Справа № 2-2017/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2009 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого – судді Дзюба М.В.
при секретарі Петрухіной Т.Л.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що в вересні2007 року вона позичила відповідачці гроші в сумі 600 доларів США, а остання зобов’язалась повернути їх за першою ж вимогою. Однак до теперішнього часу гроші вона не повернула. Просила суд стягнути з відповідачки на її користь гроші за договором позики в сумі 5647,74 гривень, в тому числі : суму боргу – 4596 гривень, що за курсом НБУ відповідає 600 доларам США, відсотки в сумі 833,33 гривень, що відповідає 108,79 доларів США, 3 % річних в сумі 218,31 гривень ( 28,11 доларів США ) та понесені нею судові витрати.
В судовому засіданні позивачка зменшила розмір позовних вимог, просила суд стягнути з відповідачки на її користь лише суму боргу, яка еквівалентна 600 доларів США та понесені судові витрати.
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала та не заперечувала проти його задоволення, надавши суду відповідну письмову заяву про визнання позову.
Суд, вислухавши сторони та дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 29.08.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено письмовий договір позики, за умовами якого відповідачка позичила у позивачки грошові кошти в сумі, еквівалентній 600 доларів США.
Однак до теперішнього часу ОСОБА_2 позичені грошові кошти не повернула.
Відповідно до ст..1050 ЦК України у разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він має сплатити грошову суму, визначену ст..625 ЦК України
Згідно ст..625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора має виплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення боргу за договором позики, однак задовольняє позов в межах позовних вимог, стягуючи з відповідачки на користь позивачки гроші в сумі 4 597, 92 гривень, що за офіційним курсом НБУ на момент звернення її до суду із позовом (766,32 гривень за 100 доларів США) відповідає 600 доларам США.
Задовольняючи позов, суд відповідно до ст..88 ЦПК України стягує з відповідачки на користь позивачки у відшкодування понесених судових витрат 30 гривень збору за ІТЗ, судовий збір в сумі 51 гривні та витрати по оплаті телеграми-виклику в сумі 23,18 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст.10, 212-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 29.08.2007 року в сумі 4 597 (чотири тисячі п’ятсот дев’яносто сім) гривень 92 копійки та у відшкодування судових витрат 104,18 гривень, а всього – 4 702 (чотири тисячі сімсот дві) гривні 10 копійок.
На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, з подальшою подачею апеляційної скарги в двадцятиденний строк після подачі заяви, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ