ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.06.06р. | Справа № 10/183-06 |
За позовом Державного підприємства Українського науково-дослідного проектно-розвідувального інституту промислової технології ( м. Жовті Води )
до товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда»( м. Жовті Води )
про стягнення 96 316 грн. 00 коп.
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від позивача: Савельченко Г.М. - ( дов. № 1461 від 15.11.2005 р. ), Кузнєцов С.М. –( дов. № 01-18/861 від 12.07.2005 р. ).
Від відповідача: Пшеничний Ю.І. - ( дов. від 17.01.2006 р. ), Гнутов В.О. –( дов. від 19.06.2006 р. )
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до Відповідача з позовом про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 96 316 грн. 82 коп., згідно договору № 3363 від 11.04.2005 р., укладеного між сторонами. Ціна позову складається з: суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, нарахованої за період з листопада 2005 р. по березень 2006 р. у розмірі –82 350 грн. 58 коп. ( сума основного боргу –78 528 грн., сума інфляції –3 822 грн. 58 коп. ), суми 3 % річних у розмірі 1 323 грн. 14 коп., нарахованих за період з 18.10.2005 р. по 10.05.2006 р.; суми пені у розмірі 7 146 грн. 05 коп., нарахованих за період з 18.10.2005 р. по 17.04.2006 р., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ; суми шрафу у розмірі 7 %, яка складає 5 496 грн. 96 коп. ( нарахованих на підставі ст. 231 ГК України, оскільки Позивач відноситься до державного сектору економіки.
Відповідач у відзиві на позов підтвердив існування перед Позивачем заборгованості у сумі 78 528 грн.
По справі була оголошена перерва з 20.06.2006 р. по 30.06.2006 р.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
На виконання умов Договору № 3363 від 11.04.2005 р., укладеного між сторонами, Державне підприємство Український науково-дослідний проектно-розвідувальний інститут промислової технології виконав науково-технічну продукцію, яку товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда»прийняло, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № 4529 від 07.10.2005 р. на суму 78 528 грн., але відповідно до п. 2.3 Договору –на протязі 10-ти днів після підписання Акту, не сплатив, що підтверджується Відповідачем та Актом звіряння взаєморозрахунків між сторонами станом на 16.06.2006 р.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України ).
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, факт не виконання Відповідачем зобов’язань за договором матеріалами справи доведено, Відповідачем не спростовано.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок виконаний Позивачем щодо : суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, нарахованої за період з листопада 2005 р. по березень 2006 р. у розмірі –82 350 грн. 58 коп., з яких сума основного боргу –78 528 грн., а сума інфляції –3 822 грн. 58 коп.; суми 3 % річних у розмірі 1 323 грн. 14 коп., нарахованих за період з 18.10.2005 р. по 10.05.2006 р. –відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Виконання зобов'язання, відповідно до ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України ).
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
У відповідності зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату Відповідач сплачує Позивачеві пеню у розмірі 0,05 % від вартості несплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період коли сплачується пеня.
Згідно розрахунку пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт її сума становить 7 146 грн. 05 коп., нарахованих за період з 18.10.2005 р. по 17.04.2006 р., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог : 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача пов’язані зі стягненням 7 146 грн. 05 коп. суми пені - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог Позивача пов»язаних зі стягненням суми шрафу у розмірі 7 %, яка складає 5 496 грн. 96 коп. ( нарахованих на підставі ст. 231 ГК України ), господарський суд не знаходить підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Штрафними санкціями, відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 231 ГК України, Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідачем порушено господарське зобов'язання, в якому Позивач ( одна сторона ) є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, але укладеним між сторонами Договором передбачені штрафні санкції у виді пені, розмір якої складає 0,05 % від вартості несплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період коли сплачується пеня ( п. 4.2 Договору ). Таким чином, додаткове стягнення штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості за прострочення понад тридцять днів, яке повинно застосовуватися після стягнення пені у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення - безпідставне.
Відповідно до зазначеного, керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда»( м. Жовті Води Дніпропетровської області ) на користь Державного підприємства Українського науково-дослідного проектно-розвідувального інституту промислової технології ( м. Жовті Води Дніпропетровської області ) - 82 350 грн. 58 коп. суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції; 1 323 грн. 14 коп. суми 3 % річних; 7 146 грн. 05 коп. суми пені; 9 081 грн. 98 коп. витрат на державне мито; 111 грн. 27 коп. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.
Видати наказ.
В задоволені решти позовних вимог Позивача пов’язаних зі стягненням суми шрафу у розмірі 7 %, яка складає 5 496 грн. 96 коп. –відмовити.
Суддя І. М. Кощеєв