Справа № 2-1055/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          20 червня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

          головуючого судді Курочка В. М.

          при секретарі Задеряки Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про визнання житлового будинку об’єктом спільної сумісної власності та визнання права власності на ? частину жилого будинку,-

В С Т А Н О В И В :

          У березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що з жовтня 2004 року без реєстрації шлюбу проживає однією сім’єю з ОСОБА_2 в жилому будинку №7 по вул. Середня на території житлового масиву «Совіньйон» с. Мізікевича Овідіопольського району. 17.06.2008 р. у нього і відповідачки народився син ОСОБА_3 11.12.2000 р. ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за №7 по вул. Середня на території житлового масиву «Совіньйон» с. Мізікевича Овідіопольського району. На цій земельній ділянці ОСОБА_2 побудувала житловий будинок загальною площею 350,4 м2, житловою площею 135,3 м2, який 21.03.2003 р. в установленому законом порядку був прийнятий в експлуатацію. Рішенням виконавчого комітету Таїровської селищної ради №20 від 20.04.2006 р. на ім’я відповідачки було видано свідоцтво про право власності на зазначений житловий будинок. Протягом спільного проживання він і відповідачка за рахунок спільних коштів покращили будинок, збільшили його площу, внаслідок чого збільшилась вартість будинку. В цей час відповідачка чинить йому перешкоди в користуванні будинком, погрожує продати будинок.

З цих підстав позивач просив визнати житловий будинок об’єктом спільної сумісної власності його та ОСОБА_2, визнати за ним право власності на ? частину цього будинку.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала повністю. (а.с. 75)

Представник, залученого судом до участі у справі в якості співвідповідача, Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» просив в задоволенні позову відмовити через його необґрунтованість. (а.с. 81-85)

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно до ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З 1994 року до 07.09.2004 р. відповідачка ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 (а.с. 259)

Із технічного паспорта, складеного 23.01.2003 р. Комунальним підприємством «Овідіопольське РБТІ» слідує, що житловий будинок №7 по вул. Середня на території ж/м «Совіньйон» с. Мізікевича Овідіопольського району був побудований ще у 2002 році. (а.с. 26-34)

Актом державної технічної комісії від 24.01.2003 р. житловий будинок був прийнятий в експлуатацію. (а.с. 35-36)

Розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 14.05.2003 р. 3319 був затверджений акт державної технічної комісії про введення житлового будинку в експлуатацію. (а.с. 37)

Рішенням Малиновського районного суду 16.12.2005 р. задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, набутого сторонами під час шлюбу з 1991 року по серпень 2004 року. У власність ОСОБА_2 були виділені земельна ділянка площею 0,15 га та побудований на ній житловий будинок з господарськими будівлями с порудами, які знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Середня,7. (а.с. 258)

20.04.2006 р. за №20 виконавчий комітет Таїровської селищної ради Овідіопольського району на підставі заяви ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок взамін раніше виданого Овідіопольським РБТІ прийняв рішення про видачу ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на зазначений вище житловий будинок у зв’язку з приведенням цокольного і мансардного поверху у стан, що відповідає ескізному проекту, погодженому з відділом містобудування і архітектури та ЖКГ Овідіопольської районної державної адміністрації. На підставі цього рішення ОСОБА_2 27.04.2006 р. отримала нове свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок. (а.с. 22, 38)

З пояснень позивача та технічного паспорту судом встановлено, що відповідачкою були підключені до системи опалення приміщення цокольного і мансардного поверху, внаслідок чого загальна площа будинку збільшилась з 350,4 м2 до 468,1 м2, а житлова площа зменшилась із 135,3 м2 до 127,3 м2. При цьому зовнішні та внутрішні розміри будинку, кількість його поверхів залишились без змін. (а.с. 26-38)

Ніяких допустимих доказів того, що за рахунок його особистих коштів та праці істотно збільшилась вартість спірного жилого будинку позивач суду не надав. З документів про придбання будівельних матеріалів слідує, що виготовлення вікон загальною вартістю 1575 доларів США, придбання системи водовідведення замовляла та оплачувала сама ОСОБА_2, а в інших накладних на придбання будівельних матеріалів не зазначена особа, що оплачувала їх вартість, а також відсутні докази того, що саме ці будівельні матеріали були витраченні для покращення стану спірного житлового будинку. (а.с. 49-62)

23.04.2007 р. ОСОБА_2 уклала з АКБ «Імексбанк» договір кредитної лінії №693, за яким отримала від банку гроші у розмірі 700000 доларів США строком на 10 років зі сплатою 14% річних. (а.с. 86)

23.04.2007 р. ОСОБА_2 в забезпечення виконання нею перед АКБ «Імексбанк» умов зазначеного вище кредитного договору передала в іпотеку банку належні їй на праві власності земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається із позначених на плані літерами А-2,А,А(1) – житлового будинку, загальною площею 468,1 кв.м, житловою площею 127,3 кв.м, під літ. «Б» - гаражу, споруд №1-4,І, які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Середня,7. При цьому в п. 2.1.1. іпотечного договору ОСОБА_2 як іпотекодавець гарантувала, що предмет іпотеки за іпотечним договором належить іпотекодавцю на праві власності, не знаходиться у третіх осіб, в суперечці та під арештом не перебуває, не є спільною сумісною власністю. Іпотечний договір був нотаріально посвідчений і нотаріусом були внесені відповідні відомості про заборону на предмети іпотеки. (а.с. 184,188-189)

Іпотечний договір ніким не оспорений.

Твердження позивача, що на час отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок, тобто станом на 27.04.2006 р., та на час укладення іпотечного договору 23.04.2007 р. між ОСОБА_2 та банком, він проживав з відповідачкою однією сім’єю на думку суду спростовуються договорами оренди.

Так, при посвідченні іпотечного договору ОСОБА_2 надала нотаріусу укладений між нею та ОСОБА_1 і зареєстрований в Таїровській селищній раді договір від 16.05.2005 р., за яким вона на передала ОСОБА_1 в оренду належний їй спірний житловий будинок строком до 16.05.2008 р. з орендною платою 50000 грн. Також ОСОБА_2 надала нотаріусу довідку Таїровської селищної ради від 19.04.2007 р. про те, що ОСОБА_1 зареєстрований в її житловому будинку на підставі договору оренди. (а.с. 196-197)

З будинкової книги слідує, що зареєстрований позивач в спірному житловому будинку на підставі договору оренди, а не як член сім’ї власника цього будинку. (а.с. 18-19)

Також з наданих позивачем суду договорів від 15.05.2005 р. та від 30.09.2009 р., укладених між ним та відповідачкою, слідує, що проживав він в належному ОСОБА_2 спірному житловому будинку як орендар, а не в якості члена сім’ї власника будинку.(а.с. 20-21)

Сам позивач в судовому засіданні пояснив, що про наявність укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «Імексбанк» кредитного та іпотечного договорів від 23.04.2007 р. йому стало відомо лише в суді, під час розгляду цієї справи, що на думку суду є також свідченням відсутності між позивачем і ОСОБА_2 сімейних відносин.

Сама по собі та обставина, що ОСОБА_1 записаний батьком народженого 17.06.2008 р. ОСОБА_2 сина ОСОБА_5 не є доказом участі позивача в поліпшенні стану житлового будинку та набуття ним права власності на ? частину цього будинку.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси 06.09.2010 р. задоволено позов публічного акціонерного товариства «Імексбанк» і з ОСОБА_2 на користь банку стягнена заборгованість за кредитним договором у сумі 10573041,84 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн. (а.с. 164-166)

Постановою від 06.01.2010 р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06.09.2010 р. і постановою від 27.04.2011 р. накладено арешт на належні ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,15 га та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Середня,7. (а.с. 68-69, 170-171)

Вимоги про зняття арешту з житлового будинку чи його частини не заявлялись.

Визнання та підтримання ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 суд не приймає і розцінює як її намагання ухилитись від виконання зобов’язань за кредитним договором перед ПАТ «Імексбанк» та від виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06.09.2010 р.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обгрунтовані і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 62,63,69,71,74 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3-7,10,12 Закону України «Про іпотеку», ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»,-

В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про визнання житлового будинку об’єктом спільної сумісної власності та визнання права власності на ? частину жилого будинку відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів дня його оголошення.

Суддя: ОСОБА_6