Справа№ 2-а-678

2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2010р.

Ніжинський міськрайонний суд

Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Триголової В.М.,

при секретарі Носилевській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ніжині справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Прилуцького ВДАІ ОСОБА_2 про визнання незаконною постанови і її скасування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконною постанови і її скасування, пославшись на те, що 16 вересня 2010р. інспектор ДАІ – відповідач по справі виніс постанову, якою притягнув його до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАп і наклав штраф.

Він вважає, що правопорушення не вчиняв, а тому просить суд визнати постанову незаконною і скасувати її.

В суді позивач позов підтримав і пояснив, що 16 вересня 2010р. він керуючи автомобілем, рухався в м.Прилуки на перехресті вулиць був світлофор, і він поїхав на зелене світло світлофору. Після цього загорілось жовте світло світлофору, і він зупинився, проїхавши світлофор. На перехрестя він не виїхав і аварійну обстановку не створив. Відповідач по справі склав на нього протокол і постанову по ч.2 ст.122 КУпАп, наклавши на нього штраф. Він просить постанову визнати незаконною і скасувати її.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, яким є відповідач по справі, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До суду відповідач не з’явився, не надавши ніяких пояснень.

Проте, неявка відповідача не є беззаперечною підставою для задоволення позову позивача.

Суд витребував з органів ДАІ матеріали про накладення оспорюваного адміністративного стягнення на позивача. З протоколу видно, що позивач, керуючи автомобілем на перехресті вулиць Київської і Андріївської в м.Прилуки, зупинився, проїхавши світлофор, а не перед ним.

За ці дії постановою СВ №146048 відповідач наклав на нього адміністративне стягнення.

Як видно з пояснення в протоколі, яке власноручно написав позивач, він поїхав на жовте світло світлофору, а не на зелене, про що він говорив в суді.

Таким чином при складанні протоколу і при винесенні постанови позивач фактично визнавав, що він скоїв правопорушення, і ні про яких свідків не заявляв. За клопотанням позивача в суді допитані свідками ОСОБА_3 і ОСОБА_4, але вони дали різні покази. Так, свідок ОСОБА_3 пояснив, що позивач у випадку, описаному в протоколі, дійсно трохи виїхав за світлофор і зупинився, а свідок ОСОБА_4 вказував, що за світлофор позивач не заїжджав.

З цих причин суд не приймає до уваги показання цих свідків.

Крім того, вони простувались письмовим поясненням позивача в протоколі.

При наявності пояснення позивача в протоколі, яким він по суті визнав, що вчинив правопорушення, і при наявності протоколу відповідач на законних підставах і згідно зі ст. 283 КУпАп виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАп. Підстав визнавати цю постанову незаконною і скасовувати її у суду немає.

Керуючись ст. 160 КАс України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора Прилуцького ВДАІ ОСОБА_2 про визнання незаконною постанови від 16 вересня 2010р. СВ №146048 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАп залишити без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ніжинського

міськрайонного суду ОСОБА_5