ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя , розглянувши

позовну заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірпіньнафтпродукт"   

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва"

про  стягнення коштів 1204167,09 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" при подачі до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується державне мито у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.)

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 1 204167, 09грн. Таким чином, підлягає сплаті державне мито у розмірі 12 041, 67 грн.

З наданого позивачем платіжного доручення № 200 від 14.08.2009 року вбачається, що державне мито сплачено лише у розмірі 1700,00 грн., що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог п.3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються  документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати державного мита передбачений в "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993                  № 15.

Згідно п. 14 "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита" при  сплаті  державного мита готівкою до документа, щодо якого  вчинюється  відповідна  дія,  додається  оригінал квитанції кредитної  установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з  рахунку  платника  -  останній примірник платіжного доручення з написом  (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід  бюджету  ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим  підписами  посадових  осіб  і  відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України 17.03.04 № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить  керівнику  банку  (філії)  та уповноваженим ним службовим особам,  право другого підпису  належить  головному  бухгалтеру  банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

На зворотньому боці платіжного доручення № 200 від 14.08.2009р. в якості першого підпису стоїть підпис Економіста Остапової А.М.  Позивачем не надано доказів того, що зазначена особа має право першого підпису, оскільки за посадою ця особа такого повноваження не має.

           За  таких обставин судом встановлено, що підпис на зворотньому боці  платіжного доручення від 14.08.2009 року № 200 вчинено не уповноваженою на це  особою.

Другий підпис посадової особи  на платіжному дорученні про сплату позивачем державного мита взагалі відсутній.

Таким чином, платіжне доручення від 14.08.2009 року № 200 не може вважатися документом, який підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку.

Крім того, суд звертає увагу позивача на наступне.

Відповідно до ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

          Згідно з п.5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджено Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

        Додані до позову копії документів не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів, оскільки не засвідчені визначеним законодавством способом.

         Керуючись  п.4 ч.1  ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

            Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                              Кролевець О.А.