ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2009 року Справа № 28/413-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Стуковенковій О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. ВКР № 877323 від 28.08.08 р.);
від відповідача: Коніка К.Є. (дов. ВМЕ № 292533 від 29.05.09 р.);
від третьої особи: представник у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2009 р. у справі № 28/413-08
за позовом Фізичної особи–підприємця ОСОБА_3 м.Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства “ЕРСТЕ Банк” в особі Дніпропетровського регіонального управління роздрібного бізнесу м. Дніпропетровськ
3-тя особа: Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” м. Дніпропетровськ
про розірвання договору
за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “ЕРСТЕ Банк”
до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 м. Дніпропетровськ
про розірвання договору та стягнення 131 956 грн. 60 коп.
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 04.08.09 р. у справі № 28/413-08 (суддя Манько Г.В.), за ініціативою суду, зупинено провадження у справі за позовом фізичної особи–підприємця ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства “ЕРСТЕ Банк” в особі Дніпропетровського регіонального управління роздрібного бізнесу та третьої особи - Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” про розірвання договору № 1 найму нежитлового приміщення від 05.12.06 р. та розірвати додатковий договір № 1 від 16.05.07 р. до договору найму № 1 нежитлового приміщення, додатковий договір № 2 від 05.07.2007 р. до договору найму № 1 та розірвати додатковий договір № 3 від 09.11.2007 р. до договору № 1 найму нежитлового приміщення.
Позивач не погодився з вказаною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу, так як суд без участі сторін, як це вбачається з ухвали, яка оскаржується, виніс ухвалу про призначення судової експертизи.
Вказаною ухвалою, скаржник вважає, порушені процесуальні норми, оскільки, всупереч вимогам статті 41 ГПК України, сторони не мали можливості довести до суду свою думку з цього приводу, підготувати свої запитання, сторони не надавали клопотання про призначення експертизи і, на думку скаржника, для вирішення питання про можливість відокремлення всіх “поліпшень” достатньо було, у відповідності до ст. 39 ГПК України, провести огляд приміщення. Крім того, особа, яка подала скаргу, звертає увагу на те, що оскаржуваною ухвалою суддя зобов’язав позивача оплатити вартість експертизи, хоча він не клопотав про її проведення.
Позивач також вказує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що з травня 2008 р. він не може користуватися приміщенням, оскільки договір найму не розірваний і відповідач фактично не користується приміщенням, не сплачує орендну плату, чим позивачу спричиняються значні збитки, а зупинення провадження по даній справі на невизначений строк робить ці збитки ще значнішими.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, а в судовому засіданні заявив, що справу можливо розглянути без призначення експертизи і заявив, що перегляд апеляційної скарги довіряє на розгляд суду.
Третя особа в судове засідання не з’явилася, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, не скористалася своїм правом на участь в судовому засіданні, а тому справу переглянуто без її участі, за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до п.1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.
Таким чином, зупинення провадження у справі у зв’язку з призначенням експертизи є правом суду, а не обов’язком.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Згідно положень ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.
Відповідно ст. 79 ГПК України ухвала про призначення експертизи не оскаржується.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов’язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов’язаний зупинити провадження у справі, і, факультативний, необов’язковий для господарського суду.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що суд зупинив провадження для проведення судової експертизи, перед якою поставив наступні питання: “Яка вартість та характер поліпшень на момент їх виконання, зроблених відкритим акціонерним товариством "Ерсте Банк" у приміщенні житлового будинку літ. А-5 на першому поверсі нежитлового приміщення № 12, поз. 1-9, загальною площею 149,5 кв.м., ганок літ. а20 за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Титова, буд. № 2, які неможливо відокремити від речі без її пошкодження?”
Згідно ч.2 , 4, 5 ст.79 ГПК України про зупинення провадження у справі виноситься ухвала, яку можна оскаржити.
Як вбачається з матеріалів справи, суддя Манько Г.В. виніс ухвалу, яка оскаржується, без участі представників сторін, і позбавив їх права пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом і не з’ясував у сторін питання чи необхідно призначати судову експертизу.
Незрозуміло, з яких підстав місцевий господарський суд зобов’язав фізичну особу –підприємця ОСОБА_3 оплатити вартість експертних робіт, хоча позивач не подавав клопотання про проведення судової експертизи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали, порушено норми процесуального права - ст.ст. 22, 41, 77 ГПК України, у зв’язку з чим ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду спору по суті.
Керуючись статями 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 м. Дніпропетровськ задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2009 р. у справі № 28/413-08 скасувати.
Справу передати на розгляд місцевого господарського суду.
Головуючий Р.М.Бахмат
Судді: Л.О.Лотоцька
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
01.10.2009 р.