавши сторони, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.

        Оглянувши в ході судового розгляду справи трудову книжку позивача ОСОБА_1. (т.с.1 а.с.103-109) достовірно встановлено, що позивач  14.04.1981 року був прийнятий на шахту імені Орджонікідзе Рудоуправління імені В.І.Леніна об»єднання «Кривбасруда» підземним електрослюсарем, черговим по ремонту обладнання 4-го розряду. Згідно до наказу № 16-к від 29.03.1982 року з 01 квітня 1982 року переведений по шахті імені Орджонікідзе дільниця №5 Рудоуправління імені В.І.Леніна об»єднання «Кривбасруда»  підземним  бурильником шпурів 5-го розряду з повним робочим днем у підземних умовах. Наказом № 46-к від 01.08.1983 року з 03.08.1983 року переведений по шахті Орджонікідзе дільниця №5 підземним бурильником шпурів з проведенням вибухових робіт 6-го розряду. Працював в підземних умовах до 08.02.1995 року, а саме, наказом № 8-к від 03.04.1995 року переведений з 11.04.1995 року по шахті імені Орджонікідзе дільниця №6 поверхневим електрослюсарем  черговим по ремонту обладнання 4-го розряду, у зв»язку з виводом із шахти інваліда 3-ї групи профзахворювання. Звільнений  за  ст.40 п.2 КЗпП України у зв»язку з невідповідністю виконуємій роботі за станом здоров»я з 16.09.2003 року наказ № 447п від 17.09.2003 року роспрядження № 167к-1263 від 17.09.2003 року.

З 30.01.1995 року позивачу встановлено профзахворювання. За  висновком ВТЕК від 21.02.1995 року (т.с.1 а.с.11) в  зв’язку з  вібраційною хворобою 1-2 ст., неврит слухових нервів -сенс. туговухість 1ст.  позивачу  встановлено  було 40%  втрати професійної  працездатності з 01.02.1996 року, а  з 01.04.2004 року - 35% - безстроково:  25% по віброхворобі та 10% по сенс.туговухості, що також підтверджено висновком ВТЕК від 26.04.2004 року (т.с.1 а.с.10).

Наказом по шахті імені Орджонікідзе від 06. 03. 1995 року № 71 відповідач зробив розрахунок відшкодування позивачеві шкоди (щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку, одноразової допомоги та допомоги на членів родини, які перебували на утриманні позивача) виходячи із середньомісячного заробітку до встановлення стійкої втрати професійної працездатності - 13396700крб.

Наказом від 03. 11. 1997 року № 445 відповідач - ВАТ "Кривбасзалізрудком" перерахував позивачу середньомісячний заробіток з урахуванням коефіцієнта підвищення тарифних ставок робітникам підприємства 3.0 (а не 1. 85, як вказано у наказі від 06. 03.1995 року № 71) і таким чином, базовий для подальших перерахунків розміру відшкодування утраченого заробітку середньомісячний заробіток ОСОБА_1 був встановлений у сумі 217,23грн. , проти чого позивач не заперечує . В подальшому, ВАТ "Кривбасзалізрудком" стало неправильно застосовувати або не застосовувати взагалі при перерахунках розміру відшкодування шкоди потерпілим на виробництві коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників підприємства, що привело до подальшого заниження сум щомісячних виплат відшкодування утраченого заробітку ОСОБА_1., а саме:

- з 1 січня 1996 року відповідно до спільної постанови адміністрації та профспілок в/о "Кривбасруда" (надалі СПАП) від 26.01.96р. № 1/6 тарифні ставки працівників були підвищені в 2.5 рази, але відповідач знаючи, що діє неправомірно, у порушення вимог статті Закону України "Про колективні договори і угоди", що забороняє включати в договори і угоди умови, що погіршують положення працівників в порівнянні із чинним законодавством та приписує такі умови вважати недійсними, розмір відшкодування шкоди потерпілим на виробництві перерахував не на коефіцієнт підвищення тарифних ставок 2.5, а на коефіцієнт підвищення середньої заробітної плати -1.25;

- з 1 червня 1997 року відповідно до СПАП в/о "Кривбасруда" від 21.05.97р. № З 91 / 06 тарифні ставки працівників були підвищені в 1.25 рази, але знову - таки неправомірно розмір відшкодування шкоди потерпілим на виробництві не був перерахований, нібито через відсутність росту середньої заробітної плати.

Щомісячні виплати відшкодування позивачеві утраченого заробітку проводились структурним підрозділом відповідача - шахтою імені Орджонікідзе відповідно до Положення про структурну одиницю... наділену правами юридичної особи.

У 1998 році відповідач скасував невластиві структурним одиницям підприємства функції по виданню наказів і виплаті відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків , створив при юридичному відділі комбінату регресне бюро, та став проводити централізовані виплати відшкодування шкоди, накази про перерахунки розміру відшкодування шкоди видавати від імені підприємства.

З 1 січня 1999 року шахта імені Орджонікідзе відповідно до договору від 30.12.98р. №1280-14-11/98 (т.с.1.а.с.48-54) була передана в довгострокову (на 20 років) оренду ВАТ "Центральний ГЗК", як цілісний майновий комплекс і відповідач (у той час ДП "КДЗРК"), будучи власником і уповноваженим ним органом) шахти імені Орджонікідзе, оскільки передача майна в оренду не сприяє передачі орендареві права власності на це майно, у порушення "Правил відшкодування власником підприємства ... або уповноваженим ним органом шкоди ...", що діяли, незаконно припинив щомісячні виплати відшкодування ОСОБА_1 втраченого заробітку.

ВАТ "Центральний ГЗК" , як одну з умов договору оренди, прийняв на себе зобов'язання погашення дебіторської заборгованості відповідача по виплатам відшкодування шкоди працівникам, що постраждали на виробництві при виконанні трудових обов'язків на шахті імені Орджонікідзе, яка склалася на дату передачі в оренду майнового комплексу, а згодом в добровільному порядку  продовжив замість відповідача - ВАТ "Кривбасзалізрудком" проводити виплати відшкодування позивачеві утраченого заробітку в розмірі, встановленому відповідачем згідно з наказом від 03. 11. 976р. № 445 і весь період, до передачі особової справи позивача ОСОБА_1  ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області сума щомісячних виплат залишалася незмінною (108. 62грн.), у той час як відповідач - ВАТ "Кривбасзалізрудком" проводив перерахунки розміру відшкодування шкоди потерпілим на виробництві при підвищенні тарифних ставок у липні 1999 року, січні та травні 2000 року. Даний факт підтверджено Довідкою про середньомісячну заробітну плату по професії прохідника (бурильника)шахти ім.. Леніна на момент підвищення тарифних ставок(окладів) за повний робочий місяць відповідно п.28 «Правил відшкодування…». Так, у 2000 році розмір відшкодування позивачеві шкоди складав - 108. 62грн. (т.с.2.а.с.152), у перерахуванні на 100% утрати працездатності відповідав заробітку - 271. 55грн., у той час як фактичний заробіток відповідного працівника в травні цього року становив 841,91 грн. відповідно до довідки ВАТ "Кривбасзалізрудком" №113 від 15.04.2008 року (т.с.2 а.с.159).

          Суд вважає саме ВАТ «КЗРК» належним відповідачем по зазначеній справі, з наступних підстав. Питання відшкодування шкоди, спричиненої працівнику ушкодженням здоров’я до набрання чинності Закону України «Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків…» регулювались постановою КМУ України № 472 від 23.06.1993 року. Даною постановою затверджені Правила відшкодування власником підприємства, установи та організації або уповноваженим ним органом шкоди, спричиненої працівнику пошкодженням здоров»я, пов»язані з  виконанням ним трудових обов»язків. Згідно до п.1 Правил матеріальну відповідальність за шкоду, спричинену працівнику пошкодженням здоров»я, пов»язану з виконанням ним трудових обов»язків несе власник підприємства, установи та організації або уповноважений ним орган. Пунктос 30 Правил передбачено, що виплати суми відшкодування шкоди проводяться власником, з вини якого відбулось пошкодження здоров»я внаслідок професійного захворювання або з фонду соціального страхування. Доказом провини ВАТ «КЗРК» згідно вимог п.2 Правил, є акт розслідування профзахворювання позивача. ВАТ «ЦГЗК» не є правонаступником ВАТ «КЗРК». В період отримання позивачем травми він не перебував у трудових відносинах з ВАТ «ЦГЗК». Таким чином відсутні підстави для стягнення сум відшкодування спричиненої шкоди з ВАТ «ЦГЗК» на користь позивача.

Відповідно до п. 22 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров 'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472 і від 18 липня 1994 року № 492; відповідач зобов'язаний був правильно визначити позивачу середньомісячний заробіток за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували стійкій утраті професійної працездатності, з урахуванням ступеня втрати професійної працездатності встановити розмір відшкодування утраченого заробітку та (п. 28 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472 і від 18 липня 1994 року № 492; постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 102) послідовно відкоригувати його на коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників і відповідно до спільних постанов адміністрації і профспілок ВАТ "Кривбасзалізрудком", якщо з їх ініціативи перерахунок провадився на більше пільгових умовах, чим передбачено законодавством, причому до 24 жовтня 1997 року перерахунок повинен провадитися без будь - яких обмежень розміру відшкодування шкоди: поза залежністю від середнього заробітку відповідного працівника на місяць перерахунку, відсутності росту рівня заробітної плати у зв'язку зі страйками, через неритмічну роботу підприємства, від дій керівників, що довели підприємство до банкрутства або форс - мажорних обставин.  

Л ише після 24 жовтня 1997 року (п. п. 9, 28 "Правил відшкодування власником підприємства, установи та організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1997року № 1100;) при кожному новому перерахунку розміру відшкодування шкоди у зв'язку з підвищенням тарифних ставок враховується розмір середнього заробітку відповідного працівника у місяці підвищення тарифних ставок, в перерахуванні на повний календарний місяць роботи, з урахуванням 1/12 винагороди за підсумками роботи за попередній рік і вислуги років тощо, але при цьому обчислений раніше розмір відшкодування шкоди коригуванню убік зменшення не підлягав.

У 2004 році з ініціативи представника позивача Інститутом держави та права імені В. М. Корецького НАН України була проведена науково - правова експертиза по застосуванню норм чинного законодавства України в питаннях стягнення заборгованості із щомісячних (страхових) виплат відшкодування утраченого заробітку, компенсації та відшкодуванні моральної шкоди працівникам, що втратили здоров'я при виконанні трудових обов'язків (висновок наукового експерта від 20 квітня 2004 року № 126 / 77-е) (т.с.1.а.с.23-29).

Так, зазначеною експертизою на ряду з іншими питаннями, було встановлено наявність не відповідності законодавству України спільної постанови адміністрації і профспілки ВО «Кривбасруда» від 26.01.1996 року. Було зазначено, що згідно із законодавством України ВО «Кривбасруда» зобов»язане було здійснити перерахунок розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок, тобто в 2,5 рази.

Так, відповідно до законодавства України, з урахуванням середньомісячного заробітку позивача 217. 23грн. і ступеня втрати працездатності 40% з 21 лютого 1995 року і 35% з 01 квітня 2004 року, відповідач - ВАТ "Кривбасзалізрудком", починаючи з 01 січня 1996 року зобов'язаний був виплачувати відшкодування позивачеві утраченого заробітку в наступних розмірах:

- на 01.01.1996 р. щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку –

86,89 грн.;

- з 01.01.1996 р. щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку    

К=2,5 – 217,23 грн.;

- з 01.06.1997 р. щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку    

К=1,25–271,54 грн.

Що в перерахунку на 100% втрати працездатності відповідає

середньомісячному заробітку бурильника - 678,85грн.    

         При підвищенні тарифних ставок працівників з 1 січня 1998 року на К = 1.3, зі червня 1999 року на К = 1. 265 і з 1 січня 2000 року на К = 1. 226 розмір відшкодування шкоди позивачеві в перерахуванні на 100% втрати працездатності - 678. 85грн.  перевищував, згідно довідки відповідача, заробіток бурильника (прохідника) по підприємству у місяці підвищення тарифних ставок (409. 67грн., 595. 03грн., 673. 87грн. відповідно) і, таким чином, відповідно до законодавства  (пункт 9 "Правил відшкодування ...") ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язано було продовжувати виплати відшкодування позивачеві утраченого заробітку в колишньому розмірі - 271. 54грн.    щомісяця.

        При підвищенні тарифних ставок працівників з 1 травня 2000 року на К = 1. 217 розмір відшкодування шкоди позивачеві в перерахуванні на 100% втрати працездатності складе 826. 16грн. (271. 54х 1. 217 : 0. 40), а середній заробіток бурильника (прохідника) по підприємству в травні 2000 року становив 805. 70грн. і, таким чином, відповідно до законодавства , ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язане було перерахувати розмір виплат відшкодування позивачеві утраченого заробітку виходячи із середньомісячного заробітку відповідного працівника у травні 2000 року і виплачувати щомісяця 322. 28грн.  (805. 70грн. х 40%) до передачі особової справи ОСОБА_1 до ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Так, заборгованість ВАТ мКривбасзалізрудком" перед позивачем із щомісячних виплат відшкодування утраченого заробітку за період з 01 січня 1996 року до 1 квітня 2001 року склала:

- з 1 січня 1996 року у відповідності спільної постанови адміністрації та профспілок (надалі СПАП) від 26.01.1996 року № 1/6 тарифні ставки працівникам підприємства були збільшені в 2.5 рази і ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язане було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 217. 23грн (86. 89грн. х 2. 5), фактично перерахунок зроблений на К = 1. 25 і виплачено по 108. 62грн. (86, 89грн. х 1. 25), недоплата за місяць становила 108. 61грн., заборгованість за 17 місяців - 1846. 37грн;

- з 1 червня 1997 року у відповідності СПАП від 21.05.1997року № 3/91 / 406 тарифні ставки працівникам підприємства були збільшені на К = 1. 25 і ВАТ "Кривбасзалізрудком" зобов'язане було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в сумі 271. 54грн. (217. 23грн. х 1.25), але позивачеві перерахунок розміру щомісячних виплат відшкодування утраченого заробітку не був зроблений і виплачено по 108. 62грн., недоплата за місяць становила 162. 92грн., заборгованість за 7 місяців   - 1140. 44грн.;

- з 1 січня 1998 року у відповідності СПАП від 25.12.1997 року № 6 / 195 при збільшенні тарифних ставок працівникам підприємства в 1.3 рази ВАТ "КЗРК" зобов'язане було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в колишньому розмірі в сумі 271. 54грн. у зв'язку з тим, що розмір відшкодування шкоди в перерахуванні на 100% втрати працездатності перевищував середній заробіток відповідного працівника в січні 1998 року (409. 67грн.), фактично виплачено по 108. 62грн., недоплата за місяць становила 162. 92грн., заборгованість за 18 місяців   - 2932. 56грн.;

- з 1 липня 1999 року у відповідності СПАП від 30.06.1999 року № 11/13 / 5 при збільшенні тарифних ставок працівникам підприємства в 1. 265 рази ВАТ "КЗРК" зобов'язане було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в колишньому розмірі в сумі 271. 54грн. у зв'язку з тим, що розмір відшкодування шкоди в перерахуванні на 100% втрати працездатності перевищував середній заробіток відповідного працівника в липні 1999 року (595. 03грн.), фактично позивачеві виплачено по 108. 62грн., недоплата за місяць становила 162. 92грн., заборгованість за 6 місяців - 977. 52грн.;

- з 1 січня 2000 року у відповідності СПАП від 28.12.1999 року № 16/20 /11 при збільшенні тарифних ставок на К = 1. 226 ВАТ "КЗРК" зобов'язано було провадити позивачеві щомісячні виплати відшкодування утраченого заробітку в колишньому розмірі в сумі 271. 54грн. у зв'язку з тим, що розмір відшкодування шкоди в перерахуванні на 100% втрати працездатності перевищував середній заробіток відповідного працівника в січні 2000 року (673. 87грн.), фактично позивачеві виплачене по 108. 62грн., недоплата за місяць становила 162. 92грн., заборгованість за 4 місяці - 651. 68грн.;

- з 1 травня 2000 року відповідно до наказу по ДП "КДЗРК" від 29.05.2000 року №159 при збільшенні тарифних ставок на К = 1. 217 розмір відшкодування шкоди позивачеві в перерахуванні на 100% втрати працездатності складе 826. 16грн. (271. 54 х 1. 217 : 0. 60), а середній заробіток бурильника (прохідника) по підприємству в травні 2000 року становив 805. 70грн. і, таким чином, відповідно до законодавства , ВАТ "КЗРК" зобов'язане було перерахувати розмір виплат відшкодування позивачеві утраченого заробітку виходячи із середньомісячного заробітку відповідного працівника і виплачувати щомісяця 322. 28грн.  (805. 70грн. х 40%) до передачі особової справи ОСОБА_1 до ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, фактично позивачеві виплачено по 108. 62грн., недоплата за місяць становила 213. 66грн., заборгованість за 11 місяців - 2350. 26грн.

Всього підлягає стягненню з ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 заборгованість із щомісячних виплат відшкодування утраченого заробітку за період з 01 січня 1996 року до 01 квітня 2001 року в сумі:

1846.37грн. + 1140.44грн. + 2932.56грн. + 977.52грн. + 651.68грн. + 2350.26грн. =

=   9898.83грн.

           В ході розгляду справи було встановлено, що Відповідач - ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат" при перерахунку розміру щомісячних виплат відшкодування шкоди потерпілим на виробництві неправомірно не застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників підприємства (2. 5 з 1 січня 1996 року, 1. 25 з 1 червня 1997 року), внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаними виплатами. Даний факт було підтверджено письмовими матеріалами справи: таблицею коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів та регрес них виплат по відшкодуванню шкоди здоров»ю з 01.06.1992 року по 01.05.2000 року у ВАТ «КЗРК» (т.с.1 а.с.63-65), даними щодо використання фонду оплати праці та рівні середньомісячної заробітної плати працівника ВАТ «КЗРК» (т.с.1.а.с.68-72), висновком науково-правової експертизи на запит представника позивача (т.с.1.а.с.23-29).

          Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільний справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

         Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рога від 27 липня 2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості із щомісячних (страхових) виплат відшкодування втраченого заробітку, одноразової допомоги, компенсації та відшкодування моральної шкоди, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2008 року та ухвалою Верховного Суду України від 21 жовтня 2008 рок у, встановлено, що ВАТ "Кривбасзалізрудком" невірно не застосовано коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів: К-2,5 з 1 січня 1996 року, та К-1,25 з 1 червня 1997 року, при перерахунку розміру відшкодування втраченого заробітку за оспорюваний період,  внаслідок чого утворилася заборгованість за вказаними виплатами взагалі по підприємству, а не відносно лише позивача по дійсній справі. Суду не надано доказів щодо скасування, відміни зазначених рішень, суд вважає їх законними та обов»язковими до виконання в межах задоволених вимог.

        Тому, суд вважає ці обставини такими, що не підлягають доказуванню, оскільки,  встановлені судовими рішеннями у цивільній справі, що набрали законної сили.

        Крім того, рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27. 02. 2006р. позов ОСОБА_1 до ВАТ "Кривбасзалізрудком" задоволено частково. На користь позивача стягнуто одноразово заборгованість із щомісячних виплат відшкодування утраченого заробітку за період з 01. 01. 1996р. до 01. 04. 2001р. у сумі 8595,51грн. та компенсацію утрати частині відшкодування шкоди у зв'язку з порушенням строків виплати у сумі 9636. 21грн., а всього - 18231. 72грн. Відповідач - ВАТ "Кривбасзалізрудком" рішення суду визнав,  виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач позовних вимог до цього відповідача в цій частині не має.

       Відповідно до Закону України від 23. 09. 1999р. № 1105-Х1У "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (із змінами, внесеними згідно із наступними Законами), починаючи з 1 квітня 2001 року, зобов'язання по відшкодуванню шкоди потерпілим на виробництві покладені на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області), яке відповідно до постанов правління Фонду від 14. 04. 02р. № 15, від 04. 03. 03р. № 3, від 24. 02. 04р. № 5, від 28. 02. 05р. № 3, від 06. 03. 06р. № 3, від 28. 02. 07р. № 9, від 28. 02. 08р. № 2 та від 26. 02. 09р. № 2 зробило перерахунок сум щомісячних страхових виплат відшкодування втраченого заробітку на К = 1.193 з 1 березня 2002 року, на К = 1.182 з 1 березня 2003 року, на К = 1. 152 зі березня 2004 року, на К = 1. 238 з 1 березня 2005 року, на К = 1. 203 з 1 березня 2006 року, на К = 1.183 з 1 березня 2007 року, на К = 1. 125 з 1 березня 2008 року та на К = 1. 063 з 1 березня 2009 року.  При цьому, при перерахунку розміру щомісячних страхових виплат

відповідно до законодавства про страхування в сфері праці повинні дотримуватись наступні дві умови:

1. Сума щомісячних страхових виплат і пенсії по інвалідності не повинна перевищувати суму середньомісячного заробітку позивача, відкоректованого на коефіцієнт перерахунку.

(позивач ОСОБА_1 одержував пенсію як інвалід до 08 жовтня 2003 року, після чого став отримувати пенсію за віком).

2. Сума щомісячної страхової виплати в перерахуванні на 100% утрати професійної працездатності не повинна перевищувати граничну суму заробітної плати, з розрахунку якої нараховуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

РОЗМІР  ГРАНИЧНОЇ СУМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, З ЯКОЇ ОБЧИСЛЮЮТЬСЯ  СТРАХОВІ ВНЕСКИ

3 01.04.2001 року: 1600грн.;

3 01.05.2002 року: 2200грн.;

3 01.07.2003 року: 2660грн.;

3 01.01.2005 року: 4100грн.;

3 01.01.2006 року: 4830грн.;

3 01.04.2006 року: 4960грн.;

3 01. 10.2006 року: 5050грн.;

3 01.01.2007 року: 7875грн.;

3 01.04.2007 року: 8415грн.;

3 01. 10.2007 року: 8520грн.;

3 01.01.2008 року: 9495грн.;

3 01.04.2008 року: 9705грн.;

3 01.07.2008 року: 9735грн.;

3 01. 10.2008 року: 10035грн.;

Оскільки, втрату професійної працездатності позивачу встановлено до 01. 04. 2001р., тобто, до утворення Фонду, то ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області не повинне бути відповідачем у даній справі, оскільки, позивач не перебував і не міг перебувати в правовідносинах з Відділенням Фонду. Тому, ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області має бути залучено до справи як третю особу, що не має самостійних вимог тому, що рішення по зазначеному спору між позивачем і відповідачем впливає на розмір страхових виплат, які буде проводити Відділення Фонду після встановлення нового розміру страхових виплат. Однак, Верховний Суд України вважає ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області в Відповідачем та розглядає касаційні скарги Відділення Фонду на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як подані відповідачем.

Страхові виплати відшкодування ОСОБА_1. втраченого заробітку, сплачені ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області

у 2001 - 2009рр. В період з 01.04.2001 року – 108,62 грн. – як інвалід;

з 01.03.2002 року – 111,95 грн. – як інвалід; з 01.03.2003 року – 132,32 грн. – за віком з 08.10.2003 року; з 01.03.2004 року – 152,43 грн. – за віком; з 01.04.2004 року – 154,39 грн. – за віком; з 01.03.2005 року – 191,13 грн. – за віком; з 01.03.2006 року – 229,93 грн. – за віком; з 01.03.2007 грн. – 272,01 грн. – за віком; з01.03.2008 року – 306,01 грн. – за віком; з 01.03.2009 року – 325,29 грн. – за віком.

Розрахунок заборгованості відповідача    -   ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської област і із   щомісячних страхових виплат відшкодування   ОСОБА_1. втраченого заробітку за період з 1 квітня 2001 року до 1 квітня 2009 року: з 01.04.01р. до 01.03.02р . щомісячні страхові виплати відшкодування позивачеві втраченого заробітку повинні провадитися в сумі 322. 28грн ., фактично Фонд виплатив по 108. 62грн ., недоплата за місяць склала 213. 66грн ., заборгованість за 11 місяців - 2350. 26грн.;

з 01.03.02р. до 01.03.03р. щомісячні страхові виплати, з урахуванням їх перерахунку відповідно до постанови правління Фонду від 14.03.02р. № 3 на К = 1. 193 , повинні провадитися в сумі 384. 48грн., фактично Фонд виплатив по 111. 95грн., недоплата за місяць склала 272. 52грн., заборгованість за 12 місяців - 3270.36грн.;

з 01.03.03р. до 01.03.04р. щомісячні страхові виплати, з урахуванням їх перерахунку відповідно до постанови правління Фонду від 04.03.03м № 3 на К = 1. 182, повинні провадитися в сумі 454. 46грн., фактично Фонд виплатив по 132. 32грн., недоплата за місяць склала 322. 14грн., заборгованість за 12 місяців - 3865.68грн.;

з 01.03.04р. до 01.04.04р. щомісячні страхові виплати, з урахуванням їх перерахунку відповідно до постанови правління Фонду від 22.02.04р. № 5 на К = 1. 152 , повинні провадитися в сумі 523. 54грн., фактично Фонд виплатив по 152. 43грн., недоплата за місяць склала 371. 11грн.;

з 01.04.04р. до 01.03.05р. щомісячні страхові виплати, з урахуванням їх перерахунку у зв'язку зі зміною ступеня утрати професійної працездатності з 40% на 35% повинні провадитися в сумі 458. 10грн., фактично Фонд виплатив по 154.39грн., недоплата за місяць склала 303.71грн., заборгованість за 11  місяців   - 3340.81грн.;

з 01.03.05р. до 01.03.06р. щомісячні страхові виплати, з урахуванням їх перерахунку відповідно до постанови правління Фонду від 28.02.05р. № 3 на К = 1. 238 , повинні провадитися в сумі 567. 13грн., фактично Фонд виплатив по 191. 13грн., недоплата за місяць склала 376. 00грн., заборгованість за 12 місяців - 4512.00грн.;

з 01.03.06р. до 01.03.07р. щомісячні страхові виплати, з урахуванням їх перерахунку відповідно до постанови правління Фонду від 06.03.06р. № 3 на К = 1. 203 , повинні провадитися в сумі 682. 26грн., фактично Фонд виплатив по 229. 93грн., недоплата за місяць склала 452. 33грн., заборгованість за   12 місяців - 5427. 96грн.

з 01.03.07р. до 01.03.08р. щомісячні страхові виплати, з урахуванням їх перерахунку відповідно до постанови правління Фонду від 28.02.07р. № 9 на К = 1.183, повинні провадитися в сумі 807. 11грн. , фактично Фонд виплатив по 272. 01грн., недоплата за місяць склала 535. 10грн., заборгованість за   12 місяців -    6421.20грн.

з 01.03.08р. до 01.03.09р. щомісячні страхові виплати, з урахуванням їх перерахунку відповідно до постанови правління Фонду від 28.02.08р. № 2 на К = 1. 125 , повинні провадитися в сумі 908. 00грн., фактично Фонд виплатив по 306. 01грн., недоплата за місяць склала 601. 99грн., заборгованість за   12 місяців -    7223.88грн.

з 01.03.09р. до 01.04.09р. щомісячні страхові виплати, з урахуванням їх перерахунку відповідно до постанови правління Фонду від 26.02.09р. № 2 на К = 1. 063 , повинні провадитися в сумі 965. 20грн., фактично Фонд виплачує по 325. 29грн., недоплата і заборгованість за місяць становить 639. 91грн.

Стягненню на користь ОСОБА_1 з ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області  підлягає заборгованість із щомісячних страхових виплат відшкодування утраченого заробітку за період з 01 квітня 2001 року до 01 квітня 2009 року в сумі:

2350. 26грн. + 3270. 36грн. + 3865. 68грн. + 371. 11грн. + 3340. 81грн. + + 4512. 00грн. + 5427. 96грн. + 6421. 20грн. + 7223. 88грн. + 639. 91грн. = 37423. 17грн .

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14. 08. 2007р. позов ОСОБА_1 до ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задоволено частково. На користь позивача стягнено одноразово негайно заборгованість із щомісячних страхових виплат відшкодування утраченого заробітку за шість місяців у сумі 4842. 66грн. (807. 11грн. х 6 місяців).

Тому, стягненню на користь ОСОБА_1 з ВВДФССНВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області підлягає заборгованість із щомісячних страхових виплат відшкодування утраченого заробітку за період з 01 квітня 2001 року по 01 лютого 2008 року (з урахуванням стягнених раніше 4842. 66грн.)   у сумі 32580. 51грн .

Починаючи з 1 квітня 2009 року ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області  зобов'язано провадити страхові виплати відшкодування позивачеві втраченого заробітку в сумі 965. 20грн .  до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України в ред.. 2003 року перебіг строку позовної давності починається з дня коли особі стало відомо про порушене відносно неї право та про особу, яка порушила право. Відповідно до вимог ч.5 ст.267 ЦК України , якщо суд визнає поважною причину пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту. Відповідно до вимог п.3.ч.1.ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню за час, що не перевищує трьох років на момент звернення до суду. Так,  згідно Постанови Пленуму № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - « виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим  або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок  (наприклад, за відсотком втрати працездатності)  сум щомісячних платежів, раніше  визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.                

          Як було встановлено в судовому засіданні, позивачу, стало відомо про порушення його прав від інших осіб, які потерпіли на виробництві і справи яких розглядалися судом, що належні йому виплати відшкодування шкоди занижені відповідачем у результаті незастосування деяких коефіцієнтів підвищення тарифних ставок при перерахунку розміру відшкодування шкоди, уповноважив ОСОБА_4. представляти його інтереси у суді (довіреність від 03.03.2003р. за №60).

        Представник позивача після того, як одержав від відповідачів - ВАТ "Кривбасзалізрудком" та ВВДФССНВВПЗ України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відповідні письмові докази щодо невиплати відшкодування шкоди у повному обсязі, звернувся до суду з позовом на користь позивача не про перерахунок розміру відшкодування шкоди, а з вимогою про стягнення заборгованості із щомісячних виплат відшкодування утраченого заробітку, що утворилася по провині відповідача - ВАТ "Кривбасзалізрудком" (позовна заява від 10. 10. 2003 року вх. № 19889).      

        Враховуючи викладене, суд вважає, що перебіг позовної давності у справі за позовом ОСОБА_1. розпочався у березні 2003 року, коли позивачу стало відомо про порушене відносно нього право. В межах зазначеного строку, 03.12.2004 року позивач звернувся до суду, щодо захисту порушеного відносно нього права.

        З урахуванням вищевикладеного  суд задовольняє вимоги позивача за час, що не перевищує трьох років на момент звернення до суду.      

      Суд вважає не обґрунтованими позовні вимоги позивачаОСОБА_1. до ВАТ «КЗРК» щодо відшкодування на його користь моральної шкоди, оскільки, ним не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди відповідачем, позивач  не конкретизував в чому саме полягає  моральна шкода та з якого розрахунку він виходив, встановлюючи її розмір. Крім того, ст. 12 Закону України «Про охорону праці», п.11 «Правил…» передбачають відшкодування моральної шкоди, нанесеної пошкодженням здоров»я потерпілого, а не у випадках порушення порядку виплати йому регрес них сум або невірним їх нарахуванням. У в зв»язку з чим, суд вважає позовні вимоги  позивача в частині щодо відшкодування моральної шкоди такими, що не підлягають задоволенню.

       Також суд не задовольняє вимоги позивача щодо визнання загальновідомими обставинами наявність моральних страждань людини при заподіянні шкоди здоров»ю, порушенні відносно неї права та спричиненні їй матеріальної шкоди з тих підстав, що вимогами ст.15 ЦК України, ст.3 ЦПК України передбачене право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних пав, свобод чи інтересів. Крім того, наявність моральних страждань можуть бути визнані лише індивідуально, відповідно до конкретної особи і з конкретних підстав.  Тому, суд вважає, що позивачем та його представником не було доведено їх право на звернення до суду із зазначеними вимогами. Позивач не надав суду доказів у підтвердження того, відносно кого суд повинен задовольнити вищевикладені позовні вимоги, оскільки, при зверненні до суду важливо не тільки мати цивільну процесуальну правоздатність, а й правоздатність у конкретній справі, тобто володіти юридичною заінтересованістю.

Позивач просив допустити рішення до негайного виконання через важке матеріальне становище. Суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що позивач є інвалідом 3-ї групи, має тяжкохвору доньку, яка проживає разом із ним і є інвалідом 2-ї групи, фактично знаходиться на його утриманні та лікуванні (т.с.2.а.с.54-60). Тому, суд враховуючи викладені обставини вважає за можливе допустити рішення суду до негайного виконання в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі  Дніпропетровської області на користь позивача ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам, у розмірі виплат  за один місяць, що становить 965   гривень  20 копійок .

            З відповідача ВВД ФССНВ у місті Кривому Розі Дніпропетровської області відповідно до вимог ст.ст. 79,80,88 ЦПК Українислід стягнути 1 грн.50 коп., у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

      Сторони по справі   згідно  ст. 4 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  « Про державне мито »  від 21.01.1993р. № 7-93 звільнені від сплати державного мита, тому витрати, пов’язані з сплатою держмита, суд відносить за рахунок держави.

Керуючись Законом України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності», п. 9, 28 « Правилами  відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», ст. 10. 11, 27,60, 213-215, 218 ЦПК  України,  ,  суд,-

                                                    В И Р І Ш И В :

 Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат”, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в  м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим)виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації та відшкодуванні моральної шкоди - задовольнити частково.

                Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області ( ррахунок 371756999983102 ,  одержувач  ВВД ФССНВ в   м. Кривому Розі, МФО 805012 УДКУ в Дніпропетровській області, ЕДРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_1 одноразово заборгованість  по щомісячних страхових виплатах за період з 01.04.2001 р. по 01.04.2009 р. в сумі 32 580 гривень 51 копійки , та щомісячно стягувати виплати у відшкодування втраченого заробітку в сумі   965   гривень  20 копійок , починаючи з 01.04.2009 року  до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.

               Рішення суду допустити до негайного виконання в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі  Дніпропетровської області на користь позивача ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам, у розмірі виплат  за один місяць, що становить 965   гривень  20 копійок .        

        Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (рр № 371756999983102 МФО 805012 банк - Управління державного  казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ,  код ЕДРПОУ 25913606) на користь Територіального управління державної судової  адміністрації Дніпропетровської області витрати на інформаційне  технічне забезпечення  судового розгляду  справи в сумі 1 грн. 50 коп .

              Судові витрати  віднести   за  рахунок  держави.

        В іншій частині позовних вимог - відмовити.

              Рішення може бути оскаржене в  апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.  

              Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення cуду набирає законної чинності .

             Повний текст рішення суду виготовлено 05 вересня 2009 року.

Суддя:                                                                                                              О.В.Свистунова