справа № 2а-1297/09/0670
категорія 2.11.4
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В.,
при секретарі - Талько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень та їх скасування,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнень викладених в заявах від 08.04.2009 року, від 16.06.2009 року, від 12.08.2009 року), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Овруцької МДПІ № 0000091701/1 від 07.02.2009 року про донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 19743,64 грн., №0000081701/1 від 07.02.2009 року в частині донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 18547,80 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 38145,60 грн., та № 0000071701/1 від 07.02.2009 року в частині донарахування зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 35378,71 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 21800,90 грн..
В обґрунтування позову зазначає, що донарахування відповідачем зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 19743,64 грн. є таким, що не підтверджується жодними доказами, оскільки в порушення Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, що затверджені наказом ДПА України від 11.09.2008 року №584 податковим органом в акті перевірки не наведено жодного конкретного факту порушення позивачем норм чинного податкового законодавства, не зроблено жодного посилання на конкретні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, що свідчать про завищення чи заниження розміру витрат при декларуванні позивачем доходів одержаних від здійснення підприємницької діяльності.
Стосовно висновку відповідача, що ОСОБА_1. при здійсненні підприємницької діяльності було використану незареєстровану найману працю починаючи з травня 2008 року по вересень 2008 року включно, наслідком якого стало донарахування позивачу зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 18547,80 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 38145,60 грн. вказує, що фактів одержання від позивача таких доходів будь-якими працівниками (за винятком ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4.) чи набуття ними таких коштів іншим способом в ході перевірки відповідачем не було виявлено, тому вказане донарахування податку з доходів фізичних осіб має бути скасоване. Визнаючи факт не утримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 525 грн. при виплаті заробітної плати працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4., позивач не погоджується з застосованою до нього сумою штрафу у подвійному розмірі за неутримання з них податку з доходів фізичних осіб, а саме в сумі 1050 грн. (525 грн. х 2), оскільки, на його думку, відповідальність настає в разі коли нарахування та сплата податку з доходів фізичних осіб є обов'язковою передумовою виплати заробітної плати працівникам. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" не містить положень щодо сплати цього податку перед нарахуванням чи виплатою заробітної плати, тому і штрафна санкція у подвійному розмірі не може бути застосована.
Крім того, вважає незаконним донарахування зобов'язання з податку на додану вартість в частині 35378,71 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 21800,90 грн., оскільки, на думку позивача, виключення відповідачем зі складу податкового кредиту 1294 грн. по податковій накладній "Укртехобеспечение", з мотивів виправлення дати її виписки та по податкових накладних ТОВ "Техноторг-Дон" і ВАТ "Приладобудівник" з мотивів реєстрації придбаних транспортних засобів на позивача як на фізичну особу є неправомірним. Вказані в цих податкових накладних суми ПДВ були сплачені в складі вартості товару, операції з придбання цих товарів здійснювались позивачем в рамках його підприємницької діяльності.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просить його задовольнити.
Представники відповідачів позов не визнали і просять відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив: Овруцькою міжрайонною державною податкової інспекцією проведена виїзна планова перевірка ОСОБА_1. з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт від 23.12.2008 року.
На підставі акта перевірки прийнято оспорюванні податкові повідомлення-рішення від 07.02.2009 року № 0000091701/1 про донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб в сумі 19743,64 грн., № 0000081701/1 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 57218,40 грн., у т.ч.: за основним платежем 19072,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 38145,60 грн., №0000071701/1 про донарахування податку на додану вартість в сумі 58847,50 грн., у т.ч.: за основним платежем 35617,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 23230,50 грн..
Перевіркою встановлено порушення:
1) ст. 13, п. 14.5 ст. 14 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю №12 від 21.04.1993 року, п. 4 ст.14 Декрету КМ України 13-92 від 26.12.1992 року "Про прибутковий податок з громадян", п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок з доходів від підприємницької діяльності на суму 19743,64 грн..
2) п.п. 7.2.8, п. 7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.7.1, п. 7.7, ст. 7, п. 10.2, ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 35617,00 грн..
3) порушено п.п. 8.1.1, п.п 8.1.2, п. 7.1, ст. 7, п. 16.1, п.п. 16.3.3, п. 16.3, ст. 16, п.п. 20.3.1, а), п.п. 20.3.2, п. 20.3, ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 19072,80 грн..
Щодо донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб в сумі 19743,64 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 07.02.2009 року № 0000091701/1, суд дійшов наступного висновку.
В акті перевірки на стор. 4 податковим органом зазначено, що позивачем в деклараціях про доходи не були відображені доходи від надання послуг по ремонту доріг, сплата за які надійшла на розрахунковий рахунок у відповідних періодах, внаслідок чого - занижено валовий дохід за 2 квартал 2007 року в сумі 15102,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 16328,00 грн., - завищено валовий дохід за 3 квартал 2007 року в сумі 1983,00 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 144,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 104,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 15508,00 грн..
На стор. 4-6 акту зазначено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року встановлено їх завищення в сумі 120933,28 грн. і встановлено - заниження всього у сумі 31167,69 грн.,
- завищення всього в сумі 152100,97 грн.,
по причині віднесення до валових витрат - витрат не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В той же час як стверджує представник позивача, всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, надавались податковим інспекторам під час проведення перевірки.
Також в своїх поясненнях, представник позивача зазначив, що відповідачем в акті перевірки не наведено жодного конкретного факту порушення позивачем норм чинного податкового законодавства та не зроблено жодного посилання на конкретні первинні документи, що свідчать про завищення чи заниження ОСОБА_1. розміру витрат при декларуванні доходів одержаних від господарської діяльності.
Відповідно до п. 1.5 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.
За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.6).
Згідно з пунктом 1.7 вказаного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Таким чином, відповідач в порушення п. 1.6, 1.7 вказаного Порядку, не зазначив в акті факти виявлених порушень податкового законодавства, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку та які були відсутні на думку податкового органу, що не дозволило суду оцінити обґрунтованість встановлених податковою інспекцією порушень податкового законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, представники відповідача суду не надали.
Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Овруцької МДПІ № 0000091701/1 від 07.02.2009 року, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно донарахування позивачу зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в частині 18547,80 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 38145,60 грн., згідно податкового повідомлення-рішення відповідача №0000081701/1 від 07.02.2009 року, суд дійшов слідуючого висновку.
В акті перевірки зазначено, що ОСОБА_1. при здійсненні підприємницької діяльності було використано незареєстровану найману працю. Так позивачем при складанні кошторису про вартість підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт, по кожному об'єкту окремо включали витрати на заробітну плату найманих працівників. За перевіряємий період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р. загальна сума нарахованого доходу працівникам становить 127152,00 грн., при цьому податок з доходів фізичних осіб із нарахованого та виплаченого доходу не утримувався в результаті чого донараховано основного платежу в сумі 19072,80 грн..
В судовому засіданні представник позивача стверджує, що фактів одержання таких доходів будь-якими працівниками (за винятком визнаного позивачем факту нарахування ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. доходу в розмірі 3500 грн., а сума не утриманого податку склала 525 грн.) від позивача чи набуття ними таких коштів іншим способом в ході перевірки відповідачем не було виявлено, тому висновок відповідача в цій частині є помилковим і ґрунтується лише на припущеннях, що не допускається.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, об'єктом оподаткування даним податком є, зокрема загальний місячний оподатковуваний дохід фізичної особи. Як встановлено п. 1.2 ст. 1 Закону, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно з п.п. 4.2.1 ст. 4 Закону, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Як передбачено п.п. 16.3.3 Закону, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету.
Таким чином умовою, відповідальності за своєчасне та повне перерахування сум податку до бюджету фізичною особою, відповідальною згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, є факт нарахування (виплати) оподатковуваного доходу на користь фізичної особи - платника податку.
Вказане кореспондується з нормою п.п. 8.1.1 ст. 8 Закону відповідно до якої, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Норма п.п. 1.15 ст. 1 Закону дає визначення поняття податкового агента як юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або фізичної особи чи представництва нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Отже, обов'язковою ознакою податкового агента є нарахування (виплата) ним доходу фізичній особі та наявність юридичного обов'язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету саме від імені і за рахунок платника податку - фізичної особи.
Податкова інспекція посилається на те, що факт нарахування доходу незареєстрованим працівникам підтверджується кошторисами про вартість підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт.
Проте, податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивачем використовувалася незареєстрована наймана праця та проводилося нарахування (виплата) доходу на користь таких працівників в будь-якому розмірі, а також не обґрунтовано, яким чином позивач може утримати податок з доходів фізичних осіб із суми доходу та сплатити його до бюджету від імені і за рахунок не встановлених найманих працівників - платників податку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем у встановленому порядку не доведено факту нарахування (виплати) доходу позивачем на користь незареєстрованих найманих працівників, тому позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, а відповідно, є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ від 07.02.2009 р. № 0000081701/1 в частині донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 18547,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 37095,60 грн..
Разом з тим, задоволенню не підлягає вимога позивача щодо визнання протиправним та скасування цього ж податкового повідомлення-рішення Овруцької МДПІ від 07.02.2009 р. № 0000081701/1 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1050 грн. тобто у подвійному розмірі від суми не утриманого та не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб, що становив 525 грн., при виплаті заробітної плати працівникам позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4., оскільки відповідачем правомірно та у відповідності до вимог п. 17.1.9 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" застосовано штрафну санкцію у подвійному розмірі від суми не нарахованого та не утриманого зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.
Щодо нарахування відповідачем до сплати позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення Овруцької МДПІ від 07.02.2009 р. №0000071701/1, то з цього приводу слід зазначити наступне.
Актом перевірки встановлено порушення ПП ОСОБА_1. при здійсненні своєї господарської діяльності ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме останнім було завищено податковий кредит за червень 2008 року по причині включення до податкового кредиту придбаного автотранспорту податкова накладна №5826 від 25.04.2008 р. на суму 3333 грн. ТОВ "Техноторг-Дон", податкова накладна №5829 від 26.05.2008 р. на суму 26602 грн. ТОВ "Техноторг-Дон", податкова накладна №5827 від 15.05.2008 р. на суму 3317 грн. ТОВ "Техноторг-Дон", податкова накладна №4 від 03.06.2008 р. на суму 833 грн. ВАТ "Приладобудівник".
Судом встановлено, що фактичною підставою для встановлення перевіркою порушень в господарській діяльності позивача ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині включення до податкового кредиту вартості придбаного вантажного автомобіля МАЗ-555102-223 загальною вартістю 199515,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 33252,50 грн. та бульдозера марки Т-74 загальною вартістю 5000 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 833,33 грн. слугувала та обставина, що позивач зареєстрував ці транспортні засоби не на суб'єкта господарювання, а на приватну особу ОСОБА_1., у зв'язку із чим донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 34085,50 грн.. В зв'язку з тим, що ПП ОСОБА_1. зареєстрував вказані транспортні засоби на себе як приватну особу, а не на суб'єкта господарювання - фізичну особу ОСОБА_1. то операції по придбанню вказаних транспортних засобів не призначені для їх використання в господарській діяльності позивача, і в останнього відсутнє право включати суму ПДВ сплачену в ціні до податкового кредиту.
Суд не може погодитися з такими висновками відповідача з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, а також не заперечується представниками відповідача, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість.
Позивачем був придбаний вантажний автомобіль МАЗ-555102-223 у ТОВ "Техноторг-Дон" на загальну суму 199515,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 33252,50 грн. та бульдозер марки Т-74 у ВАТ "Приладобудівник" загальною вартістю 5000 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 833,33 грн., що підтверджується видатковими, податковими накладними та сплатив суму ПДВ у вартості ціни цих транспортних засобів, що також підтверджується копіями виписок з банківської установи.
Згідно п. 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. N 1388 (із змінами та доповненнями), транспортні засоби реєструються лише за юридичними та фізичними особами, тобто зазначені транспортні засоби не можуть бути зареєстровані на фізичну особу - підприємця, у зв'язку з чим позивач змушений був оформити їх на себе саме як на фізичну особу.
Суд зазначає, що згідно положень ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є документом, який підтверджує наявність фактичних обставин про сплату сум податків, визначених пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, що дає право платнику податків на формування податкового кредиту.
Приписами п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Позивачем до матеріалів справи надані документи, які підтверджують факт використання придбаних транспортних засобів в господарській діяльності (копії видаткових накладних, податкових накладних, дорожніх листів тощо).
Слід відмітити, що відповідно приписам п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками відповідача, податкові накладні, на підставі яких позивачем придбано вказані вище транспортні засоби заповнені відповідно до вимог п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та містять дійсні дані про фактично сплачені суми податку.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем, по операціях придбання вантажного автомобіля МАЗ та бульдозера, правомірно, з дотриманням приписів п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", було включено до податкового кредиту сплачені суми ПДВ у розмірі 34085,50 грн..
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення позивачу суми податкового зобов'язання, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ N0000071701/1 від 07.02.2009 р. в частині донарахування зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34085,50 грн. основного платежу та відповідно застосованої штрафної (фінансової) санкції неправомірним та повинно бути скасовано, як таке, що прийнято з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.
Щодо виключення зі складу податкового кредиту 1294 грн., з мотивів невідповідності податкової накладної N 18 від 05.04.2007 р. "Укртехобеспечение", вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суд дійшов наступних висновків.
Овруцькою МДПІ встановлено недолік в заповненні вказаної податкової накладної, а саме виправлена дата виписки податкової накладної.
Разом з тим суд вважає, що недоліки в заповненні податкової накладної, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять цю накладну недійсною, не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу. Ця накладна є підставою для висновку суду, зробленого в результаті оцінки всіх доказів у відповідності з вимогами статті 86 КАС України, про можливість ідентифікації контрагента позивача, про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарської операції, сплати податку на додану вартість та його сум.
В судовому засіданні встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарської операції, сплати податку на додану вартість та його сум, а отже і правомірність віднесення сум податку до податкового кредиту за спірною накладною.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту ПДВ у сумі 1294 грн. згідно податкової накладної N 18 від 05.04.2007 р. "Укртехобеспечение", тому податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ N0000071701/1 від 07.02.2009 р. в частині донарахування зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1294 грн. основного платежу та відповідно застосованої штрафної (фінансової) санкції також є неправомірним та підлягає скасуванню.
Керуючись Законами України „Про податок з доходів фізичних осіб", "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 72, 86, 94 158-163, 167, 254 КАС України, суд-
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 07.02.2009 р. № 0000091701/1 про донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 19743,64 грн..
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 07.02.2009 р. № 0000081701/1 в частині донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 18547,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 37095,60 грн..
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 07.02.2009 р. № 0000071701/1 в частині донарахування зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 35378,71 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 21800,90 грн..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Відшкодувати на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України 10 грн. 20 коп. судових витрат.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 04 вересня 2009 року.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов