АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                         

                                                        У Х В А Л А

                                        І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12 березня 2008 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

                                                      Головуючого: Декайла П.В.

                                                      суддів: Стадника О.Б., Крукевича М.Н.  

                                                      з участю прокурора – Зозулі І.І.

                       потерпілого ОСОБА_1 .                                                                 засудженого ОСОБА_2 .  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 21 грудня 2007 року , -

 

                                                      в с т а н о в и л а :

      Цим вироком:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1   року народження, уродженець м. Тернополя, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, житель АДРЕСА_1 , непрацюючий, раніше судимий: - 26.10.1993 року Тернопільським міським судом за ч.3 ст. 81 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна; - 13.01.1994 року Тернопільським міським судом за ст.ст. 206 ч.2, 189-1 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; - 15.06.1999 року Тернопільським міським судом за ч.2 ст. 229-1, 14 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна з застосуванням примусового лікування від наркоманії, звільнений з місць позбавлення волі 7.05.2005 року після відбуття строку покарання

засуджений:

- за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі;

____________________________________________________________________ Справа № 11-71/08                                                           Головуючий у 1 інстанції  Шміло В.І.

категорія 199 ч.2 КК України                                          доповідач  Стадник О.Б.

- за ч.2 ст.199 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.383 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

 Запобіжний захід – тримання під вартою до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 . залишено без змін. Строк відбуття покарання йому рахується з 19 липня 2007 року.

Згідно вироку суду, засуджений   ОСОБА_2 . 9 вересня 2006 року, біля 16 год. в с. Буцнів Тернопільського району під час розпиття спиртних напоїв з потерпілим ОСОБА_3 . побачив у нього мобільний телефон. Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, погрожуючи потерпілому застосуванням насильства, засуджений ОСОБА_2 . відкрито викрав мобільний телефон марки «Самсунг Х-620», вартістю 660 грн. зі стартовим пакетом вартістю 25 грн. оператора стільникового зв’язку «Київстар», на рахунку якого було 10 грн., чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_3 . на загальну суму 695 грн..

11 травня 2007 року в 21 год. 15 хв. засуджений ОСОБА_2 ., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, почав переслідувати потерпілу ОСОБА_4 ., яка йшла до місця свого проживання і коли вона зайшла в 2-й під’їзд будинку по АДРЕСА_2 , засуджений ОСОБА_2 ., застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої, вирвав у неї з рук та викрав жіночу сумку вартістю 100 грн. в якій знаходилися: два поліетиленових пакети, вартістю 60 коп. за один, на суму 1 грн. 20 коп., губна помада, вартістю 10 грн., а також довідку про смерть гр. ОСОБА_5 ., ксерокопії медичних довідок про стан здоров’я ОСОБА_6 . та ОСОБА_7  ключ від замка вхідних дверей її квартири, які не становлять матеріальної цінності, спричинивши потерпілій ОСОБА_4  матеріальну шкоду на загальну суму 111 грн. 20 коп.

У 2006 році засуджений ОСОБА_2 . свідомо придбав у невстановленої слідством особи 50 підроблених гривень, двома банкнотами по 20 та однією по 10 грн., які перевіз до місця свого проживання в с. Петрики, Тернопільського району де зберігав їх з метою подальшого збуту. Реалізовуючи свій злочинний намір, 21 червня 2007 року в 13 год. засуджений ОСОБА_2 . прийшов на ринок «Західний», що по вул. Об’їзна, 12 с. Петриків, з метою збуту підроблених грошей. У магазині «Світ вагонки» він збув купюру номіналом 20 грн., серії РА № 9133624, за яку придбав товар після чого повторно, в магазині «Бум» збув купюру номіналом 20 грн. серії КР № 2402843 за яку теж придбав товар. Вподальшому, ОСОБА_2 . був затриманий працівниками міліції, які під час його особистого огляду серед інших грошей вилучили купюру номіналом 10 грн. серії СА № 4033822186267, яку той не встиг збути та фальшиві купюри а магазинах «Світ вагонки» та «Бум», де ОСОБА_2 . придбавав за фальшиві гроші товари.

Згідно висновку судово-технічної експертизи документів, купюра номіналом 20 гри. серії РА № 9133624, купюра номіналом 20 грн. серії КС № 2402843 та купюра номіналом 10 грн. серії СА № 4033822186267 виготовлені способом плоского офсетного друку не на підприємстві, що здійснює випуск грошових знаків та цінних паперів для Національного банку України.

7 квітня 2007 року, близько 14 год. 30 хв., засуджений ОСОБА_2 ., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в під’їзді будинку АДРЕСА_3  побачив, що мешканці квартири НОМЕР_1  вказаного будинку вийшли та вирішив таємно вчинити крадіжку з проникненням у їх житло. Реалізовуючи свій злочинний намір, засуджений ОСОБА_2 . в той же день та час, перевіривши, що у квартирі АДРЕСА_3  нікого немає, вийшов на вулицю та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, через відчинену квартирку, проник у зазначену квартиру. Перебуваючи в квартирі, яка належить потерпілому ОСОБА_1 ., засуджений ОСОБА_2 .,  таємно викрав його майно, а саме: стаціонарний телефонний апарат «Окапи - 201С» вартістю 180 грн. та мікрохвильову піч марки «Ел-Джі» - вартістю 450 грн., всього на загальну суму 630 грн., а також майно, що належить потерпілому ОСОБА_8 .: телевізор марки «Кансаі», з блоком живлення, вартістю 140 грн. та шкіряну папку, в якій знаходилися канцелярські приладдя: зошит, блокнот, ручка, лінійка, гумка, коректор, обкладинка від залікової книжки, загальною вартістю 56 грн. та три комп’ютерні дискети «Плеомакс» МФ - 2НД, вартістю 2 грн. 50 коп. за одну, на загальну суму 7грн. 50 коп., а також посібник з вивчення німецької мови, що не являє матеріальної цінності для потерпілого, а всього на загальну суму 203 грн. 50 коп..

18 травня 2007 року о 17 год. засуджений ОСОБА_2 . на смітнику с. Петриків, Тернопільського району знайшов порожні коробки рослин маку, які взяв собі та подрібнивши, виготовив наркотичний засіб – макову солому, яку помістив у поліетиленовий пакет та зберігав при собі для особистих потреб без мети збуту. В той же день о 21 год. 30 хв. засуджений ОСОБА_2 ., направляючись   з наркотичним засобом до місця свого проживання та проходячи по вул. Шептицького с. Петриків Тернопільського району, побачив працівників міліції та побоюючись відповідальності за незаконне зберігання наркотичного засобу - макової соломи, яку він переносив в пакеті до місця свого проживання, викинув його в кювет біля дороги, де працівниками міліції його було виявлено та вилучено. У пакеті з полімерного матеріалу, який викинув засуджений ОСОБА_2 ., знаходилась подрібнена речовина рослинного походження світло-коричневого кольору, яка згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - маковою соломою, маса якої в перерахунку на суху речовину становить – 55,45 грам.

31 травня 2007 року о 14 год. засуджений ОСОБА_2 ., на смітнику с. Петриків Тернопільського району знайшов порожні коробки рослин маку, які взяв собі та подрібнивши їх, виготовив наркотичний засіб - макову солому, яку помістив у поліетиленовий пакет та зберігав при собі для особистих потреб без мети збуту. Далі,  засуджений ОСОБА_2 . з наркотичним засобом маковою соломою направився в м. Тернопіль де вживав спиртні напої, після чого, в стані алкогольного сп’яніння повертався додому. Біля 19 год., проходячи по вул. Шептицького с. Петриків, Тернопільського району засуджений ОСОБА_2 . був затриманий працівниками міліції за порушення громадського порядку та доставлений в Тернопільський РВ УМВСУ в Тернопільській області, де у нього було проведено особистий огляд під час якого у правій зовнішній кишені спортивних штанів виявлено та вилучено пакет з полімерного матеріалу в якому знаходилася подрібнена речовина рослинного походження, світло-коричневого кольору, що згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - маковою соломою, маса якої в перерахунку на суху речовину становить – 35, 3 грам.

17 червня 2007 року, засуджений ОСОБА_2 ., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин та бажаючи звинуватити невстановлених осіб у вчиненні злочину, звернувся із письмовою заявою в Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області про нібито відкрите з застосуванням насильства викрадення у нього поблизу центрального ринку м. Тернополя невідомими особами належного йому мобільного телефон, марки «Соні Еріксон» та грошей в сумі 400 грн.,
тобто завідомо неправдиво повідомив орган дізнання - Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК   України, який згідно ст.12 КК України являється тяжким. Далі засуджений ОСОБА_2 ., під час дачі пояснень підтвердив, наведені ним в заяві завідомо неправдиві факти,   щодо відкритого викрадення у нього невідомими особами мобільного телефону та 400 гривень.

В апеляції та в доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 . просить вирок суду скасувати, а справу направити для проведення додаткового розслідування, мотивуючи недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, однобічністю, неповнотою та упередженістю досудового слідства, порушенні судом та органами дізнання його права на захист. Зокрема:

- шляхом фізичного тиску працівники міліції примусили зізнатися у злочинах, які він не вчиняв та оговорити себе у вчиненні ряду злочинів по яких потім порушили кримінальні справи і він засуджений;

- під час розгляду справи суд ігнорував всі заяви, клопотання та його доводи про непричетність до вчинення злочинів, а покази свідків і потерпілих, які давали покази про його невинність не брав до уваги.  

- незважаючи на його психічну хворобу під час досудового слідства слідчі дії проводились без захисника, на що не було звернуто уваги. Суд також не зважив на те, що він хворий на туберкульоз;

- під час судового розгляду справи йому безпідставно відмовлено у  повному фіксуванні судового процесу технічними засобами, а протокол судового засіданні вівся необ’єктивно;

        Заслухавши суддю-доповідача,  думку прокурора та потерпілого ОСОБА_1 ., які просять вирок суду залишити без змін, засудженого ОСОБА_2 . який просить вирок суду скасувати, а справу повернути для проведення додаткового розслідування мотивуючи  недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав:                

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 . у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які об’єктивно досліджені, належно оцінені судом і детально викладені в вироку.

З огляду на здобуті незаперечні докази вини засудженого ОСОБА_2 .  у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд вірно критично оцінив його покази в судовому засіданні про непричетність до їх вчинення й обґрунтовано визнав їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Посилання засудженого ОСОБА_2 . в апеляції на недоведеність його винності у вчиненні злочинів спростовується зібраними у справі доказами:

Так, визнаючи засудженого ОСОБА_2 . винним за ч. 2 ст. 186 КК України, суд першої інстанції у числі інших доказів обґрунтовано взяв до уваги:

- покази в судовому засіданні та досудовому слідстві потерпілої ОСОБА_4 ., яка ствердила, що саме засуджений ОСОБА_2 . відкрито викрав її сумку з особистими речами,

- протокол пред’явлення осіб для впізнання, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 . впізнала засудженого ОСОБА_2 . як особу, що відкрито викрала її сумку з речами та документами серед яких була копія свідоцтва про смерть її сина (т. 1 а.с. 190-191),

- показання потерпілої ОСОБА_4 . на очній ставці з засудженим з яких вбачається, що засуджений ОСОБА_2 . 11 травня 2007 року відкрито викрав її сумку. Останній повністю підтвердив її показання на очній ставці та зізнався у вчиненні цього злочину (т. 1 а. с. 193-194).

- покази свідка ОСОБА_9 . який ствердив, що 11 травня 2007 року в 22 годині засуджений ОСОБА_2 . показував йому копії документів серед яких була копія свідоцтва про смерть. (т. 1 а.с. 198-199).

- показання свідка ОСОБА_10 . з яких вбачається, що 5 червня 2007 року йому засуджений ОСОБА_2 . зізнався про відкрите викрадення 9 вересня 2006 року мобільного телефону «Самсунг» в с. Буцнів. Вказані факти підтвердились і він встановив особу потерпілого, яким виявився Загороднюк Є.В. (т.2 а.с. 132-133),

- показання потерпілого ОСОБА_3 . в судовому засідання про обставини викрадення у нього мобільного телефону засудженим ОСОБА_2 ., та його покази на досудовому слідстві з яких вбачається, що 9 вересня 2006 року познайомився з засудженим ОСОБА_2 . і в с. Буцнів Тернопільського району розпивав з ним спиртні напої. Після цього засуджений ОСОБА_2 . погрожуючи фізичною розправою забрав його мобільний телефон «Самсунг Х-620», вартістю 660 грн. Про цю подію у міліцію не заявляв, а коли 5 червня 2007 року працівники міліції розпитували чи був такий факт, підтвердив його та написав заяву про злочин. Від працівників міліції дізнався, що його мобільним телефоном заволодів засуджений ОСОБА_2 . (т.2 а.с. 131);

 - показання потерпілого ОСОБА_3 . на очній ставці з засудженим ОСОБА_2 ., з яких вбачається, що засуджений ОСОБА_2 .  9 вересня 2006 року відкрито викрав його мобільний телефон. Останній повністю підтвердив показання потерпілого на очній ставці та зізнався у вчиненні цього злочину (т. 2 а.с. 210-211).

Визнаючи винним засудженого   ОСОБА_2 . у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд обґрунтовано прийняв до уваги:

- показання потерпілих ОСОБА_1 . та ОСОБА_8 ., що підтвердили факт викрадення 7 квітня 2007 року їх майна з квартири НОМЕР_1  по АДРЕСА_3 , у тому числі телефону, телевізора, мікрохвильової печі, шкіряної папки з канцелярськими товарами та заліковою книжкою на ім’я ОСОБА_8 .

- показання в судовому засіданні та на досудовому слідстві свідка Балдиса з яких вбачається, що засуджений ОСОБА_2 . приніс у його квартиру шкіряну папку у якій виявились канцелярські товари та залікова книжка на ім’я потерпілого ОСОБА_8 . (т. 1 а.с. 97-98) :

- показання свідків ОСОБА_11 ., ОСОБА_12 ., з яких вбачається, що на початку квітня 2007 року вони перебували у квартирі свого знайомого ОСОБА_13  куди прийшов засуджений ОСОБА_2 . та повідомив, що з квартири АДРЕСА_3  викрав мікрохвильову піч, телевізор та телефон, які необхідно продати (т.1 а.с. 101-103, 131-132);

- протокол добровільної видачі, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 . видав чорну шкіряну папку, у якій серед інших речей знаходилася: залікова книжка на ім’я потерпілого ОСОБА_8 . (т.1 а.с. 38).

Визнаючи засудженого ОСОБА_2 . винним за ч. 2 ст. 309 КК України, суд першої інстанції взяв до уваги:

- показання в судовому засіданні та на досудовому слідстві свідків ОСОБА_14 . і ОСОБА_15 . з яких вбачається, що 18 травня 2007 року вони в с. Петрики побачили засудженого ОСОБА_2 ., що викинув у кювет поліетиленовий пакет. На їх запитання, що у пакеті той зізнався, що викинув наркотичні засоби, які зберігав для власного вживання (т. 2 а.с. 53, 54);

- висновки судово-дактилоскопічної експертизи згідно яких на вилученому ОСОБА_14 . і ОСОБА_15 . поліетиленовому пакеті виявлено сліди пальців рук засудженого ОСОБА_2  (т.2 а.с. 42-51);

- показання свідків ОСОБА_10 . та ОСОБА_16 . з яких вбачається, що ними 31 травня 2007 року у Тернопільський районний відділ міліції був доставлений ОСОБА_2 . у якого при особистому обшуку виявлено та вилучено наркотичні засоби (т. 2 а.с. 103-104, 105-106);

- показання свідків ОСОБА_17 . та ОСОБА_18 ., що підтвердили вилучення 31 травня 2007 року у їх присутності наркотичних засобів у засудженого ОСОБА_2 . (т. 2 а.с. 99-100, 101-102),

- протокол особистого  огляду засудженого ОСОБА_2 . від 31 травня 2007 року згідно якого у нього виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження (т. 2 а.с. 61),

- висновки судово-хімічних експертиз, згідно яких вилучена у засудженого ОСОБА_2 . 18 травня та 31 травня 2007 року речовина являється наркотичним засобом – маковою соломою вагою в перерахунку на суху речовину, відповідно 55, 45 гр. та. 35,3 гр. ( т.2 а.с. 32-34, 80-82).

          Визнаючи ОСОБА_2 . винним за ч. 2 ст. 199 КК України, суд першої інстанції взяв до уваги показання в судовому засіданні та досудовому слідстві потерпілих та свідків:

 - ОСОБА_19 . (т.2 а.с. 189), який ствердив, що продавець його магазину «Світ вагонки» 21 червня 2007 року о 13 год. 35 хв. повідомила, що о 13 год. 20 хв. незнайомий покупець на 1 грн. придбав полотно для різки металу, розрахувався 20 гривневою купюрою і вона здала йому 19 грн. здачі, а потім через декілька хвилин помітила, що гроші фальшиві;

- ОСОБА_20 . (т. 2 а.с. 191), який ствердив, що продавець його магазину «БУМ» 21 червня 2007 року о 15 год. 50 хв. повідомив, що о 15 год.  незнайомий покупець на 5 грн. придбав розчинник № 646, розрахувався 20 гривневою купюрою і він здав йому 15 грн. здачі, а потім через декілька хвилин помітив, що гроші фальшиві;

 - ОСОБА_21 . (т. 2 а.с. 194), яка ствердила, що незнайомий їй покупець розрахувався за товар у магазині «Світ вагоки» двадцятигривневою купюрою, яка була виготовлена з тонкого шаршавого паперу, відсутні водяні знаки, а тому вона зразу про це повідомила власника магазину та міліцію.

- ОСОБА_22 . (т. 2 а.с. 195) який ствердив, що незнайомий йому покупець розрахувався за товар у магазині «БУМ» двадцятигривневою купюрою, яка була виготовлена з тонкого шаршавого паперу, відсутні водяні знаки, а тому він зразу про це повідомив власника магазину та міліцію.

- ОСОБА_23 ., який ствердив, що 21 червня 2007 року черговий райвідділу повідомив, що у магазинах «Світ Вагонки» та «Бум» невідома особа збула фальшиві гроші. Опитавши на місці продавців цих магазинів ОСОБА_21  та ОСОБА_22 ., поїхав в сторону с. Петриків Тернопільського району і біля автозаправки помітив засудженого ОСОБА_2 . якому запропонував проїхати з ним у міліцію. У приміщенні райвідділу, в присутності понятих у ОСОБА_2 ., виявлено та вилучено: три грошових купюри номіналами по 10 грн., дві купюри номіналами по 5 грн. та дві купюри номіналами по 2 грн., а всього на загальну суму 44 гривні, а також одне полотно для різки металу та пляшку розчинника. Під час особистого огляду затриманий ОСОБА_2 . пояснив, що серед вилучених у нього грошей знаходяться підроблена грошова купюра номіналом 10 грн., а полотно для порізки металу та розчинник він придбав в приміщенні магазинів, по вул. Об’їзна с. Петриків, Тернопільського району за підроблені грошові купюри номіналами 20 гривень (т. 2 а.с. 192-193),

- також в исновок судово-технічної експертизи, з якого вбачається, що вилучені у справі 20-ти гривневі купюри та особисто у засудженого ОСОБА_2 . 10-ти гривнева купюра є підробленими (т. 2 а.с.. 175-181).

    Визнаючи засудженого ОСОБА_2 . винним за ч. 2 ст. 383 КК України, суд прийняв до уваги:

- письмову заяву  засудженого ОСОБА_2 . від 17 червня 2007 року   на ім’я начальника Тернопільського МВ УМВСУ про те, що особи по імені ІНФОРМАЦІЯ_2  та ІНФОРМАЦІЯ_3  о 5 годині його побили та відкрито викрали мобільний телефон і гроші в сумі 400 грн. ( т. 3 а.с. 5).

- пояснення ОСОБА_2 . від 17 червня 2007 року, наданими працівникам міліції, відповідно до заяви (т. 3 а.с. 5), в яких він підтверджує факт відкритого, із застосуванням насильства, викрадення у нього, особами на імена ІНФОРМАЦІЯ_2  та ІНФОРМАЦІЯ_3  мобільного телефону марки «Соні Еріксон» та грошей в сумі 400 гривень. (т. 3 а.с. 6-7).

- заяву засудженого ОСОБА_2 . від 17 червня 2007 рок у якій він стверджує, що наведеного ним у заяві (т. 3 а. с. 5) факту відкритого викрадення  мобільного телефону та грошей в сумі 400 гривень не було. (т. 3 а. с.  13) .

- показання свідків ОСОБА_24 ., ОСОБА_25 ., з яких вбачається, що 17 червня 2007 року, в другій половині дня вони знаходилися на центральному ринку м. Тернополя. В районі торгового комплексу «Бесарабка», вони помітили свого знайомого, на ім’я ІНФОРМАЦІЯ_4  який перебував в нетверезому стані, з яким розмовляли і поспілкувались. Ніяких словесних конфліктів між ними, в процесі розмови не виникало. (т. 3 а.с. 33-35, 36-38);

- показання свідка ОСОБА_26 ., з яких вбачається, що 17 червня 2007 року, в другій половині дня, перебуваючи поблизу торгового комплексу «Бесарабка», він помітив своїх знайомих ОСОБА_24 . та ОСОБА_25 ., які стояли та розмовляли з ОСОБА_2 .. Вказані особи спілкувалися спокійно, ніяких словесних конфліктів між ними в процесі розмови не виникало. З вигляду, ОСОБА_2 . перебував у стані алкогольного сп’яніння. В період від моменту, коли він помітив ОСОБА_24 . та ОСОБА_25 ., які стояли та розмовляли з ОСОБА_2 . до моменту закінчення розмови, ні ОСОБА_24 ., ні ОСОБА_25 . ОСОБА_2 . ніяких тілесних ушкоджень не спричиняли, а тим більше не викрадали у нього мобільний телефон та гроші. (т. 3 а.с. 39-41).

Не вбачається  у матеріалах справи будь-яких даних, які б вказували на фальсифікацію органами слідства матеріалів справи чи істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону при проведенні окремих слідчих дій та збиранні доказів, на що посилається у апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 .

Твердження засудженого ОСОБА_2 . про застосування до нього фізичного тиску та фальсифікацію матеріалів справи. колегія суддів вважає безпідставними. Заяви ОСОБА_2 . про застосування до нього недозволених методів слідства, внаслідок чого він обмовив себе на досудовому слідстві перевірялися прокуратурою м. Тернополя в порядку ст. 97 КПК України і за результатами перевірки прийнято постанову від 5 жовтня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції на яких вказував ОСОБА_2 . Судом з цього приводу були допитані свідки працівники міліції ОСОБА_23 ., ОСОБА_14 ., ОСОБА_15 ., ОСОБА_10 ., ОСОБА_16 ., які заперечили будь-який тиск з їх боку на засудженого ОСОБА_2 . (т.2 а.с. 53,54, 103-104,105-106, 175-181). Крім того, упродовж досудового слідства засуджений ОСОБА_2 . неодноразово давав показання про вчинення злочинів у присутності захисників, з заявами про застосування до нього незаконних методів слідства не звертався.

Суд ретельно проаналізував показання ОСОБА_2 . на всіх стадіях досудового слідства і в судовому засіданні, навів у вироку їх зміст, та в сукупності з іншими зібраними у справі доказами визнав такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

    Свій висновок щодо оцінки показань ОСОБА_2 ., а також інших доказів, з точки зору їх допустимості та достовірності, суд належно мотивував  у вироку, вказавши зокрема, що показання ОСОБА_2 . протягом всього досудового слідства знайшли своє підтвердження в інших зібраних у справі доказах

    Так, дані, отримані при відтворенні обстановки та обставин  таємного викрадення майна потерпілих ОСОБА_1 . та ОСОБА_8 . з участю засудженого ОСОБА_2 ., який вказав на місця, де знаходились викрадені ним речі у квартирі НОМЕР_1 , по АДРЕСА_3  (т.1 а.с. 114-118), повністю відповідають даним протоколу огляду місця події (т. 1 а.с. 19-20).

Тільки засудженому ОСОБА_2 . відома інформація, повідомлена ним у явці з повинною від 5 червня 2007 року про відкрите викрадення ним 9 вересня 2006 року мобільного телефону «Самсунг» у особи по імені ІНФОРМАЦІЯ_5  в с. Буцнів  (т.2 а.с. 108) стала підставою після відповідної перевірки для порушення щодо нього 6 червня 2007 року кримінальної справи за ч. 2 ст. 186 КК України (т. 2 а.с. 4).

Таким чином, висновок суду як щодо доведеності обвинувачення так і щодо юридичної кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 . належно вмотивований у вироку, що відповідає вимогам ст.ст. 323, 324, 334 КПК України.

Аналіз і оцінка наведених доказів, які повно і всебічно перевірялися в судовому засіданні, дає підстави колегії суддів вважати обгрунтованим висновок суду про доведеність обвинувачення засудженого ОСОБА_2 .

Твердження засудженого ОСОБА_2 . про порушення судом та органами досудового слідства його права на захист, що виразились у незабезпеченні йому захисника не відповідають дійсності. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, слідчі дії з його участю проводилися та судовий розгляд відбувався виключно у присутності захисників ОСОБА_27 . та ОСОБА_28 ., які допущені у справі – ОСОБА_27 . 15 травня 2007 року (т.1 а.с. 209), а ОСОБА_28 . 7 червня 2007 року ( т. 2 а.с. 199).

Судом не допущено порушень кримінально-процесуального законодавства і при фіксації перебігу судового розгляду справи. Згідно протоколу судового засідання, засуджений ОСОБА_2 . не заявляв клопотань про фіксування судового процесу технічними засобами. Відповідно до поданої заяви від 28 грудня 2007 року (т. 3 а.с. 197) засуджений ОСОБА_2 . ознайомлений з протоколом судового засідання, проте письмових зауважень з приводу допущеної неправильності або його неповноти не подав.

    Не допустив суд порушень закону і при вирішенні питання про призначення покарання засудженому ОСОБА_2 . Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчинених злочинів, дані щодо особи засудженого, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Судом обґрунтовано призначено покарання засудженому у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання та попередження нових злочинів. Судом враховано те, що засуджений ОСОБА_2 . раніше судимий, ряд злочинів вчинив в стані алкогольного сп’яніння, заподіяної шкоди не відшкодував.

         Колегія суддів вважає, що у справі відсутні дані, які б свідчили про порушення з боку слідчих органів та суду вимог кримінально-процесуального законодавства які були б підставою для скасування вироку та направлення справи для проведення додаткового розслідування, про що порушено питання засудженим ОСОБА_2 ., а тому підстав для задоволення його апеляції не вбачає.

         Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

          Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2  залишити  без  задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від  21 грудня 2007 року  щодо нього  – без  змін.

Головуючий – підпис

Судді – два підписи

З оригіналом вірно.

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                                                                        О.Б.Стадник