Справа №10-298 2009 р. Головуючий у І інстанції - Загреба А.В.
Категорія - ст.190 ч.3 КК України Доповідач у апеляції - Драний О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2009 року колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого: Драного О.П.
Суддів: Палічука А.О., Лещенка Р.М.,
з участю прокурора: Сидоренка А.А.,
захисника-адвоката: ОСОБА_2.,
обвинуваченого: ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1. на постанову судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 липня 2009 року, якою щодо:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, працює в кіровоградській філії ЗАТ КБ «Приватбанк» на посаді керівника територіального відділення, зареєстрований: АДРЕСА_1, м. Кіровоград, проживає: м. Кіровоград, АДРЕСА_2, раніше не судимий,
обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту строком на два місяці, -
ВСТАНОВИЛА:
Органами досудового слідства ОСОБА_3. обвинувачується у скоєнні заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто злочину, передбаченого ст.190 ч.3 КК України.
Так, у ході розслідування кримінальної справи встановлено, що в кінці травня 2009 року знайомі між собою мешканка смт. Куйбишеве Запорізької області ОСОБА_4. та мешканець м. Кіровограда ОСОБА_1, працюючий в Кіровоградській філії ЗАТ КБ «Приватбанк» на посаді керівника територіального відділення, вступили в злочинну змову на шахрайське заволодіння чужим майном у великих розмірах, а саме ОСОБА_4, з корисливих мотивів, запропонувала ОСОБА_1. за допомогою електронної системи здійснення платежів «Клієнт-Банк» незаконно перерахувати кошти з рахунку клієнта банку на картковий рахунок, реквізити якого вона йому вкаже, на що останній з тих же корисливих мотивів погодився.
З метою реалізації єдиного з ОСОБА_4. злочинного наміру на заволодіння чужим майном у великих розмірах, виконуючи умови злочинної з нею, ОСОБА_1, 16.06.2009 року, в період 11.год 05 хв. - 11 год. 06 хв., в приміщенні головного офісу КФ ЗАТ КБ «Приватбанк», розташованого в м. Кіровограді по вул. Преображенській, 26/70, шляхом вільного доступу до робочого комп'ютеру експерта по агрокредитуванню КФ ЗАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5., який в той час в приміщенні банку був відсутній і не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_1, використовуючи логін і пароль керівника іншого територіального відділення КФ ЗАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_6, також необізнаної про злочинні наміри ОСОБА_1, шляхом обману та зловживання довірою, здійснив несакнціонований доступ до інформації програмного комплексу «Приват 48». При цьому, з метою подальшого шахрайського заволодіння грошовими коштами з розрахункового рахунку незнайомої йому ОСОБА_7. він незаконно вніс зміни до інформації даного програмного комплексу, а саме змінив програму-ключ, яка дає можливість доступу до розрахункового рахунку ОСОБА_7. через систему «Клієнт Банк». Після цього, об 11 год. 32 хв. цього ж дня, продовжуючи свої злочинні дії по реалізації єдиного з ОСОБА_4. наміру на заволодіння чужим майном у великих розмірах шахрайським способом, використовуючи дану програму-ключ, з комп'ютеру, розташованого в Інтернет кафе «Імперіал» в м. Кіровограді по вул. К.Маркса, 34/32, від імені ОСОБА_7., тим самим видаючи себе за неї, оформив та підписав в електронному вигляді зміненою же програмою-ключем сформоване ним платіжне доручення №8 від 16.06.2009 року, яким незаконно перерахував грошові кошти в сумі 147632,00 грн. з розрахункового рахунку ОСОБА_7. на вказаний йому ОСОБА_4. картковий рахунок на ім'я ОСОБА_8, проживаючої в м. Куйбишево Запорізької області, та повідомив про це ОСОБА_4. В свою чергу, ОСОБА_4, виконуючи умови злочинної змови з ОСОБА_1, через невстановлену слідством особу, в період 17-18.06.2009 року отримала готівкою незаконно перераховані її спільником ОСОБА_1. грошові кошти з карткового рахунку ОСОБА_8 через банкомати, розташовані в м. Маріуполі та смт. Володарському Донецької області, а також в с. Розівка Запорізької області. Викрадені при вищевказаних обставинах грошові кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_4. привласнили та розпорядилися ними на власний розсуд.
Обираючи міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів. Проживає у м. Кіровограді у цивільному шлюбі на утриманні нікого не має, його стан здоров'я не перешкоджає його утриманню під вартою. Крім того, дана особа підозрюється у вчинені іншого більш тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких. Також районний врахував вік, особу обвинуваченого, стан його здоров'я, а також з метою запобігти його спробам ухилитися від досудового слідства і суду, перешкоджанню встановлення істини по справі, та з метою запобігти продовженню злочинної діяльності.
В апеляції захисник-адвокат ОСОБА_2. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1. просить постанову суду першої інстанції змінити, обравши ОСОБА_1 на період досудового та судового слідства міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, посилаючись на те, що суд першої інстанції не навів у постанові жодних підстав, за яких можна вважати, що ОСОБА_1 може ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини по справі, продовжувати злочинну діяльність, має постійне місце роботи, де характеризується позитивно, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив постанову суду залишити без зміни, обвинуваченого ОСОБА_1. та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_2., які підтримали апеляцію адвоката, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст.148 ч. 1 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочину діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Відповідно до ст.155 КПК України взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, котрий застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі, запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки. При цьому, згідно до ст.150 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, повинен врахувати, зокрема тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Так, суд першої інстанції під час розгляду подання всебічно і повно дослідив обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку про те, що подання слідчого підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції при обранні міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обґрунтовано зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується в скоєні злочину, який є тяжким, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років позбавлення волі, підозрюється у вчинені іншого більш тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, у зв'язку з чим, знаходячись на свободі, може перешкодити встановленню істини по справі, ухилитися від слідства і суду, продовжити злочинну діяльність, тобто судом при обранні міри запобіжного заходу були враховані вимоги ст.ст.148, 150, 155 КПК України, а тому доводи апеляції захисника в інтересах ОСОБА_1. не можуть бути підставою для зміни або скасування щодо останнього міри запобіжного заходу.
За викладених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника-адвоката ОСОБА_2. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1. залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 липня року про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту строком на 2 місяці щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - без зміни.
СУДДІ: