ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2009 року Справа № 20/132-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Цвик А.О., довіреність № б/н від 04.09.09, представник;
представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.99).
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна”, м. Кривий Ріг
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01 червня 2009 року у справі № 20/132-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Подільський край”, м. Вінниця
до товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна”, м. Кривий Ріг
про стягнення 208470, 93 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01 червня 2009 року (суддя Пархоменко Н.В.) позов задоволено повністю, стягнено з відповідача на користь позивача 193 460 грн. основного боргу, 1968 грн. 22 коп. 3% річних, 9 217,02 грн. інфляційних втрат, 15 746 грн. 17 коп. пені, 400 грн. штрафу, відповідно судові витрати по справі.
Рішення господарського суду вмотивовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань по договору поставки № 10/11/08/Б від 22 листопада 2008 року, ст.ст. 525,526,625 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач його оскаржує на предмет порушення норм процесуального та матеріального права. Зокрема, судом не витребувані у позивача всі належні документи, які б повністю підтверджували факт прийому-передачі товару за договором. Окрім того, суд не пересвідчився у порушенні зі сторони позивача порядку передачі товару відповідно до Інструкції №П7 від 25.04.1966р. Скаржник стверджує, що виконання рішення без розстрочки платежу ускладнене тому що у товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна” мається дебіторська заборгованість у розмірі 12 923 000,00 грн.
Представник скаржника в судове засідання не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що представник товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна” знаходиться у відрядженні.
Судова колегія вказане клопотання не задовольнила, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що не заважало відповідачу направити в судове засідання іншого представника. Крім того, матеріали справи дозволяють вирішити спір по суті, будь –яких інших доказів, які б спростовували висновки господарського суду відповідач апеляційному господарському суду не надав.
Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом на виконання умов договору поставки № 10/11/08/Б від 22 листопада 2008 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 261120 грн. в період з 18 листопада 2008 року по 24 грудня 2008 року, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару.
Згідно п.3.1 договору відповідач зобов’язався здійснити оплату за товар на підставі графіку: першу та другу поставку відповідач оплачує по закінченню 21 календарного дня з моменту поставки, третю і всі послідуючі поставки –по закінченню 30 календарних днів з моменту поставки.
Зобов’язання з оплати поставленого товару виконані відповідачем частково в сумі 67660 грн., борг становить 193460 грн.
Доказів погашення боргу ні господарському суду, ні апеляційній інстанції відповідач не представив.
Таким чином, в порушення ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, допустив односторонню відмову від виконання грошових зобов’язань.
Згідно п.7.2 договору поставки в разі прострочки платежу покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки і штраф в розмірі 400 грн.
Позивачем заявлено до стягнення з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог пеню в розмірі 15 746,17 грн. за період з 11 грудня 2008 року по 18 травня 2009 року та штраф в розмірі 400 грн.
Розрахунок пені відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим пеня правомірно стягнута господарським судом.
Штраф стягненню не підлягає, оскільки згідно ст.61 Конституції України зобороняється притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Штраф та пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином правомірно господарським судом стягнено інфляційні втрати в розмірі 9217 грн. 02 коп. та 3% річних в сумі 1968,22 грн.
Доводи скаржника до уваги не приймаються, оскільки документально вони не підтверджені.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В порушення приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не представив доказів, які б свідчили про поставку неякісного товару або будь-які інші порушення умов договору з боку позивача.
Що стосується розстрочки виконання рішення, то це питання не було предметом розгляду у суді першої інстанції, а тяжке фінансове становище підприємства не може слугувати підставою для надання розстрочки виконання рішення, оскільки наслідки мирової фінансової кризи відчувають майже всі підприємства України.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01 червня 2009 року підлягає зміні, в частині стягнення штрафу в розмірі 400 грн. в позові слід відмовити, в решті рішення залишити без змін.
Керуючись ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Династія Україна”, м. Кривий Ріг задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01 червня 2009 року у справі № 20/132-09 змінити, в позові в частині стягнення штрафу в розмірі 400 грн. відмовити.
Стягнути з відповідача на користь позивача 2 203 грн. 94 коп. витрат по сплаті державного мита, 117 грн. 79 коп. витрат по інформаційно –технічному забезпеченню судового процесу.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко