У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2008 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого: Декайла П.В.
суддів: Стадника О.Б., Демченко О.В.
з участю прокурора – Гузіка Й.М.
захисника - ОСОБА_1 .,
засудженого ОСОБА_2 . та його законного
представника ОСОБА_3 .,
потерпілої ОСОБА_4 . та її представника
ОСОБА_5 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Тернополі кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Козівського району та потерпілої ОСОБА_4 . на вирок Козівського районного суду від 21 січня 2008 року ,-
в с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, гр. України, непрацюючий, з середньою освітою, не одружений, не судимий
засуджений за ст. ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 . звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком у 1 рік.
Згідно п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_2 . покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, щомісячно з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 . задоволено частково. З засудженого ОСОБА_2 . стягнуто в користь потерпілої ОСОБА_4 . 7 884 грн. 53 коп. матеріальної та 60 000 грн. моральної шкоди.
Крім того, з засудженого ОСОБА_2 . стягнуто в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області 1465 грн. 10 коп. судових витрат.
____________________________________________________________________ Справа № 11-85/08 Головуюча у 1 інстанції Боднарук Б.В.
категорія ч.2 ст. 286 КК України доповідач Стадник О.Б.
Згідно вироку суду, 5 серпня 2007 року о 2 год. 30 хв. неповнолітній засуджений ОСОБА_2 . керуючи технічно несправним автомобілем « ІНФОРМАЦІЯ_2 » номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талону, що додається до посвідчення, рухаючись з увімкненим дальнім світлом фар з швидкістю 40-50 кілометрів на годину по автодорозі Яструбово-Денисів-Плотича в напрямку с. Денисів у с. Яструбово Козівського району виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення автомобіля з мотоциклом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », номерний знак НОМЕР_2 під керуванням потерпілого ОСОБА_6 . В результаті зіткнення транспортних засобів водій мотоцикла потерпілий ОСОБА_6 . отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці.
В апеляціях: - помічник прокурора Козівського району, не оспорюючи доведеність винності засудженого ОСОБА_2 . у вчиненні зазначеного у вироку злочину, просить вирок суду скасувати внаслідок м’якості призначеного йому покарання, мотивуючи тим, що судом не взято до уваги тяжкість вчиненого злочину. Просить постановити новий вирок за яким призначити засудженому ОСОБА_2 . покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 2 роки та застосувати ст. 75 України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком у 2 роки, а також повністю задовольнити цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 . про стягнення 125 000 грн. моральної шкоди.
- потерпіла ОСОБА_4 . просить судове рішення в частині призначення покарання і вирішення цивільного позову скасувати та постановити новий вирок у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого ОСОБА_2 . внаслідок м’якості, мотивуючи відсутністю у матеріалах справи обставини які б свідчили про те, що виправлення засудженого можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі. Просить обрати засудженому ОСОБА_2 . покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 3 роки. Крім того, в апеляції потерпіла ОСОБА_4 . стверджує, що при розв’язанні її цивільного позову про стягнення 125 000 грн. моральної шкоди суд безпідставно зменшив розмір відшкодування, не прийнявши до уваги заподіяння їй болю та страждання від злочину, переживання внаслідок поведінки засудженого, що під час досудового слідства не визнавав своєї вини. Просить повністю задовольнити її цивільний позов про стягнення моральної шкоди.
Апеляцій від засудженого ОСОБА_2 . та його захисника не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок за яким призначити ОСОБА_2 . покарання у виді 4 років позбавлення волі та повністю задовольнити цивільний позов потерпілої, потерпілу ОСОБА_4 . та її представника, які просять вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 . покарання у виді 8 років позбавлення волі та повністю задовольнити цивільний позов, засудженого ОСОБА_2 ., його законного представника та захисника, які просять вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав:
Як вбачається з вироку, висновок про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 . у вчиненні злочину суд зробив на підставі показань самого засудженого ОСОБА_2 ., який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину та заявив клопотання не досліджувати докази у справі. Разом з тим, як вбачається з протоколу судового засідання, засуджений ОСОБА_2 . цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди визнав частково, а щодо обставин злочину в судовому засіданні показав, що керуючи автомобілем рухався по своїй смузі руху, а побачивши, що йому назустріч їде мотоцикл, щоб уникнути зіткнення звернув на зустрічну смугу руху куди звернув також мотоцикліст і там відбулося зіткнення транспортних засобів.
Фактично, засуджений ОСОБА_2 . своєї вини не визнав, а стверджує, що причиною зіткнення транспортних засобів став виїзд мотоцикліста ОСОБА_6 . на зустрічну смугу руху.
Обмежившись такими показаннями засудженого ОСОБА_2 . і не допитуючи свідків, зазначених у додатку до обвинувального висновку, суд допустив порушення вимог ст. 257 КПК України, яка зобов’язує суд першої інстанції при розгляді справи безпосередньо дослідити докази.
Розгляд справи суд проводив без дослідження всіх доказів у справі, не роз’яснив засудженому ОСОБА_2 . та його законному представнику, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову, що з огляду на вимоги ст. 299 КПК України, на думку колегії суддів є недопустимим бо суд вправі визнати недоцільним дослідження доказів лише стосовно тих обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
Згідно ч. 1 ст. 334 КПК України , мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. За матеріалами справи встановлено, що ці вимоги закону суд належним чином не виконав і фабулу обвинувачення засудженого ОСОБА_2 ., яке визнав доведеним, у мотивувальній частині вироку не виклав.
Зокрема, у мотивувальній частині вироку, яка відповідно до вимог п.1 ст. 64 КПК України підлягала доказуванню, суд не зазначив які пункти Правил дорожнього руху України засуджений ОСОБА_2 . порушив, хоча ці обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що невірне визначення обсягу доказів, що підлягали дослідженню по вказаній справі та неповне викладення фабули обвинувачення засудженого ОСОБА_2 . перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу, постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок та є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке згідно ч. 1 ст. 367 КПК України є підставою для скасування вироку.
Відповідно до рекомендацій Пленуму Верховного Суду України № 1 від 15 травня 2006 року, якщо суд першої інстанції визначив обсяг досліджених ним доказів з порушенням вимог ст. 299 КПК України, апеляційний суд не вправі постановити свій вирок, а повинен за наявності до того підстав скасувати вирок суду першої інстанції у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та направити справу до цього суду на новий судовий розгляд. Виходячи з цього, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги помічника прокурора Козівського району та потерпілої ОСОБА_4 . щодо скасування постановленого у справі судового рішення підлягають задоволенню, проте справу слід направити на новий судовий розгляд під час якого необхідно усунути зазначені порушення закону.
Враховуючи, що судове рішення скасовується в повному об’ємі із-за порушень кримінально-процесуального закону то доводи, викладені у апеляціях помічника прокурора Козівського району та потерпілої ОСОБА_4 . слід перевірити суду при розгляді справи по суті.
Суд першої інстанції, мотивуючи рішення про звільнення засудженого ОСОБА_2 . на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, послався на те, що він раніше не судимий, злочин вчинив у неповнолітньому віці, позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся у вчиненому. Зазначені обставини суд першої інстанції не перевірив, а тому його рішення про звільнення засудженого ОСОБА_2 . від відбування покарання з випробуванням належним чином не вмотивоване.
Суд неповно дослідив особу засудженого ОСОБА_2 ..
Так, під час досудового слідства та в судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 . фактично не визнавав себе винним у вчиненні злочину, заподіяну шкоду потерпілій не відшкодував. Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2 . всупереч вимог ст. 65, 75 КК України, судом не взято до уваги тяжкість вчиненого злочину, а при прийнятті рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням не наведено переконливих мотивів щодо застосування ст. 75 КК України.
Якщо при новому судовому розгляді підтвердиться винність засудженого ОСОБА_2 . у такому ж обсязі обвинувачення, то покарання йому має бути призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України без застосування ст. 75 КК України, оскільки за цим вироком воно є несправедливим, внаслідок м’якості.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367 , 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляції старшого помічника прокурора Козівського району та потерпілої ОСОБА_4 . задовольнити частково.
Вирок Козівського районного суду від 21 січня 2008 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу щодо нього направити на новий судовий розгляд Козівському районному суду в іншому складі суду.
Головуючий: (підпис)
Судді: (два підписи)
З оригіналом вірно.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Б.Стадник.