АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2008 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого: Декайла П.В.
суддів: Стадника О.Б., Вавріва І.З.
з участю прокурора – Маслюка О.П.
захисників ОСОБА_1 .
засудженого ОСОБА_2 .
потерпілого ОСОБА_3 . та його представника
ОСОБА_4 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 . в інтересах засудженого ОСОБА_2 ., потерпілого ОСОБА_3 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2008 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, проживаючий у АДРЕСА_1 , не судимий
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Позов потерпілого ОСОБА_3 . задоволено повністю. З засудженого ОСОБА_2 . в користь ОСОБА_3 . стягнуто 3000 гривень матеріальної та 30000 гривень моральної шкоди.
Згідно вироку суду, 30 грудня 2007 року о 20 годині 30 хвилин засуджений ОСОБА_2 ., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння і знаходячись у власній квартирі АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних стосунків зі своєю дружиною ОСОБА_5 ., вчинив з нею сварку під час якої умисно наніс їй декілька ударів руками в різні частини тіла, а потім взяв з приміщення кухні металічну ручку від дверцят газової плити та наніс нею декілька ударів по голові ОСОБА_5 .
В результаті умисного нанесення побоїв засудженим ОСОБА_2 . потерпілій ОСОБА_5 . заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді
____________________________________________________________________
Справа №11-232/08 Головуючий у 1 інстанції Комендат Р.Т.
категорія 121 ч.2 КК України доповідач Стадник О.Б.
просторих крововиливів під оболонки головного мозку та в його речовину, котра в своєму перебізі ускладнилася набряком – набуханням та його стисненням, що призвело до її смерті.
Інші чисельні тілесні ушкодження (щонайменше сім синців на тулубі, щонайменше дев’ять синців на руках, щонайменше вісім синців на ногах), стосовно живих осіб, кваліфікуються як легкі і у причинно-наслідковому зв’язку із настанням смерті ОСОБА_5 . не перебувають.
В апеляціях:
Захисник ОСОБА_1 . в інтересах засудженого ОСОБА_2 . просить вирок суду змінити, призначивши йому за ч. 2 ст. 121 КК України покарання з випробуванням, застосувавши ст. 69 КК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що висновки суду про обставини злочину не відповідають фактичним обставинам справи, а саме суд не зазначив у вироку про негативну поведінку потерпілої ОСОБА_5 ., яка зловживала спиртним, перебувала у нетверезому стані та вела себе агресивно. З цих причин призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого бо врахувавши таку пом’якшуючу обставину як протиправну поведінку самої потерпілої, з урахуванням особи засудженого, суд мав усі підстави для призначення йому основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті обвинувачення. Крім того, суд допустив істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону при вирішенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 ., що виразились у тому, що у вироку не обґрунтовано причин його задоволення. Зокрема, на підтвердження цивільного позову потерпілий надав суду підтверджуючі документи лише на 526 грн. 50 коп., проте його позов про відшкодування матеріальної шкоди задоволено на 3 000 грн.
Потерпілий ОСОБА_3 . просить вирок суду скасувати, оскільки призначене судом покарання є явно несправедливим внаслідок м’якості, мотивуючи тим, що суд не врахував тих обставин, що засуджений ОСОБА_2 . постійно наносив побої своїй дружині ОСОБА_5 ., а у день вчинення злочину після її побиття умисно з особливою жорстокістю спричинив смерть коли вона була у непритомному стані. Крім того, при призначенні покарання судом помилково враховані такі обставини, що пом’якшують покарання як каяття засудженого у вчиненні злочину, оскільки він не відшкодував заподіяної шкоди, те, що має на утриманні неповнолітню дочку бо засуджений ОСОБА_2 . ніколи не займався її вихованням бо зловживав спиртним. Також суд повинен був критично оцінити позитивні характеристики засудженого ОСОБА_2 ., а прийняти до уваги покази свідків у судовому засіданні які стверджували, що він зловживає спиртним.
Заслухавши суддю доповідача, прокурора який просить вирок суду залишити без змін, засудженого ОСОБА_2 . та його захисника ОСОБА_1 . які просять пом’якшити засудженому покарання, призначивши таке, що не пов’язане з позбавленням волі, потерпілого ОСОБА_3 . та його представника ОСОБА_4 ., які підтримали подану апеляцію але просять вирок суду в частині призначення покарання залишити без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав:
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 . у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, відповідає фактичним обставинам справи і в апеляціях не оскаржується.
Покарання засудженому ОСОБА_2 . суд призначив відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, у тому числі тих на які у апеляції посилаються захисник ОСОБА_1 ., а саме те, що засуджений розкаявся у вчиненому злочині, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, суд при призначенні покарання врахував і обтяжуючу вину обставину – вчинення ОСОБА_2 . злочину в стані алкогольного сп’яніння і обґрунтовано прийшов до висновку, що покарання у виді позбавлення волі, призначене у межах санкції статті обвинувачення є необхідним для виправлення та перевиховання засудженого ОСОБА_2 ., як це передбачено ст. 65 КК України.
Суд ретельно перевірив у судовому засіданні твердження засудженого ОСОБА_2 ., про те, що потерпіла ОСОБА_5 . у день злочину перебувала у стані алкогольного сп’яніння, вела себе агресивно кричала та нецензурно висловлювалася, перша застосувала фізичну силу, що спонукало його на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень. Суд вірно дав їм оцінку та оцінив критично, взявши до уваги висновки судово-медичної експертизи з яких вбачається, що потерпіла могла захищатись від нанесення їй побоїв бо наявність на задньо-внутрішніх поверхнях передпліч чисельних синців вказує, що під час побиття вона прикривалася руками від ударів.
Таким чином суд вірно при призначенні покарання ОСОБА_2 . не зіслався як на обставину, що пом’якшує його покарання вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілої.
Згідно зі ст. 69 КК України, призначення основного покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин може мати місце лише за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного, а тому колегія суддів не вбачає підстав для призначення засудженому ОСОБА_2 . більш м’якого покарання ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 121 КК України, як про це зазначає захисник ОСОБА_1 ., і відповідно немає передбачених законом підстав для застосування ст. 75 КК України.
Не базуються на матеріалах справи й твердження потерпілого ОСОБА_3 ., викладені у апеляції про те, що суд при призначенні ОСОБА_2 . покарання помилково врахував те, що засуджений розкаявся у вчиненому злочині, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується. Як вбачається з протоколу судового засідання, суд детально дослідив особу засудженого ОСОБА_2 . та висновки про характеристику його особи зробив за сукупністю усіх доказів у справі. Зокрема, на досудовому слідстві, під час судового засідання, засуджений ОСОБА_2 . належно оцінив свою протиправну поведінку через визнання вини, сприяння у розкритті злочину і готовність нести кримінальну відповідальність, що дозволило суду зробити правильний висновок про те, що він розкаявся у вчиненому. З матеріалів справи та подій, що відбувалися у день вчинення злочину вбачається, що засуджений ОСОБА_2 . піклувався про свою неповнолітню дочку і між ними склалися довірливі відносини, а тому твердження потерпілого ОСОБА_3 . про те, що внаслідок вживання спритних напоїв засуджений не утримував свою неповнолітню дочку та не займався її вихованням не відповідає дійсності, а тому суд вірно зазначив у вироку при призначенні покарання про те, що у засудженого є на утриманні неповнолітня дитина.
Визнавши наведені обставини такими, що пом'якшують покарання та врахувавши їх у вироку, суд законно й обґрунтовано призначив засудженому ОСОБА_2 . покарання таке, що є необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання, а тому його не можна вважати м'яким, як про це зазначив у апеляції потерпілий ОСОБА_3 . і колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду з цих підстав.
У зв’язку з повною доведеністю вини, врахувавши ступінь тяжкості та наслідки вчиненого злочину ОСОБА_2 ., суд першої інстанції правильно прийняв рішення щодо повного задоволення цивільного позову заявленого потерпілим ОСОБА_3 . При вирішенні цивільного позову суд в судовому засіданні врахував повне визнання ОСОБА_2 . заподіяної матеріальної шкоди та часткове моральної, моральні страждання потерпілого та душевні переживання з приводу втрати дочки і вірно визначив розмір відшкодування моральної шкоди у 30000 грн. та матеріальної у 3000 грн. Передбачених законом підстав для скасування чи зміни рішення суду в частині вирішення цивільного позову потерпілого колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції захисника ОСОБА_1 . та потерпілого ОСОБА_3 . залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 27 червня 2008 року щодо засудженого ОСОБА_2 – без змін.
Головуючий: (підпис)
Судді: (два підписи)
З оригіналом вірно.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Б.Стадник.