ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"25" квітня 2007 р. |
Справа № 30/106-07-2811 |
Позивач: Закрите акціонерне товариство «Футбольний клуб «Чорноморець»
Відповідач: Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2
Про стягнення збитків
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: Лінде А.В.- довіреність від 16.03.2007р.
Від відповідача: СПД -фізична особа ОСОБА_1, ОСОБА_3, довіреність від 12.04.2007р.
Від третьої особи: ОСОБА_2
Суть спору: Позивач, ЗАТ «Футбольний клуб «Чорноморець», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -ОСОБА_2, про відшкодування збитків у сумі 29 787 грн.
В ході розгляду справу позивач уточнив позовні вимоги, збільшивши суму відшкодування збитків до 30047 грн.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.
Відповідач, СПД -фізична особа ОСОБА_1, проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Третя особа, гр. ОСОБА_2, проти позову заперечує з мотивів, викладених в усних поясненнях.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
16 березня 2007 р. сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої була заподіяна шкода автомобілю «Фольцваген Пассат», державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу по справі на праві оренди. Шкода заподіяна з вини водія автомобіля «МАЗ-54329»державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом «МАЗ», державний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачу -СПД ОСОБА_1, під управлінням водія ОСОБА_2, який управляв автомобілем на підставі подорожнього листа.
В обґрунтування позову позивач посилається на адміністративні матеріали від 16.03.2007 р., складені ВЗДП ДАІ УДАІ ГУМВС України в Одеській області на гр. ОСОБА_2, які свідчать про наступне.
16 березня 2007 р. водій ОСОБА_2, приблизно о 18 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки «МАЗ-54329», державний номер НОМЕР_2 з напівпричепом марки «МАЗ», державний номер НОМЕР_3, рухаючись по вул. Миколаївська дорога з боку вул. Векслера у напрямку вул. Сортировочна, по другій смузі для руху, не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого здійснив наїзд на зупинившийся попереду автомобіль марки «Фольцваген», державний номер НОМЕР_1, який по інерції здійснив наїзд на зупинившийся попереду автомобіль марки «Сузуки», державний номер НОМЕР_4. Тим самим гр. ОСОБА_2 своїми діями порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху.
На підставі цього, постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.04.2007 р. по справі №3-11007/07г. гр. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 ч. 1 КпАП України, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у прибуток держави в сумі -51 грн.
Позивач володіє та користується автомобілем марки «Фольцваген Пассат», 2003 року випуску, кузов НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі договору оренди б/н від 03.07.2006р., укладеного між позивачем та Акціонерним товариством закритого типу «Центральний універмаг», який є власником зазначеного автомобіля, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.11.2004 р.
Позивач вважає, що відповідно до ч.ч.1, 2, ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки, є зокрема, діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При цьому, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч.1 ст. 1172 ЦК України).
В обґрунтування розміру своїх матеріальних збитків позивачем надано висновок НОМЕР_6 від 27.03.2007р. експертного автотоварознавчого дослідження про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного володільцю транспортного засобу, що складений інженером експертом ОСОБА_4, який має вищу авто технічну освіту, кваліфікацію судового експерта (свідоцтво НОМЕР_7 від 30.06.2000р., продовжений 04.07.2006р., виданий Міністерством юстиції України), якій діє на підставі Сертифікату НОМЕР_8 від 07.07.2000р., виданого Фондом державного майна України, на право оцінки машин, обладнання та транспортних засобів на території України, Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_9 від 14.07.2002р. та Свідоцтва фізичної особи -підприємця НОМЕР_10.
Відповідно до ч.1. ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушення права (реальні збитки) (п.1 ч.2 ст.22 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином, на думку позивача заподіяні йому реальні збитки з урахуванням витрат на тонування заднього скла складають 30047 грн.
Відповідач -СПД фізична особа ОСОБА_1 позов ЗАТ «ФК «Чорноморець»не визнає у повному обсязі, посилаючись на відсутність у справі відомостей щодо того, що позивач є власником пошкодженого автомобілю, а, отже, на думку відповідача, позивач не має права вимоги.
Також відповідач вважає, що дана справа підлягає зупиненню у зв'язку з тим, що особа-водій ОСОБА_2 не є винним у скоєнні ДТП, дане питання розглядається судом загальної юрисдикції, де знаходяться матеріали ДАІ з місця події.
Громадянин ОСОБА_2 надав суду усні пояснення, в яких не згоден з позовом позивача і вважає його необґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, суд доходить до такого висновку:
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право кожної особи на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу, є відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України „Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України „Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним та неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичною особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх інтересів безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно - правовими актами.
За змістом положень зазначених норм правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і залежно від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про власність», Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.
Отже, позивач, який володіє та користається автомобілем на підставі договору оренди, має самостійне право вимагати судового захисту своїх порушених прав, зокрема, шляхом відшкодування збитків, а, отже, є належним позивачем.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів судового захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з адміністративних матеріалів від 16.03.2007 р., складених ВЗДП ДАІ ПРИ УДАІ ГУМВС України в Одеській області, постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 23.04.2007 р. по справі №3-11007/07г. та пояснень учасників справи у судовому засіданні, шкода завдана позивачу з вини водія автомобіля марки «МАЗ-54329»ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових обов'язків за трудовим договором з власником автомобіля «МАЗ-54329», суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1. У судовому засіданні 25.04.07 р. відповідач -СПД ОСОБА_1 -підтвердив факт наявності трудових відносин між ним та водієм ОСОБА_2
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. При цьому розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У позовній заяві позивач просить стягнути на його користь з відповідача відшкодування збитків у сумі 29787 грн. У доповненнях до позовної заяви від 20.04.07 р. позивач збільшив свої позовні вимоги до 30047 грн. з урахуванням витрат на тонування заднього скла. В обґрунтування розміру заподіяних збитків позивачем до суду надано:
- висновок НОМЕР_6 від 27.03.07 р. експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку, заподіяного володільцю транспортного засобу, проведеного інженером-експертом СПД ОСОБА_4, згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного володільцю легкового автомобілю «Фольцваген Пассат», державний номер НОМЕР_1 (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових та ПТС, що замінюються) внаслідок його пошкодження при ДТП на момент складення дослідження складає 25545 грн. 30 коп.;
- рахунок НОМЕР_11 від 26.03.07 р. СПД ОСОБА_4 на проведення експертизи автомобіля «Фольцваген Пассат», державний номер НОМЕР_1, згідно якого вартість послуг щодо проведення експертизи складає 500 грн.
- рахунок НОМЕР_12 від 23.03.07 р. ТОВ «Автомобільний дім», складений на підставі замовлення-наряду НОМЕР_13 від 22.03.07 р. на ремонт автомобіля «Фольцваген Пассат»державний номер НОМЕР_1, згідно якого вартість робіт та матеріалів, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля з урахуванням ПДВ складає 29287,00 грн.;
- рахунок НОМЕР_14 від 20.04.07р. СПД ОСОБА_5, згідно якого вартість робіт та матеріалів, необхідних для тонування заднього скла автомобіля «Фольцваген Пассат»складає 260 грн.;
Зазначені рахунки на загальну суму 30047 грн. позивачем на момент розгляду справи сплачені повністю, що підтверджується платіжними дорученнями НОМЕР_15 від 28.03.07р., НОМЕР_16 від 28.03.07р., НОМЕР_17 від 24.04.07р.
Отже, суд вважає позовні вимоги позивача - ЗАТ «ФК «Чорноморець», - з урахуванням уточнень, обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, відповідно до ст.ст.44. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49 , 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Закритого акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець»-задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_18), на користь Закритого акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець»(м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-а, код 22449841) відшкодування збитків у сумі 30047 грн. 00 коп., витрати по сплаті держмита у сумі 300 грн. 47 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 27 квітня 2007р.
Суддя Рога Н. В.