2-1063/2009

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м        У к р а ї н и

23 вересня 2009 року                                       м.Шахтарськ

    Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

    головуючого     – судді Кобаль М.І.,

    при секретарі     – Коваленко О.Л.,

    за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача – Сидоренко Д.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про відшкодування моральної шкоди, суд

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення моральної шкоди. Вказує, що 4.02.1999 року він отримав черепно-мозкову травму на шахті “Шахтарська Глибока”.

    14.07.2004 року МСЕК йому встановила третю групу інвалідності безстроково у зв'язку з травмою, отриманою на шахті “Шахтарська Глибока”. Діагноз епілепсія з генералізованими безсудорожними приступами після перенесеної черепно-мозкової травми, гіпертонічна хвороба ІІ ступеня.

    Згідно ст.ст.43, 56 Конституції України та ст.440-1 Цивільного кодексу УРСР він має право на відшкодування моральної шкоди. У нього постійно  виникають головіні болі, інколи супроводжуються нудотою,що спричиняє йому не тільки фізичні болі, але і моральні страждання.

    Із-за приступів втрати свідомості він постійно відчуває дискомфорт, знаходиться в постійному страху, що  при слідуючій втраті свідомості нікого не буде поруч та ніхто не допоможе.

    Він необдноразово лікувався на стаціонарі, так і амбулаторно, в профілакторії, проходив обстеження в ДОКТМО. Змушений постійно користуватися ліками, нікуди не виходить без них, це дратує його.

    Із-за травми йому важко виконувати роботу по дому, звичну чоловічу роботу по дому  виконувати не може, що принижує його та пригнічує. Любі різкі зміни в погоді викликають у нього загострення захворювання. Йому також спричиняє незручності те, що він постійно змушений проходити курс лікування.

    З дитинства любив ходити на рибалку, але тепер не має такої можливості продовжити своє хоббі, що спричиняє йому моральні страждання.

    Він перестав ходити в гості, так як боїться раптового приступу та втрати свідомості, це спричиняє йому моральні страждання. Просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 92000 гривень.

    В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та пояснив, що позивач працював на підприємстві відповідача. Під час рроботи він отримав травму, тобто ушкодження здоров'я. В нього постійні приступи епілепсії та він часто проходить курс лікування від вказаної хвороби. На даний час навіть незначну роботу по дому не може робити, що спричиняє йому незручності перед близькими людьми. Просить стягнути з відповідача суму в розмірі 92000 гривень у відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я внаслідок роботи на підприємстві відповідача.

    В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що позивач дійсно перебував у трудових відносинах з відповідачем та в 1999 році стався нещасний випадок при виконанні трудових обов'язків. По заключенню МСЕК від 20.12.2000 року йому вперше встановлена втрата працездатності, та відповідач вважає, що між сторонами виник спір, який пов'язаний з трудовими відносинами. Позивач мав право з моменту встановлення йому втрати працездатності, тобто з 20.12.2000 року та згідно ст.233 КзпП України звернутися в суд з позовом. Позивач пропустив строк позовної давності, а тому в задоволенні позову просить відмовити повністю.

    В судовому засіданні було встановлено наступні факти:

    Позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з вугледобувним підприємствомВП “Шахта “Шахтарська Глибока” ДП “Шахтарськантрацит”.

    4 лютого 1999 року в першу зміну ГРОЗу ОСОБА_2 було дано наряд на транспортування демонтованої секції крепі КД-80 з допомогою лебідки ЛПК-10Б по 2-ій західній лаві центрального блоку. При транспортуванні секції сталося розрив причіпного пристрою. Внаслідок розриву цепі травмувало голову ОСОБА_2 Даний факт підтверджено актом №23.

    Згідно заключення МСЕК  від 20 грудня 2000 року серії МСЕ №122085, було встановлено ОСОБА_2 вперше втрата працездатності внаслідок перенесеної  виробничої черепно-мозкової травми 4.02.1999 року.

    Згідно заключення МСЕК від 14.07.2004 року серії 2-18АВ №061841 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, позивачу ОСОБА_2 встановлена 30% втрата прцездатності з 16.05.2004 року безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом від 1999 року.

    На час виникнення спірних правовідносин можливість відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, за рахунок роботодавця передбачалася п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом  шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472.

    До вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, дійсно застосовується тримісячний строк звернення до суду (ст.233 КзпП України). Однак до інших вимог про відшкодування моральної шкоди, як вимог, що випливають  з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності відповідно до ст.82 ЦК УРСР 1963 року на застосовуються (п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди).

    З набранням чинності ЦК України 2004 року порзовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (п.3 ч.1 ст.268 ЦК України).

    Таким чином в даному випадку суд приходить до висновку, що твердження представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності на звернення до суду за захистом порушеного права, про відшкодування моральної шкоди, а також те що звернувся не по тим нормам закону не відповідають дійсності. Не має строку позовної давність на відносини про відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я, з яким в даному випадку звернувся позивач до суду. Виходячи з наведеного позов підлягає підлягає частковому задоволенню в розмірі 9000 гривень.

    На підставі вищевикладеного, керуючись п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом  шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року №472, ст.ст.208, 209, 213, 215 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

    Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Шахтарськантрацит» про відшкодування моральної шкоди задовільнити частково.

    Стягнути з Державного підприємства «Шахтарськантрацит» на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди дев'ять тисяч гривень.

    Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області через Шахтарьский міськрайонний суд Донецької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення Шахтарського міскрайонного суду Донецької області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

              Суддя                     М.І.Кобаль