ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.09                                                                                           Справа№ 24/110

За позовом: Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м.Київ  

До відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Софі”, м.Львів

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Львів

Про визнання недійсним договору оренди об’єкта нерухомості №2-Л-341 від 15.12.2007року та зобов’язання звільнити приміщення.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:  

Від позивача – Здрілко Є.Є. –представник

                           Шепа І.Е. - представник                         

Від відповідача-1 –не з’явився

Від відповідача-2 –ОСОБА_1 - підприємець

Суть спору: Позов заявлено про:

- визнання недійсним договору оренди об’єкта нерухомості №2-Л-341 від 15.12.2007року, укладеного ТзОВ „ТД „Софі” та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1;

- зобов’язання фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 звільнити приміщення пл.16,82м.кв. згідно плану –схеми за адресою: м.Львів, АДРЕСА_1

   Крім того, позивач просить  заборонити ТзОВ „Торговий дім „Софі” укладати договори оренди приміщень та залізничної колії довжиною 800м, що знаходяться за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1, до закінчення строку дії іпотечного договору від 10.03.2006р.

         Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 09.03.2006року АКБ „Мрія”, правонаступником якого є позивач, та відповідачем-1 укладено кредитний договір №11/01/06, предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором  позивачем та відповідачем-1   укладено10.03.2006року  договір іпотеки, згідно з яким відповідач-1 передав в іпотеку будівлю адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647,4кв.м., будівлю складу загальною площею 20599,9м., будівлю насосної і ТП загальною площею 118,6м.кв. та залізничну колію загальною довжиною 800метрів, що знаходяться за адресою: м.Львів, АДРЕСА_1 Згідно із п.4.1.4 іпотечного договору іпотекодавець зобов’язаний не обтяжувати предмет іпотеки зобов’язаннями з боку третіх осіб, зокрема, не передавати його в оренду без отримання попередньої письмової згоди позивача.

Всупереч зазначеній вимозі, відповідач-1 уклав з відповідачем-2 договір оренди  об’єкта нерухомості №2-Л-341 від 15.12.2007р. на приміщення пл.16,82м.кв., яке є складовою частиною нерухомого майна, що перебуває в іпотеці.

Посилаючись на ст.ст.203,215 ЦК України та ст.ст.9,12 Закону України „Про іпотеку” позивач просить задоволити позовні вимоги.     

Представники позивача підтримують позовні вимоги та просять визнати недійсним договір оренди №2-Л-341 від 15.12.2007р. , укладений ТзОВ „ТД „Софі” та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 та зобов’язати ФОП ОСОБА_1 звільнити приміщення пл.16,82м.кв. за адресою: м.Львів, АДРЕСА_1

Щодо заборони ТзОВ „Торговий дім „Софі” укладати договори оренди приміщень та залізничної колії довжиною 800м, що знаходяться за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1, до закінчення строку дії іпотечного договору від 10.03.2006р., представники пояснили, що така вимога не є позовною вимогою, а  є заходом  до забезпечення позову, на вжитті якого не наполягають, названу вимогу не підтримують.

Відповідач-1 явку свого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов чи будь-яких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення  07.08.2009р. та 02.09.2009р.поштових відправлень, п. квит. № 4567201, №4572647,  №4677660 та №4677678.

        Відповідач-2 проти позову заперечує з підстав, викладених у поданому суду відзиві від 19.08.2009року на позовну заяву, а саме, що відповідач-2 є добросовісним орендарем, оскільки йому не було відомо про права третіх осіб на орендоване ним майно (приміщення).

Відтак, предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору оренди об’єкта нерухомості № 2-Л-341 від 15.12.2007р. , укладеного ТзОВ „ТД „Софі” та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 та зобов’язання ФОП ОСОБА_1 звільнити приміщення пл.16,82м.кв. за адресою: м.Львів, АДРЕСА_1

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

09.03.2009року Акціонерним комерційним банком „Мрія”, правонаступником якого згідно із статутом, зареєстрованим 12.04.2007р., є ВАТ ВТБ Банк, та відповідачем-1 укладено кредитний договір №11/01.2006р., відповідно до умов якого банк зобов’язується надати відповідачеві-1 грошові кошти (кредит) в розмірі 4 000 000,00дол. США, строк кредитування –до 09.03.2011р., проценти за користування кредитом встановлені в розмірі 15 % річних, а відповідач-1 зобов’язується повернути банку отриманий кредит в повному обсязі в строк та в порядку, встановленому Додатком №1 до договору, та щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом..

        В забезпечення виконання вказаного кредитного договору позивачем та відповідачем-1  10.03.2006року укладено договір іпотеки, згідно з яким  відповідач-1 передає в іпотеку нерухоме майно:

- незавершені будівництвом споруди Ряснянського виробничого комплексу, а саме: три прогони головного корпусу (складське приміщення) та адміністративно-побутовий корпус з їдальнею, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Т.Шевченка, буд.335;

- залізничну колію загальною довжиною 800 метрів, що знаходиться за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1

- будівлю адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647,4кв.м., будівлю складу загальною площею 20599,9м., будівлю насосної і ТП загальною площею 118,6м.кв. та залізничну колію загальною довжиною 800метрів, що знаходяться за адресою: м.Львів, АДРЕСА_1

Пунктом 4.1.4 договору іпотеки від 10.03.2006 року встановлено, що іпотекодавець зобов’язується не відчужувати у будь-який спосіб предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов’язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в оренду, найм, позичку, не передавати в наступну іпотеку, тощо), а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди на це від іпотекодержателя .

Вказаний договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстрований в реєстрі за №289.

20.02.2007року АКБ „Мрія” та відповідачем-1 укладено договір про внесення змін  в іпотечний договір  від 10.03.2009року , яким пункт 1.2 договору іпотеки змінено та викладено в наступній редакції:

в забезпечення  виконання зобов’язань за кредитним договором іпотекодавець передає в іпотеку/заставу:

- будівлю адміністративного будинку, позначеного літерою А-6, загальною площею 3647,4кв.м.;

- будівлю складу, позначеного літерою Б-1, загальною площею 20599,9кв.м.;

- будівлю насосної і ТП, позначених літерою В-2, загальною площею 118,6кв.м;

- залізничну колію загальною довжиною 800метрів,

 що знаходиться за адресою м.Львів, АДРЕСА_1

Договір про внесення змін до договору іпотеки також нотаріально посвідчений.

15.12.2007р. відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір оренди об’єкта нерухомості №2-Л-341, відповідно до умов якого відповідач-1 зобов’язується передати відповідачеві-2 у строкове платне користування відокремлене приміщення площею 16,82кв.м., що знаходиться в загальній споруді за адресою м. Львів, АДРЕСА_1, а останній зобов’язується сплачувати орендну плату та комунальні послуги. Згідно із п.4.1 договору строк оренди становить 24 місяці.

         Вказане нерухоме майно передане відповідачеві-2 по акту прийому-передачі від 01.01.2008р., який підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.

        Згідно із додатком до договору №2-Л-341 (план - схема розташування об»єкта оренди) , орендоване приміщення розташоване на 6-му поверсі адміністративного корпусу за адресою: м.Львів, АДРЕСА_1

Позивач стверджує, що  згоди  на передачу в оренду  відповідачем-1 відповідачеві-2  частини приміщення, переданого  в іпотеку відповідачем-1, він не надавав. Відповідачі не надали суду згоди  позивача на передачу в оренду відповідачеві-2  частини приміщення, переданого  позивачеві в іпотеку відповідачем-1.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково  з наступних підстав.

В силу ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов”язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.546 ЦК України,  застава є одним із видів забезпечення виконання зобов”язання.

Частиною 2 статті 346 ГК України встановлено, що  для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

Як передбачено ст.ст.  574, 575 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 577 ЦК)

Згідно із ст.13 Закону України „Про заставу” у випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідно до частини 2 статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.9 ЗУ „Про іпотеку” іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Як передбачено ст.12 ЗУ „Про іпотеку”, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Згідно із частиною 2 ст. 215 ЦК України  недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем та відповідачем -1 укладений кредитний договір, в забезпечення  виконання зобов’язань за  яким відповідач-1 передав позивачеві  в іпотеку за договором іпотеки нерухоме майно, що знаходиться у м. Львові по вул. АДРЕСА_1 Умовами договору іпотеки передбачено, зокрема, що іпотекодавець зобов’язується не відчужувати у будь-який спосіб предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов’язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в оренду, найм, позичку, не передавати в наступну іпотеку, тощо), без отримання попередньої письмової згоди на це від іпотекодержателя. Проте, всупереч названим вище вимогам закону та умовам договору іпотеки відповідач-1 без згоди позивача (іпотекодержателя) передав  в оренду відповідачеві-2 частину приміщення, яке   було передане позивачеві в іпотеку.  Статтею 12 ЗУ „Про іпотеку” встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Отже, договір оренди, укладений відповідачами, є недійсним, його недійсність  встановлена законом (нікчемний  правочин). В силу частини 2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

На підставі викладеного суд вважає, що в частині вимог про визнання недійсним договору оренди, укладеного відповідачами, в задоволенні позовних вимог належить відмовити,  оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права суперечить законодавству.

 Враховуючи те, що договір оренди, на підставі якого відповідач-2 використовує ( займає) приміщення, є недійсним,  що це приміщення є частиною приміщень, переданих позивачеві  відповідачем-1 в іпотеку, то вимога про звільнення відповідачем-2 приміщень підлягає до задоволення, оскільки перебування відповідача-2 у цьому приміщенні є безпідставне та порушує права позивача як іпотекодержателя.

Крім того, судом встановлено що при поданні позову ( подано до суду 27.07.2009р.) позивач  сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. № 693, яка діє  з 14.07.2009р.,  скасовано постанову Кабінету Міністрів  України від 14.04.2009р. № 361 та відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”, згідно з якою сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підлягала до сплати становила  118,00грн. Отже,  позивач зайво сплатив 194,50грн.(312,50 –118,00) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зайво сплачені витрати підлягають поверненню позивачеві.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача-1, судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись  ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85, 116-117  ГПК України, суд

                                                                     ВИРІШИВ:

     1.   Позов задоволити частково.

          Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 79049, м.Львів, АДРЕСА_2 в 10-денний термін з дня набрання рішенням законної сили  звільнити  приміщення площею 16,82 м.кв., розташоване на 6-му поверсі адміністративного корпусу за адресою м.Львів, АДРЕСА_1, передане в оренду товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Софі”, ідентифікаційний код 30994948, юр.  адреса: м.Львів, вул.Городоцька,359, факт. адреса: 79039, м.Львів, АДРЕСА_1, за договором оренди об’єкта нерухомості №2-Л-341 від 15.12.2007р., укладеним товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Софі” та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1.

    2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Софі”, ідентифікаційний код 30994948, юр.  адреса: м. Львів, вул.Городоцька,359, факт. адреса: 79039, м.Львів, АДРЕСА_1, на користь відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, ідентифікаційний код 14359319, адреса: 01004, м.Київ, бульвар Т.Шевченка/вул.Пушкінська,8/26, - 42,50грн. державного мита та 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Накази видати після набрання рішення законної сили.

     4. Видати відкритому акціонерному товариству ВТБ Банк, ідентифікаційний код 14359319, адреса: 01004, м.Київ, бульвар Т.Шевченка/вул.Пушкінська,8/26, довідку на повернення з державного бюджету зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194,50грн.

Суддя