ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
14.09.2009 | Справа №2-15/1777-2009 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Юг Сімферополь» (95048, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Балаклавська, 68, ідентифікаційний код 35173949)
До відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Сергієва Дмитра Борисовича (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Декабристів, 9, кв. 30, ідентифікаційний номер 2762112452)
Про стягнення 70864,50 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
представники:
Від позивача – Філатов О.В., довіреність б/н від 18.05.2009 р., у справі
Від відповідача – Сергієва Г.О., довіреність № 1 від 08.06.2009 р., у справі
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Юг Сімферополь» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Сергієва Дмитра Борисовича про стягнення 70864,50 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, мотивуючи прушенням відповідачем умов Господарського договору поставки № 02/0110 від 01.10.2007 р. щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, в результаті чого за ним утворилася заборгованість в розмірі 70864,50 грн., що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.
Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на недійсність та фіктивність Господарського договору поставки № 02/0110 від 01.10.2007 р., оскільки в ньому зазначені старі ДСТУ, відсутній асортимент товару, відсутні печатки відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що підпис відповідача у накладній є недійсним, оскільки здійснений за допомогою засобів механічного або іншого копіювання. Отже, відповідач по зазначеному договору поставки № 02/0110 від 01.10.2007 р. товар не отримував, не підписував накладної № РН 2811-02 від 28.11.2008 р.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 11.06.2009 р. провадження у справі було зупинено у зв’язку з призначенням за клопотанням відповідача комплексної судової технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи. На вирішення експертизи були поставлені наступні питання: чи виконано рукописний особистий підпис від імені фізичної особи – підприємця Сергієва Дмитра Борисовича на Господарському договорі поставки № 02/0110 від 01 жовтня 2007 р. та Додатках №№1,2,3 до вказаного Договору, Додатку № 1 до Специфікації господарського договору поставки № 02/0110 від 01 жовтня 2007 р. в графах «реквізити та підписи сторін» Сергієвим Дмитром Борисовичем; чи виконано рукописний особистий підпис від імені фізичної особи – підприємця Сергієва Дмитра Борисовича на накладній № РН-2811-02 від 28 листопада 2008 р. Сергієвим Дмитром Борисовичем в графі «отримав(ла)»; яким чином виконаний підпис від імені фізичної особи – підприємця Сергієва Дмитра Борисовича на Господарському договорі поставки № 02/0110 від 01 жовтня 2007 р., Додатках №№1,2,3 до вказаного Договору в графах «реквізити та підписи сторін», накладній № РН-2811-02 від 28 листопада 2008 р. в графі «отримав(ла)» (за допомогою технічних засобів, особисто); чи маються на представлених на дослідження Господарському договорі поставки № 02/0110 від 01 жовтня 2007 р., Додатках №№1,2,3 до вказаного Договору, накладній № РН-2811-02 від 28 листопада 2008 р. будь-які ознаки фальсифікації, якщо маються, то які саме.
18.08.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшли висновки судових експертів з матеріалами справи.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 18.08.2009 р. провадження у справі було поновлено, призначена дата судового розгляду.
14.09.2009 р. до канцелярії господарського суду АР Крим надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на більш пізніший термін у зв’язку з необхідністю підготовки матеріалів для зустрічної позовної заяви.
Судом не вбачається обґрунтованих правових підстав для задоволення вказаного лопотання з огляду на наступне.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
З огляду на те, що слухання справи вже неодноразово відкладалося, відповідачем не приведено суду обґрунтованих підстав щодо необхідності відкладення розгляду справи, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу на те, що у судовому засіданні представником відповідача була надана зустрічна позовна заява, яка була повернута господарським судом ухвалою ГС АР Крим від 14.09.2009 р. без розгляду на підставі пунктів 2, 3, 4, 6, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами, таким чином, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалася перерва. Після закінчення перерви розгляд справи було продовжено.
Строк розгляду справи був продовжений згідно вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
01.10.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Група Юг Сімферополь» (Постачальник) (позивач) та Суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Сергієвим Дмитром Борисовичем (Покупець) був укладений господарський договір поставки № 02/0110. (а.с. 7-9)
Згідно пункту 1.1 Договору Постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) та оплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у Прейскурантах Постачальника.
Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються Специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом, яка укладається не пізніше 7 днів з дати укладання цього договору. Кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, може встановлюватися або в одиницях вимірювання, або в грошовому вираженні. Специфікація, а також додатки до неї, після укладення сторонами є невід’ємними додатками до цього договору. (розділ 3 Договору)
Строк дії Договору передбачений пунктами 4.1, 11.1 в редакції Додатку № 4 до Договору та становить з дати укладення до 31.12.2008 р.
Відповідно до пункту 4.3 Договору асортимент, кількість товару, ціна та вартість кожної партії товарів визначається сторонами на підставі Специфікації і уточнюється в момент вибірки Покупцем товарів на складі Постачальника. Передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана Покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару Постачальником.
Порядок оплати передбачений пунктом 8.1 договору. Так, Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 робочих днів з дати поставки товару Постачальником.
Сторони не представили суду належних та допустимих доказів розірвання договору, зміни його умов або визнання недійсним у встановленому законом порядку.
Так, матеріали справи свідчать, що позивачем належним чином виконані зобов’язання за Договором, зокрема поставлений товар на загальну суму 70864,50 грн., про що свідчить додана до матеріалів справи видаткова накладна № РН-2811-02 від 28.11.2008 р. (а.с. 34-36).
Вказана накладна підписана повноважним представником позивача та Сергієвим Д.Б. власноруч.
Проте в порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідачем не було сплачено вартість отриманого товару в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 70864,50 грн., що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Юг Сімферополь» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства не представив суду доказів виконання свого зобов’язання оплати товару .
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов’язків за господарським договором поставки № 02/0110 від 01.10.2007р. щодо сплати вартості поставленого товару, а отже сума заборгованості у розмірі 70864,50 грн. повинна бути стягнута з відповідача.
Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.
Заперечення відповідача стосовно того, що ним не підписувалися ані господарський договір поставки, ані видаткова накладна, оскільки вказане спростовується наявними в матеріалах справи висновками судової експертизи. Так, відповідно висновку почеркознавчої експертизи № 1535 від 23.07.2009 р. підписи від імені Сергієва Дмитра Борисовича, розташовані в господарському договорі поставки № 02/0110 від 01.10.2007 р. внизу аркуша та в графі «Покупець», в додатку № 1 від 01.10.2007 р. до господарського договору поставки № 02/0110 в графі «Покупець», в додатках № 2 від 01.10.2007 р. до господарського договору поставки № 02/0110 в графі «Покупець», додатку № 3 від 28.12.2007 р. до господарського договору поставки № 02/0110 в графі «Покупець», в додатку № 1 від 28.12.2007 р. до Специфікації господарського договору поставки № 02/0110 в графі «Покупець», в накладній № РН-2811-02 від 28.11.2008 р. в графі «Отримав (ла)» виконані Сергієвим Дмитром Борисовичем.
Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів № 1536 від 31.07.2009 р. підписи від імені Сергієва Дмитра Борисовича на господарському договорі поставки № 02/0110 від 01.10.2007 р., в Додатках №№ 1, 2, 3 до вказаного Договору в графах «реквізити та підписи сторін», накладній № РН-2811-02 від 28.11.2008 р. в графі «Отримав(ла)» виконані без попередньої підготовки. В документах: «господарський договір поставки № 02/0110 від 01.10.2007 р., Додатки №№ 1, 2, 3 до вказаного Договору, накладна № РН-2811-02 від 28.11.2008 р. будь-яких ознак фальсифікації не мається.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються зокрема таким засобом як висновки судових експертів.
Згідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у суду відсутні підстави не погоджуватися з висновком судового експерта.
Суд вважає непереконливими посилання відповідача стосовно відсутності на господарському договорі поставки № 02/0110 від 01.10.2007 р., Додатках №№ 1, 2, 3 до вказаного Договору, накладній № РН-2811-02 від 28.11.2008 р. печаток Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Сергієва Дмитра Борисовича, оскільки печатка не є обов’язковою для суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи, на відміну від юридичної особи.
За такими обставинами суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та про задоволення позову в повному обсязі.
Державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на проведення судової експртизи покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до вимог статті 85Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний в порядку статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15.09.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи Сергієва Дмитра Борисовича (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Декабристів, 9, кв. 30, ідентифікаційний номер 2762112452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Юг Сімферополь» (95048, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Балаклавська, 68, ідентифікаційний код 35173949) 70864,50 грн. заборгованості, 708,65 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3384,24 грн. витрат на проведення судової експертизи.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.