АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                                             

                                                            У Х В А Л А

                                             І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25 лютого 2009 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

                                                           Головуючого: Декайла П.В.

                                                           Суддів: Стадника О.Б., Вавріва І.З.

                                                           з участю прокурора – Горбуляка І.В.

                                                           засудженої – ОСОБА_1 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 . на вирок Гусятинського районного суду Тернопільської області від 9 грудня 2008 року, -

 

                                                         в с т а н о в и л а  :

      Цим вироком:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженка та жителька АДРЕСА_1 , українка, гр. України, з середньою-спеціальною освітою, розлучена, приватний підприємець, відповідно до ст.89 КК України вважається не судимою

засуджена за ч.1 ст.121 КК України  до 5 років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 . до вступу вироку в законну силу залишено попередній – тримання під вартою. Строк відбування покарання їй рахується з 28 травня 2008 року.

Згідно вироку суду, 27 травня 2008 року о 22 годині засуджена ОСОБА_1 . у власному житловому будинку АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння під час конфлікту на ґрунті особистих стосунків з сином ОСОБА_2 ., схопивши сувенірного кинджала, який знаходився на столі у кімнаті, умисно нанесла удар ножем в передню поверхню грудей потерпілого, спричинивши йому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В апеляції та доповненнях до неї засуджена   ОСОБА_1 ., просить вирок суду скасувати, а справу щодо неї закрити за недоведеністю її участі у вчиненні інкримінованого їй злочину, мотивуючи  однобічністю, неповнотою,

_______________________________________________________________________________________

Справа №11-49 2009 року                                                                  Головуючий у 1 інстанції  Лисюк І.О. категорія ч.1 ст.121 КК України                                                        Доповідач Стадник О.Б.

   

та упередженістю досудового та судового слідства, тим, що судом неналежно оцінено всі докази у справі, не враховано, що у неї не було умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому. Зокрема:

-у справі не встановлено мотив вчинення нею злочину, немає доказів про те, що тілесні ушкодження нею спричинені умисно і сам потерпілий не може нічого пояснити, а тому обвинувачення є надуманим та побудоване на  припущеннях;

- висновки проведених у справі судових експертиз суперечливі та не категоричні. Згідно показів хірурга ОСОБА_3 ., який оперував потерпілого ОСОБА_2 ., ніж увійшов у тіло паралельно, а у висновку судово-медичної експертизи – перпендикулярно, що суперечить одне одному Це не прийнято до уваги судом, а у клопотанні про проведення повторної експертизи у присутності потерпілого та неї судом відмовлено.

- судом не досліджено і відповідно не взято до уваги, що на час вчинення злочину потерпілий був у нетверезому стані і він сам у суді це визнав.  

- під час вчинення злочину була тверезою, а висновки Тернопільського наркологічного диспансера про те, що перебувала в стані алкогольного сп’яніння, хворіє хронічним алкоголізмом і потребує лікування не відповідають дійсності. На обліку у наркологічному диспансері не знаходиться, примусово від алкоголізму ніколи не лікувалась, а висновок експертизи №453 від 8 липня 2008 року про захворювання на хронічний алкоголізм є невірним.

- судом необґрунтовано прийнято до уваги як докази покази допитаного в судовому засіданні її колишнього чоловіка ОСОБА_4 . зацікавленого у її засудженні, також явку з повинною та її покази на початку досудового слідства, які сфальсифіковані. Під час проведення слідчих дій на неї чинився тиск і вона була змушена себе оговорити. Так, явку з повинною вона особисто не писала, проте суд цього не перевірив і у її клопотанні щодо проведення почеркознавчої експертизи відмовив. Судом також не взято до уваги покази свідка ОСОБА_5 ., згідно яких допит що проводився слідчим, тривав сім годин, а відеозйомка, що велась паралельно, тривала всього лише неповні дві години, а тому багато деталей упущено. Під час слідства ці її показання слідчим та судом не перевірені, а прийняті як доказ її вини. Не прийнято до уваги, що на неї та її одежі не виявлено кров, на ножі не виявлено відбитків пальців її рук.

- судом належно не мотивовано вирок у якому фактично є тільки вступна та резолютивна частини, а мотивувальна відсутня;

- при призначенні покарання судом не враховано те, що за місцем проживання характеризується позитивно, на її утриманні знаходиться батько похилого віку, що потребує сторонньої допомоги і те, що за останні десять років не вчинили жодних правопорушень.

        Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, засуджену ОСОБА_1 ., яка просить вирок суду скасувати, а справу закрити за недоведеністю її участі у вчиненні злочину,  перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав:                

Висновок суду про доведеність вини засудженої ОСОБА_1 . у вчиненні інкримінованого їй злочину відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені у судовому засіданні, належно оцінені судом і детально викладені в вироку.

Так, визнаючи засуджену ОСОБА_1 . винною за ч. 1 ст. 121 КК України суд першої інстанції у числі інших доказів обґрунтовано взяв до уваги:

- показання в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 ., який ствердив, що 27 травня 2008 року він прийшов додому коли стемніло. Побачивши неприв’язаного собаку, що бігав на подвір’ї, почав з цього приводу сваритися з матір’ю - засудженою ОСОБА_1 ., яка спала у кімнаті у якій було темно. Розмова з мамою була недовгою, десь одну хвилину. Підійшовши до неї відчув укол в ділянку грудей біля серця. Після цього йому стало погано, пройшовши кілька кроків до загального коридору втратив свідомість. Прийшов до свідомості уже у лікарні.

- показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 ., який ствердив, що проживає разом з колишньою дружиною – засудженою ОСОБА_1 . та своїм синеом – потерпілим ОСОБА_2 . в одному будинку. Раніше засуджена ОСОБА_1 . уже відбувала покарання за те, що спричинила йому ножове поранення. Після повернення з місць позбавлення волі деякий час вона вела себе спокійно, а потім почала погрожувати йому та сину ОСОБА_2 ., що заріже. Вдень 27 травня 2008 року засуджена ОСОБА_1 . перебувала в стані алкогольного сп’яніння. Упродовж дня ОСОБА_1 . істерично кричала та шуміла у своїй кімнаті, погрожувала, що заріже. Приблизно о 21 годині почув, що у будинок прийшов син – потерпілий ОСОБА_2 .. Через деякий час почув, що між ним та засудженою ОСОБА_1 . відбувалася сварка через собаку і тривала упродовж 10 хвилин. Потім засуджена ОСОБА_1 . упродовж п’яти хвилин погрожувала потерпілому ОСОБА_2 . Згодам почув, що той кличе на допомогу і кричить, що, що засуджена ОСОБА_2 . вдарила його ножем. У спільному коридорі побачив, сина у якого на грудях була кров. Той впав йому на руки і сповз на підлогу. Далі він побіг до сусідів та попросив зателефонувати у лікарню. Повернувшись застав сина у такому ж положенні, а двері у кімнату засудженої ОСОБА_1 . були закриті.

- показання свідка ОСОБА_6 ., який ствердив, що 27 травня 2008 року ввечері до нього прибігла дочка – засуджена ОСОБА_1 . та попросила зателефонувати у лікарню бо вона зарізала свого сина ОСОБА_2  Вона була перелякана, перебувала в стані алкогольного сп’яніння (т.1 а.с. 64-65).

- показання свідка ОСОБА_3 ., який в судовому засіданні ствердив, що працюючи хірургом Густинської центральної районної лікарні і 27 травня 2008 року надавав медичну допомогу потерпілому ОСОБА_2 . у якого в ділянці коло грудей була проникаюча рана з рівними краями достатньої глибини, раневий канал йшов майже вертикально, перпендикулярно до тіла.

- протокол огляду місця події від 28 травня 2008 року, з якого вбачається, що під час огляду кімнати за місцем проживання засудженої ОСОБА_1 . вилучено ніж із слідами крові, та сліди крові, яка згідно висновків експертів № 184 від 1 серпня 2008 року та 476 від 4 серпня 2008 року може походити від потерпілого ОСОБА_2 . (т.1, а.с.27-33, 221-224, 242-244).

- протоколи відтворення обстановки та обставин події злочину від 28 травня 2008 року та від 29 травня 2008 року з яких вбачається, що засуджена ОСОБА_1 . докладно розповіла про обставини нанесення потерпілому ОСОБА_2 . удару ножем та спричинення йому тілесного ушкодження (т.1 а.с.103-108).

- висновки судово-медичної експертизи № 1559 від 30 липня 2008 року з яких вбачається, що згідно медичних документів у потерпілого ОСОБА_2  було діагностовано проникаюче поранення передньої поверхні грудей зліва з ушкодженнями правого шлуночка серця, що супроводжувалось масивною внутрішньо-грудною кровотечею розвитком важкого ступеня крововтрати та явищами шоку, що за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення кваліфікується як тяжке.

Утворення виявленої у потерпілого ОСОБА_2 . травми, за наведених у матеріалах справи (протоколи відтворення обстановки та обставин події) обставин, зокрема при нанесенні удару ножем в грудну клітку ОСОБА_1 . при його перебуванні на цей момент у вертикальному положенні, не виключається  ( т.1 а.с.141-143).

- висновки судово-медичної експертизи  № 159 від 18 листопада 2008 року з яких вбачається, що локалізація рани на тілі ОСОБА_2 ., її властивості, проникнення в грудну порожнину, поранення серцевої сумки та наскрізне пошкодження стінки правого шлуночка серця свідчать про те, що травма потерпілому цілком могла бути заподіяна за обставин, відтворених у відеозапису від 28 травня 2008 року, а також зазначений у протоколі допиту ОСОБА_1 . від 29 травня 2008 року. Для того, щоб спричинити травму ОСОБА_2 . необхідно було підняти зігнуту в лікті праву руку з кинджалом (тобто зробити замахування), що ОСОБА_1 . зробила і показала під час відтворення обстановки і обставин події.

Потерпілий ОСОБА_2 . не міг отримати проникаюче поранення грудей з ушкодженням правого шлуночка серця при випадковому самовільному наколюванні на ніж, якого тримала засуджена ОСОБА_1 . у зігнутій у лікті руці перед собою без нанесення ним удару (т.2 а.с.63-68).

- висновки судово-медичних експертиз № 474 від 1 серпня 2008 року та № 265 від 28 серпня 2008 року, з яких вбачається, що  у слідах на спортивній куртці, яка належить ОСОБА_1 . виявлено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_2 . (т. 1 а.с. 167-169, 172- 173).

- висновок судово - медичної експертизи речових доказів № 56 від 6 серпня 2008 року згідно якого на фуфайці потерпілого ОСОБА_2 . виявлено одне пошкодження, яке по локалізації збігається з відповідним тілесним ушкодженням потерпілого і утворене одноразовою колючо-ріжучою дією гострого предмету з властивостями 2-х лез і могло бути заподіяне клинком наданого на експертизу ножа (т.1, а.с.157-162).

Висновки судових експертиз належно аргументовані з наукової точки зору, відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать іншим зібраним у справі доказам. Така оцінка судом висновків судових експертиз є правильною, оскільки вони підтверджуються сукупністю інших доказів.                    

  Згідно акту судово-медичного дослідження № 942 від 5 червня 2008 року, при дослідженні взірця крові у потерпілого ОСОБА_2 . алкоголю не виявлено (т.1 а.с.45), а тому доводи засудженої ОСОБА_1 . про те, що на момент вчинення злочину він перебував в стані сп’яніння і підтвердив це в судовому засіданні не відповідають дійсності.

З протоколу  № 352 медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп’яніння вбачається, що засуджена ОСОБА_1 . о 0 год. 40 хв. 28 травня 2008 року перебувала в стані алкогольного сп’яніння середньої ступені (т.1 а.с. 43), а тому суд обґрунтовано визнав, що засуджена ОСОБА_1 . вчинила злочин в стані алкогольного сп’яніння та прийняв до уваги при вивченні особи засудженої ОСОБА_1 . висновок № 453 спеціальної медичної наркологічної експертної комісії від 8 липня 2008 року (т. 1 а.с. 256) про те, що вона хворіє хронічним алкоголізмом на висновки стаціонарної судово-психіатричної експертизи про те, що у неї виявлено психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності (т. 1 а.с. 272-274).

Показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_3 . щодо направленості раневого каналу на тілі потерпілого не суперечать висновкам судово-медичної експертизи, як про це зазначено у апеляції засудженої ОСОБА_1 ., а повністю узгоджуються з ними.

З протоколу судового засідання вбачається, що судом не допущено порушень  прав засудженої ОСОБА_1 . на захист. Заявлені нею та її захисником клопотання вирішені відповідно до вимог кримінально-процесуального закону. Викладені в апеляції твердження засудженої ОСОБА_1 . про те, що вона в судовому засіданні заявляла клопотання про проведення почеркознавчої експертизи і воно не вирішено не знайшли свого  підтвердження.

Не вбачається  у матеріалах справи будь-яких даних, які б вказували на фальсифікацію органами слідства матеріалів справи чи істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону при проведенні окремих слідчих дій та збиранні доказів, на що посилається у апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_1 .

Твердження засудженої ОСОБА_1 . про фальсифікацію матеріалів справи. колегія суддів вважає безпідставними. Заяви ОСОБА_1 . про порушення закону при проведенні окремих слідчих дій, внаслідок чого вона обмовила себе на досудовому слідстві перевірялися прокуратурою Гусятинського району в порядку ст. 97 КПК України і за результатами перевірки прийнято постанову від 2 грудня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції на яких вказувала засуджена ОСОБА_1 . Судом з цього приводу були допитані як свідки працівники міліції ОСОБА_7 ., ОСОБА_8 . які заперечили будь-який тиск з їх боку на засуджену ОСОБА_1 . та фальсифікацію матеріалів справи, а також поняті, що брали участь у проведенні слідчих дій ОСОБА_9 . та ОСОБА_5 ., які ствердили, що засуджена ОСОБА_1 . добровільно давала показання, усвідомлювала про що розповідала. Крім того, упродовж досудового слідства засуджена ОСОБА_1 . неодноразово давала показання про   нанесення потерпілому удар ножем у присутності захисника, з заявами про застосування до неї незаконних методів слідства не зверталася.

Посилання засудженої ОСОБА_1 . у судовому засіданні на те, що у неї не було умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому спростовується зібраними у справі та дослідженими судом доказами. Суд належно перевірив ці твердження засудженої ОСОБА_1 . й обґрунтовано визнав їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

З огляду на здобуті незаперечні докази вини засудженої ОСОБА_1 ., суд вірно критично оцінив її показання у судовому засіданні, що частково підтверджував потерпілий ОСОБА_2 . про те, що потерпілий сам спричинив собі тілесні ушкодження з необережності, наштовхнувшись на ніж що засуджена ОСОБА_1 . тримала у руці.

Суд ретельно проаналізував показання ОСОБА_1 . на всіх стадіях досудового слідства і в судовому засіданні, навів у вироку їх зміст, та в сукупності з іншими зібраними у справі доказами визнав її явку з повинною та показання на початку досудового слідства у яких вона зізнавалася, що нанесла удар ножем потерпілому такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

    Свій висновок щодо оцінки показань ОСОБА_1 ., а також інших доказів, з точки зору їх допустимості та достовірності, суд належно мотивував  у вироку, вказавши зокрема, що показання ОСОБА_1 . на початку досудового слідства знайшли своє підтвердження в інших зібраних у справі доказах

Перевіривши показання підсудної, дані нею на досудовому слідстві і в судовому засіданні та в результаті їх ретельного дослідження у сукупності з іншими доказами, зібраними у справі суд обґрунтовано визнав достовірними ті показання, в яких підсудна визнавала факт спричинення потерпілому ОСОБА_2 . тілесного ушкодження.

Таким чином, висновок суду як щодо доведеності обвинувачення так і щодо юридичної кваліфікації дій засудженої ОСОБА_1 . належно вмотивований у вироку, що відповідає вимогам ст.ст. 323, 324, 334 КПК України.

Аналіз і оцінка наведених доказів, які повно і всебічно перевірялися в судовому засіданні, дає підстави колегії суддів вважати обгрунтованим висновок суду про доведеність обвинувачення засудженої ОСОБА_1 .

    Не допустив суд порушень закону і при вирішенні питання про призначення покарання засудженій ОСОБА_1 . Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого злочину, дані щодо особи засудженої, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Судом обґрунтовано призначено покарання засудженій у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та перевиховання та попередження нових злочинів. Судом враховано як те, що засуджена ОСОБА_1 . злочин вчинила в стані алкогольного сп’яніння, так і те, що позитивно характеризується та думку потерпілого ОСОБА_2 . суворо її не карати.

         Колегія суддів вважає, що у справі відсутні дані, які б свідчили про порушення з боку слідчих органів та суду вимог кримінально-процесуального законодавства які були б підставою для скасування вироку та про що порушено питання засудженою ОСОБА_1 ., а тому підстав для задоволення її апеляції не вбачає.

         Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_1  залишити  без  задоволення, а вирок Гусятинського районного суду від 9 грудня 2008 року  щодо неї  – без  змін.  

Головуючий:

Судді: