Справа № 22ц-116/2007 Головуючий у першій
інстанції Дудкіна Т.М.
Категорія Доповідач у апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Алєєвої Н.Г.,
суддів - Колбіної Т.П., Клочка В.П.,
при секретарі - Будукіної 0.0.,
за участю - прокурора Юшюшкіної В.В. та представника відповідача ОСОБА_3. - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу прокурора м. Севастополя в інтересах ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 10 листопада 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угод недійсними, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2002р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3. про визнання недійсним договору дарування кімнати НОМЕР_1, площею 10,60 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 від 25.04.2002р., укладеного між ним і ОСОБА_2, та договору дарування зазначеної вище кімнати, укладеного 16.08.2002р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Вимоги мотивовані тим, що договір дарування є удаваною угодою, яка приховує договір міни, оскільки він не мав наміру відчужувати своє майно безоплатно. Вказує, що ОСОБА_2 зобов'язався надати йому дачу, згідно виданій розписці.
Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 10 листопада 200 6р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор м. Севастополя, який вступив до участі в справі на стороні позивача, просить скасувати вказане рішення суду, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд не дав оцінки тому факту, що договір дарування є удаваною угодою, яка приховує договір міни.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора Юшюшкіної В.В. та представника відповідача ОСОБА_3. - ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що 25.04.2002р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування кімнати 16/4-8 площею 10,60 у квартирі АДРЕСА_1, посвідченого нотаріусом, реєстр НОМЕР_2(а.с. 15).
З такими висновками судова колегія погоджується.
Згідно з вимогами ст. 243 ЦК України (в редакції 1963р.) за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договор дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту огляду приміщення від 31.01.02р., ОСОБА_1 виїхав із спірної кімнати і там не проживає з моменту укладення договору. ОСОБА_2 розпорядився цією кімнатою, подарував її ОСОБА_3. Данні факти підтверджують укладення договору дарування між сторонами.
Доводи апеляційної скарги про те, що договір дарування є удаваною угодою, яка приховує договір міни, який припускав дарування спірної кімнати під умовою надання позивачу дачі, не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до ст. 241 ЦК України (в редакції 1963р.) за договором міни між сторонами проводиться обмін одного майна на друге.
Статтею 58 ч. 2 ЦК України (в редакції 2003р.) визнане, якщо угода здійснена з метою прикрити іншу угоду (мнима угода), то застосовуються правила, які регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Однак позивачем та його представниками ні в суді першої інстанції, ні в судовому засіданні при апеляційному розгляді справи, не були надані докази на яке саме майно була домовленість між сторонами про обмін спірної кімнати, та на яку саме суму була домовленість між сторонами на укладення угоди.
Матеріали справи свідчать про те, що у власності ОСОБА_2 дачі не має, а з розписок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_2 в борг 18 60 грн., а ОСОБА_2 зобов'язався надати йому дачу в строк до 11.06.02р. згідно з домовленістю між сторонами.
При таких обставинах суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, закон, який їх регулює і постановив законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора м. Севастополя в інтересах ОСОБА_1 - відхилити, рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 10 листопада 2006р.-залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: /підпис/ Н.Г. Алєєва
Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна
/підпис/ В.П. Клочко