.
2/225/180/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/повне/
05 березня 2014 року Дзержинський міський суд Донецької області в складі головуючої судді Мамедової Л.М. при секретарі Савченко О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дзержинську, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» про стягнення недоплачених сум страхових виплат,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із заявленими вимогами. В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до рішення Дзержинського міського суду від 05.11.2012р. визнані неправомірними дії ДП Дзержинськвугілля» в застосуванні обмеження ОСОБА_2 базового середнього заробітку прохідника за серпень- жовтень 1997р. – 341,60 грн. та визначений базовий середній заробіток в розмірі 739 грн. з 01.12.1997р. Відповідачем проводились нарахування щомісячної допомоги з відшкодування шкоди здоров'ю з розрахунку 60% втрати працездатності з 01.12.1997р. до часу передачі справи в ФСС м. Дзержинська із застосуванням незаконного обмеження. Після набрання чинності рішення Дзержинського міського суду від 05.11.2012р. відповідач відмовляється провести перерахунок та сплатити на користь позивача недоплату щомісячних страхових сум, в зв’язку з чим, він змушений був самостійно здійснити перерахунок недоплаченої суми та звернутись до суду із вимогами про стягнення недоплаченої суми щомісячного страхового відшкодування на його користь з відповідача.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги, уточнив їх заявою від 26.02.2014р., де визначив період за який просить стягнути недоплати щомісячних страхових виплат з 01.12.1997р. по 01.07.2001р. та по компенсації - з 01.01.1998р. по 01.07.2001р.. Представник позивача пояснив, що відповідно до ПКМУ №1427 недоплачені суми щомісячної допомоги по відшкодуванню шкоди здоров'ю підлягають корегуванню на індекс росту споживчих цін відповідно до даних Держком стату. За розрахунком позивача недоплачена сума щомісячних страхових виплат за період з 01.12.1997р. по 01.07.2001р. склала 11711,72 грн, компенсації – 31375,78 грн., які і просив стягнути з ДП «Дзержинськвугілля» на користь позивача.
Представник відповідача із позовом погодилась частково, суду пояснила, що не згодна з розрахунком, наданим позивачем щодо визначення недоплаченої суми щомісячних страхових виплат за період з 01.12.1997р. по 01.07.2001р., адже в липні 1998р. та листопаді 1999р. підприємством застосовувалось обмеження базового середнього заробітку відповідно до Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених ПКМУ від 23.06.1993р № 472/далі Правила/, за якими в п. 28 визначено, що перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100% втрати працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, а отже недоплата за щомісячними страховими сумами повинна складати 6463,72 грн. та компенсації відповідно 18989,31 грн. Просила суд частково задовольнити вимоги позивача.
Представник третьої особи відділення ФСС м. Дзержинська пояснив, що ФСС не має права самостійно здійснювати перерахунок сум відшкодування шкоди, а лише за рішенням Дзержинськогоміського суду від 05.11.2012р.прийняв довідку з шахти, за якою базовий заробіток ОСОБА_2 визначено в розмірі 739 грн., після чого і були здійснені перерахунки сум відшкодування шкоди ОСОБА_2 з 01.07.2001р. по теперішній час.
Заслухав пояснення сторін, дослідив письмові докази по справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача.
Судом встановлено, що за рішенням Дзержинського міського суду від 05.11.2012р., яке не було змінено після перегляду Апеляційним судом Донецької області та Вищим Спеціалізованим Судом України та набрало чинності, визнані неправомірними дії ДП «Дзержинськвугілля» в застосуванні обмежень базового середнього заробітку ОСОБА_2 за серпень-вересень 1997р. у розмірі 341, 6 грн та визначено вірним розмір на 01.12.1997р. – 739 грн., а також зобов’язано ДП «Дзержинськвугілля» видати довідку ФСС м. Дзержинська на 01.04.2001р. про розмір відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_2 виходячи із заробітку 739 грн. з врахуванням втрати працездатності 60% відкорегованого на підвищення тарифних ставок і посадових окладів в липні 1998р. і листопаді 1999р.
Судом також прийнято до уваги рішення Дзержинського міського суду від 22.08.2011р., яким фактично визнано неправомірність використання обмежень у середньому заробітку ОСОБА_2, передбаченого абз 6 п.28 Правил. Вказане рішення набуло чинності та в цій частині сторонами не оскаржено.
Відповідно до ст.. 61 ЦК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, є встановленими обставини щодо неправомірності відповідача в застосуванні обмежень середнього заробітку ОСОБА_2 для визначення сум відшкодування шкоди внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві , за весь період, в тому числі і в період підвищення тарифних ставок. Внаслідок таких дій відповідача позивач не отримував своєчасно належні йому страхові виплати у повному обсязі, що призвело до порушення його прав.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», виплати, призначені, але своєчасно не одержанні потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок щомісячних платежів, раніше призначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Відповідно до п. 23 вказаної Постанови, якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено сум такого відшкодування, то ці суми обчислені відповідно до Правил виплачуються без обмеження будь-яким строком і підлягають корегуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст.. 34 ЗУ «Про оплату праці»
Відповідно до наданого позивачем розрахунку недоплата за щомісячними страховими виплатами останньому становить за період з 01.12.1997р. по 01.07.2001р. в сумі 11711,72 грн. Але судом встановлено, що при підрахунку за липень 1998р. позивачем зроблена описка та невірно визначено суму базового середнього заробітку 508,40, грн. в той час, як ця величина повинна дорівнювати 508, 04 грн, що вбачається з розрахунку за червень 1997р.
Суд не може прийняти до уваги розрахунок заборгованості по виплаті сум щомісячних допомоги відшкодування шкоди ОСОБА_2, наданий відповідачем, адже останній містить суми відшкодування з обмеженням середнього заробітку ОСОБА_2
Суд вважає обґрунтованими і вимоги позивача в частині стягнення з відповідача компенсації втрати частини страхових виплат у зв’язку із порушенням термінів її виплати. Так, відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням термінів її виплати, затвердженого ПКМУ від 20.12.1997р. № 1427, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, суми компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за відповідний місяць(після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. Індекси споживчих цін для розрахунку коефіцієнта приросту споживчих цін щомісяця публікуються Держкомстатом наростаючим підсумком з початку того року, в якому виникла заборгованість.
Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості по компенсаційним виплатам за період з 01.12.1997р. по 01.07.2001р. та вважає правильним визначити суму у розмірі 31101,09 грн. з урахуванням помилки, допущеної позивачем при визначенні суми за червень 1998р. в розмірі 228,74, замість 228, 38 грн.
Отже, вимоги позивача є цілком обґрунтованими та доведеними в судовому засіданні, в зв’язка з чим, позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням корегування судом сум заборгованості.
Враховуюче викладене, керуючись ст. 10, 60, 212-214 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щомісячних страхових виплат внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві за період з 01.12.1997р. по 01.07.2001р. в розмірі 11698 (одинадцять тисяч шістсот дев’яносто вісім) грн, 28 коп. та компенсацію за недоплату щомісячних страхових виплат за період з 01.01.1998р. по 01.07.2011р. в розмірі 31101 (тридцять одна тисяча сто один) грн. 09 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Дзержинськвугілля» на користь держави судовий збір в сумі 427 (чотириста двадцять сім) грн, 99 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: