КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.04.07 р. № 41/652-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Отрюха Б.В.
Тищенко А.І.
при секретарі: Василів О.В.
За участю представників:
від позивача - Сердюк Б.В. – юрист,
від відповідача - Кучерська Н.І. – юрист,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 14.12.2006
та постанову Господарського суду м. Києва від 14.12.2006р.
у справі № 41/652-А (Пилипенко О.Є.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан"
до Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання постанови нечинною
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду м Києва від 14.12.2006р. у справі № 41/652-А закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання нечинним Акта від 28.07.2006 року № 03 «Про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини», стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан», складеного Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації.
Постановою Господарського суду м Києва від 14.12.2006р. у справі № 41/652-А відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог про визнання нечинною Постанови від 07.08.2006 року за № 02 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини» стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан», винесену Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою та постановою, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просив їх скасувати, з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Позивач вважає, що суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі щодо визнання недійсним акта від 28.07.2006 року № 03 «Про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини».
Зокрема скаржник стверджу, що ним були погоджені всі істотні та необхідні умови для початку будівельних робіт у всіх інстанціях без виключень, без будь-яких застережень, у відповідності до Закону України «Про планування та забудову територій» та отримано проектно-дозвільну документацію. Також він зазначає, що місце забудови не відноситься до ІІІ категорії, визначеній в розпорядженні Київської міської державної адміністрації від 17.05.02 № 979. До того ж позивач вважає, що вищезазначене розпорядження нечинне. Крім того ставить під сумнів підпис посадової особи на спірній постанові та зазначає, що Законом України «Про охорону культурної спадщини» не передбачена відповідальність за проведення робіт без дозволу відповідача, а тому, на його думку, останнім були безпідставно накладені санкції у вигляді штрафу.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан» складено Акт від 28.07.2006 року за №03 «Про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини, який направлено на адресу позивача 28 липня 2006 року та отримано останнім 31 липня 2006 року. В акті зазначено, що відповідачем здійснюється будівництво об’єкту за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1-6, без необхідного дозволу відповідача, що не заперечується і самим відповідачем, який вважає, що такий дозвіл не потрібен.
Рішенням виконкому Київської міської Ради від 16.07.79 № 920 та Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.02 № 979 ділянка будівництва за адресою вул. Новокостянтинівська, 1-6 входить до зони регулювання забудови третьої категорії.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.01 № 878 місто Київ є історичним населеним містом України (копія схеми зони регулювання третьої категорії додається).
Зона регулювання III категорії включає в себе територію, яка обмежується вулицями: проспект Червоних козаків, залізниця до вул. Електриків (Рибальський острів), вул. Набережно-Хрещатицька, вул. Набережно-Лугова, вул. Оленівська, вул. Фрунзе, вул. Олени Теліги, вул. Рилєєва.
Таким чином вул. Новокостянтинівська, 1-6 входить в ІІІ територію.
Чинне Розпорядження КМДА від 17.05.2002 року № 979 є уточненням рішення виконавчого комітету Київської міської Ради від 15,07.79 р. № 920, оскільки в ньому фактично замінені назви вулиць з врахуванням сучасних їх назв.
Відповідно до п. 14 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі – Закон) до повноважень органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації відноситься видання розпоряджень та приписів щодо припинення робіт на пам’ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, проектів, передбачених цим Законом, дозволів або з відхиленням від них.
Статтею 30 Закону передбачено, що органи охорони культурної спадщини зобов’язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам’ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
Приписи органів охорони культурної спадщини є обов’язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу позивача було направлено припис № 33 від 19 квітня 2006 р., припис № 34 від 20 квітня 2006 р, припис № 77 від 18,07.2006 р., декілька листів з роз’ясненнями щодо необхідності отримання відповідних дозволів.
Відповідно до ст. 32 Закону з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам’яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися зони охорони пам’яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
Межі та режими використання зон охорони пам’яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам’яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.
Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.
Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
В приписі № 77 від 18.07.2006 р., і в приписі № 34 від 20.04.2006 р. вказано, що ТОВ «Автомобільна група «Богдан» було порушено вимоги ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Згідно Тимчасового положення про відділ інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини у м. Києві основними завданнями Інспекції є здійснення контролю за відповідністю будівництва погодженій проектній документації при здійснення забудови в історичному ареалі міста, законністю проведення земельних робіт, а також здійснення контролю за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Пунктом 6 додатку 2 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 р. N 979 «Про статус історико-культурних заповідників і зон охорони пам’яток історії та культури на території м. Києва» передбачено, що у межах охоронних зон, зон регулювання забудови та зон охоронюваного природного ландшафту відповідно до законодавства забороняється проведення земляних, будівельних робіт без дозволу управління охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища,
Колегія суддів не бере до уваги твердження позивача про те, що у нього була в наявності вся необхідна дозвільна документація для будівництва об’єкта, оскільки погодження Інституту археології Національної академії наук України на ділянку будівництва за адресою: вул. Новокостянтинівська, 1-6, не є передбаченим чинним законодавством дозволом на проведення земляних, будівельних робіт в межах охоронюваних зон.
Дозвіл на виконання будівельних робіт від 09.08.2005 р. № 1559-Пд/ІІІ, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, не є дозволом органу охорони культурної спадщини, а ордер № 05070203, виданий Головним управлінням контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва, не погоджений Головним управлінням охорони культурної спадщини. Погодження на генеральному плані, який зареєстрований 27.01.2005 р. під № 019, не є дозволом на проведення робіт в частині будівництва автосалону та станції технічного обслуговування і не має відношення до ділянки Новокостянтинівська, 1-6. Паспорт опорядження фасадів автосалону та станції технічного обслуговування по вул. Новокостянтинівській, 1-6 також не є дозволом на проведення будівельних робіт в охоронюваній зоні.
В межах своїх повноважень відповідачем 20.04.2006 р. було складено Акт обстеження будівельного майданчика за адресою вул. Новокостянтинівська, 1-6, яким на момент проведення перевірки зафіксовано факт виконання будівельних робіт та відсутність документального підтвердження здійснення археологічного нагляду в охоронюваній зоні. Цей же факт також зафіксовано в Акті про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини на ділянці будівництва автосалону за адресою вул. Новокостянтинівська, 1 - 6.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До повноважень Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, крім іншого, належить надання дозволів па проведення робіт па пам’ятках місцевого значення (крім пам’яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам’яток місцевого значення, припинення робіт на пам’ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; надання відповідних дозволів на відновлення земляних робіт. Таким чином, спірний припис був виданий відповідачем в межах його компетенції.
Передбачений чинним законодавством дозвіл на проведення будь-яких земельних чи будівельних робіт на вказаній ділянці Головним управлінням охорони культурної спадщини не надавався, тому місцевий господарський суд цілком обґрунтовано зробив висновок, що позивач своїми діями порушив вимоги ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», згідно яких у межах зон охорони пам’яток забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Проект на розгляд Консультативної ради Головного управління охорони культурної спадщини позивачем не надавався, відсутня також дозвільна документація щодо облаштування будівельного майданчика.
Враховуючи зазначене, а також той факт, що виконані будівельні роботи за спірною адресою підпадають під дію розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12 травня 2006 р. № 817 «Про захист історико-культурного середовища та припинення, хаотичної забудови історичної частини м. Києва», та те, що проект не зареєстровано, відповідно до Закону України «Про дозвільну систему», і роботи розпочаті без відповідного письмового дозволу органу охорони культурної спадщини, колегія суддів вважає, що Головне управління охорони культурної спадщини правомірно видало спірну постанову.
Отже, позовні вимоги щодо визнання нечинною Постанови від 07.08.2006 року за № 02 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини» стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан», винесену Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації задоволенню не піддягають, оскільки Постанову було прийнято відповідачем на підставі вимог чинного законодавства, в межах його повноважень.
Таким чином, твердження апелянта, щодо погодження ним всіх істотних умов для початку будівництва і доводи стосовно того, що місце на якому проводиться будівництво не відноситься до ІІІ категорії та щодо нечинності Розпорядження КМДА № 979 від 17.05.2002р. спростовуються вищенаведеними фактами та нормами чинного законодавства.
Також залишаються позаувагою твердження скаржника про те, що постанова відповідача була підписана не уповноваженою особою, оскільки в матеріалах справи наявні копії наказів Управління щодо повноважень посадової особи, що підписала оскаржувану постанову, а також витяг з «Інструкції з діловодства ГУ», якими спростовуються сумніви позивача.
Безпідставними є і твердження позивача стосовно того, що до нього безпідставно були застосовані штрафні санкції, оскільки ним не було завдано шкоди охоронній зоні, тому що обсяги шкоди в даному випадку не мають значення так як відповідальність настає за проведення будь-яких робіт без спеціального дозволу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано закрив провадження у справі стосовно позовних вимог про визнання нечинним Акта від 28.07.2006 року № 03 «Про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини», стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан», складеного Головним управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, оскільки акт перевірки не є юридичною формою рішення державного або іншого органу, так як фіксує лише факт порушення особою норм чинного законодавства, тобто даний акт не відноситься до нормативно-правових чи правових актів індивідуальної дії, а тому не може бути оскаржений в судовому порядку.
За таких обставин постанова та ухвала місцевого господарського суду залишаються без змін, а апеляційні скарги – без задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 17, 184-187, 189, 190, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, –
УХВАЛИВ:
1. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.12.2006р. та постановувід Господарського суду м. Києва від 14.12.2006р. у справі № 41/652-А залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан» без задоволення.
2. Матеріали адміністративної справи № 41/652-А повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Верховець А.А.
Судді
Отрюх Б.В.
Тищенко А.І.