Справа №11-а-574 2009р.                                        Головуючий в суді І-ї інстанції - Ведющенко В.В.

Категорія - ст.296 ч.2 КК України                          Доповідач у апеляції - Драний О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    11 серпня   2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

       Головуючого судді: Драного О.П.,

                                                    суддів: Лещенка Р.М., Палічука А.О.

                            за участю прокурора: Чабанюк Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 15 травня 2009 року, якою кримінальна справа стосовно:

   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровоград, українця, громадянина України, не одруженого, освіта середня, не працює, проживає: АДРЕСА_1, смт. Добровеличківка Кіровоградської області  раніше судимого:

    - 25.10.2007 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

обвинуваченого за ч.2 ст.296 КК України направлена прокурору Добровеличківського району Кіровоградської області на додаткове розслідування.

  Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачується у тому, що він 15.02.2008 року о 23 годині 00 хвилин за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_2. 1992 р.н. та ОСОБА_3. 1992. р.н., рухаючись по парку, що розташований - довкола розважального центру «Жовтень», що в смт. Добровеличківка по вул. Челюскінців Кіровоградської області, наздогнали раніше не знайомого їм жителя смт. Добровеличківка ОСОБА_4, 1974 р.н., який перебував в стані алкогольного сп'яніння, діючи з єдиним умислом направленим на вчинення хуліганських дій відносно останнього, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності, добропристойності, глузуючи та кидаючи в ОСОБА_4 сніг наблизились до нього та діючи зухвало, розуміючи що останній не зможе в стані сп'яніння чинити опір, повалили його на землю та нанесли потерпілому декілька ударів в обличчя та тулуб, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійних ран обличчя, гематоми повік, синців довкола обох очей, забій спинки носа, струсу головного мозку, забій грудної клітини зліва, які в сукупності згідно висновку експерта N 138 від 22 серпня 2008 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою розлад здоров'я на термін більше 6 днів. В результаті вказаних хуліганських дій, які продовжувалися протягом 10 хвилин, неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_1., ОСОБА_2. грубо порушили громадський порядок, та нормальний відпочинок потерпілого ОСОБА_4, чим виразили явну неповагу до суспільства. Таким чином неповнолітній ОСОБА_1. скоїв злочин передбачений ч.2 ст.296 КК України кваліфікований як хуліганство тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування суд першої інстанції зазначив, що органом дізнання та досудового слідства в даній кримінальній справі грубо порушені вимоги ст.ст.94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, оскільки в судовому засіданні встановлено, що органам Добровеличківського РВУ МВС України безпосередньо стало відомо про інкриміновані підсудному обставини вже 16 лютого 2008 року, при цьому кримінальна справи порушена лише 03 липня 2008 року, що може вказувати на факт укриття умисного злочину співробітниками Добровеличківського РВУ МВС України, про який не надано правової оцінки прокурором в Добровеличківському районі. Під час порушення кримінальної справи слідчий ОСОБА_5. ( а.с.1) вказав, що підставою для порушення кримінальної справи є склад злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України, в той час коли у справі не було проведено жодної слідчої дії. Слідчий не провівши слідчих дій у справі, не зібравши належних і допустимих доказів у справі в момент порушення кримінальної справи зробив висновок про наявність в діях ОСОБА_2, ОСОБА_1., ОСОБА_3. складу злочину. Тобто слідчим допущено однобічність при проведенні досудового слідства, що є порушенням ст.22 КПК України. Крім того, суд у постанові зазначає, що неузгодженість між собою доказової бази в справі призвела до не можливості відтворити в судовому засіданні повно і об'єктивно всіх дійсних обставин справи, яким суд зобов'язаний був надати правову оцінку і які в дійсності мали місце. Процесуальна тяганина, допущена слідчим у справі призвела до можливості коригування показів учасниками процесу (підсудним, потерпілим, свідками) як в стадії досудового слідства так і очевидно в стадії судового слідства.

В апеляції прокурор просить постанову районного суду як незаконну скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що повертаючи справу на додаткове розслідування суд неправильно застосував положення ст.281 КПК України, оскільки допитаний в ході досудового і судового слідства неповнолітній ОСОБА_1. свою вину у скоєному злочині визнав повністю та його хуліганські дії підтверджуються показами його співучасників ОСОБА_2 та ОСОБА_3., крім того, судом кваліфікація дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3. за ч.2 ст.296 КК України визнана правильною, та задоволено подання слідчого відносно вказаних осіб та їх звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.6 п.4 КПК України, ст.1 п.а Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року.  

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції та просив постанову суду першої інстанції скасувати, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно вимог ст.281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Вказані вимоги кримінально-процесуального закону законом порушені, оскільки судом першої інстанції у постанові не наведено жодного мотиву неповноти чи неправильності досудового слідства.

Висновок суду про те, що слідчим під час розслідування кримінальної справи допущена тяганина не може бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд зі стадії судового слідства в ході якого необхідно вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області - задовольнити.

Постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 15 травня  2009 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст.296 КК України на додаткове розслідування - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд зі стадії судового слідства.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1.  залишити - підписку про невиїзд.  

Судді: