Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-1465/2006р. Головуючий
в першій інстанції Лугвіщик A.M.
Категорія 29 Доповідач Клочко В.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„25 січня" 2007 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя в складі:
головуючого - Клочка В.П.,
суддів - Сундукова В.М., Колбіної Т.П.
при секретарі - Будукіній 0.0.
за участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 07 липня 2004р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом зняття з реєстрації, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину квартири та визначення порядку користування жилим приміщенням,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 у січні 2004 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, мотивуючи вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.0б.2003р. він є власником квартири АДРЕСА_1, а відповідачка (його колишня дружина) чинить перешкоди в користуванні власністю.
ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов про визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири та встановлення порядку користування жилим приміщенням, мотивуючи вимоги тим, що вони з відповідачем протягом 4 років перебували у зареєстрованому шлюбі, в період якого їм була виділена спірна квартира, де вони були прописані та проживали. Однак, відповідач незаконно в період шлюбу приватизував квартиру на своє ім'я, чим порушив її право власності.
Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 07 липня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 25 листопада 2004 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишено без змін, у решті частини - рішення скасовано й справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою судової колегії у цивільних справах Верховного Суду України від 22 листопада 2006 року ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 25 листопада 2004 року в частині скасування рішення суду першої інстанції щодо вимог про усунення перешкод у користуванні квартирою та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції - скасовано, справу в цій частині направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду за мотивами зустрічної позовної заяви, яку суд, на думку апелянта, належно не оцінив.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду в частині задоволення основного позову - скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові.
Постановляючи рішення про необхідність виселення відповідачки з займаної нею спірної квартири, суд виходив з того, що остання -колишній член сім'ї власника квартири та зобов'язана звільнити спірне жиле приміщення на підставі ст.48 Закону України „Про власність".
Проте наведені мотиви не можна визнати обґрунтованими.
Згідно зі ст.4 8 Закону України „Про власність", власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не були поєднані з позбавленням володіння.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідачка перебували в шлюбі з 31 грудня 1999 року по 02 грудня 2003 року, позивач просив захистити його право власника двокімнатної квартири шляхом зняття з реєстраційного обліку колишнього члена сім'ї -дружину ОСОБА_2
Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що об'єкт власності -жиле приміщення, тому режим проживання в ньому регулюється нормами ЖК.
Розглядаючи питання про усунення перешкод в користуванні квартирою, суд не з'ясував, на які передбачені законом підстави посилається позивач, оскільки відповідно до ст.9 ЖК ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законодавством.
Згідно зі ст.156 ЖК України, припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє колишніх членів його сім' ї права користуватись займаним приміщенням. Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім'ї власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст.157 ЖК, але за наявності обставин, передбачених ч.І ст.116 ЖК.
На це положення закону суд першої інстанції уваги не звернув, переконливих доказів на обґрунтування рішення про усунення перешкод в користуванні власністю не навів.
Вищевказані обставини є підставою для скасування винесеного судом рішення з ухваленням нового про залишення позову ОСОБА_1без задоволення.
На підставі ст.15 6 ЖК України, керуючись ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 07 липня 2004р. в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2- скасувати, постановити нове, яким позов ОСОБА_1до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю - залишити без задоволення.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/