Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1418/2006р. Головуючий у першій
інстанції Проценко О.І.
Категорія 41 Доповідач у апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 року колегія судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Сімоненко В.М.,
суддів - Колбіної Т.П., Птіціної В.І.,
при секретарі - Будукіній 0.0. , за участю - представників відповідача Еремєєвої Н.В. та Котельникова В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Морського Гідрофізичного Інституту Національної Академії Наук України на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від ЗО жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Морського Гідрофізичного Інституту Національної Академії Наук України про стягнення суми добових в іноземній валюті, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Морського Гідрофізичного Інституту Національної Академії Наук України (далі - МГІ НАН України), з вимогами про стягнення на його користь добових в інвалюті за період фрахтування судна МСП «Сата», МПП «Тайга» у 1996-1997 p.p. Свої вимоги мотивував тим, що знаходився в трудових відносинах з МГІ НАН України і працював на посаді електрика 2 класу на науково-дослідницькому судні «Михайло Ломоносов», яке належало відповідачеві. Однак йому, як члену екіпажу, не були у повному обсязі сплачені добові в інвалюті, тому він просить стягнути їх у судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача, уточнивши позовні вимоги та надавши розрахунок, вважає обґрунтованим стягнути з відповідача в гривневому еквіваленті суму неоплачених добових в інвалюті у розмірі 2910 доларів США, тобто 14405,92 грн. за відрахуванням 289,58 грн., що виплатило позивачу МСП «Сата» через ВДВС Залізничного РУЮ М.Сімферополя та 50 доларів США, виплачених МСП „Сата" у період фрахту по заяві позивача, також стягнути моральну шкоду у розмірі 15 000 грн., оскільки протягом тривалого часу позивач не міг отримати кошти, які заробив під час праці. Відповідач відмовлявся сплатити позивачу заборгованість по інвалюті, що заждало йому моральні страждання та хвилювання, порушувало його життєві зв'язки та стосунки.
Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 30 жовтня 2006 року позов задоволений частково. З відповідача стягнута на користь позивача сума інвалютних добових в гривневому еквіваленті у розмірі 9527,62 грн. В решті частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням МГІ НАН України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та відмовити позивачу у задоволені його вимог. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки МГІ НАН України не є належним відповідачем у справі, відповідальність за утримання екіпажу, у тому числі, виплата добових є прямим обов'язком фрахтівника судна.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між МГІ НАН України (далі -інститут) та ОСОБА_1 укладений трудовий договір, який не був розірваний в 1996-1997р. у період фрахту судна «Михайло Ломоносов» по тайм-чартеру. Тому, відповідно до трудового законодавства, МГІ НАН України несе відповідальність перед працівником в частині гарантійних та компенсаційних виплат, в тому числі добових в іноземній валюті за час перебування судна за кордоном.
Укладені інститутом з МСП «Сата» та МПП «Тайга» договори фрахту цього судна на умовах тайм-чартеру з покладенням на ці підприємства зобов'язань виплати відрядженим робітникам інституту компенсаційних виплат не позбавляють працівника, який не є стороною договорів фрахту, права вимоги виплати цих сум роботодавцем, згідно із ст.ст.21,121 КЗпП України.
Суд правильно оцінив викладене та обґрунтовано постановив рішення про часткове задоволення позову, стягнув на користь позивача з інституту добові, при цьому вірно визначив їх розмір, з урахуванням доказів про часткову сплату позивачу добових, які надані сторонами.
Доводи представника відповідача відповідно до пропуску позивачем строку позовної давнини для подання позову до суду, судовою колегією не можуть бути прийняти до уваги з таких підстав.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України (в редакції 1971р.) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки капітана судна «Михайло Ломоносов» від 11.11.1997р. відповідач визнавав вимоги позивача про заборгованість (а.с 2). Таким чином строк позовної давнини слід визнавати з листопада 1997р. З позовом до суду позивач звернувся у листопаді 1997р. (а.с.1), в зв'язку з чим судова колегія вважає, що строк позовної давнини позивачем не пропущений.
Підстав для скасування рішення колегія не вбачає, оскільки суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Керуючись викладеним, ст.303,307,308,313-315 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Морського гідрофізичного інституту НАН України відхилити, рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя ЗО жовтня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: /підпис/ В.М. Сімоненко
Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна
/підпис/ В.І. Птіціна
Копія вірна:
Суддя Апеляційного суду
М. Севастополя Т.П. Колбіна