Україна
Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22 -1835-2009р Головуючий у 1 інстанції: Циганаш І.А.
Категорія: Суддя-доповідач: Савченко С.О.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
12 серпня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого: Кодрула М.В.
Суддів: Спірідонової Л.С., Савченко С.О.
При секретарі: Пітель Г.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2009р, -
В С Т А Н О В И Л А :
Автомобільна база Кіровоградської обласної ради на початку лютого 2009 року звернулась до суду з позовом про стягнення на підставі п.п.1 та 5 ст.134 КЗпП України матеріальну шкоду в сумі 5874грн.50 коп.,посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1. працював водієм автомашини Renault Megane державний номер НОМЕР_1, належній позивачу і в кінці грудня 2008 року з вини водія сталася поломка бортового комп*ютера автомобіля, що підтверджується висновком спеціалістів сервісного обслуговування СТО ТОВ «Франк Моторс», оскільки діагностика автомобіля виявила сліди стороннього втручання (груба спроба розйому зі слідами деформації на зачіпках і пластикова стяжка білого кольору).
З водієм укладено договір про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення цілості майна. Крім того шкода завдана умисним знищенням майна.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2009 року позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, посилаючись на порушення матеріального та процесуального права, зокрема в скарзі апелянт зазначив, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях, його вина в пошкодженні бортового комп*ютера не доведена, посада водія не входить до переліку посад та робіт, які виконуються працівниками і з якими підприємство вправі укладати договір про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянт свої вимоги підтримав, представник автомобільної бази просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.
Вирішуючи справу, суд виходив з того, що з вини водія ОСОБА_1, з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність за незбереження ввіреного йому майна та який допустив умисне ушкодження автомобіля своїми неправомірними та некваліфікованими діями, автомобільній базі спричинено матеріальну шкоду на 5874 грн.75 коп.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин справи щодо умисного втручання водія в роботу бортового компьютера автомобіля, що привело до його пошкодження , а відповідно і до спричинення матеріальної шкоди позивачу.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що автомобіль був переданий в користування відповідачу 3 грудня 2008р.( а.с.17-18), до кінця грудня цього ж року автомашина знаходилась у віданні ОСОБА_1, відповідно акту виконаних робіт № НЗ-0013503 від 09.12.2008 та рахунку -фактурі № СФ-000008664 від 30 грудня 2008 року року зазначеному автомобілю ТОВ «Франк Моторс» 9 грудня 2008 року проведено компьютерну діагностику, якихось пошкоджень не виявлено (а.с.18-19). При проведенні діагностики 30 грудня 2008 року виявлено грубе намагання розібрання розйому ЕБУ АБС зі слідами деформації на защіпках та пластикова стяжка білого кольору (а.с.7,9).
Відповідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 з послідуючими змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» суди повинні мати на увазі, що згідно п.5 ст.134 КЗпП працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної недостачею, умисним зіпсуттям матеріальних цінностей, виданих підприємством працівнику в користування.
За таких обставин місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про умисне втручання водія в роботу бортового компьтера з пошкодженням останнього і спричинення власнику автомобіля матеріальних збитків та стягнення суми збитків в повному обсязі.
Рішення суду в цій частині відповідає вимогам закону та матеріалам справи і підстав для його скасування немає.
Разом з тим не можна погодитись з посиланням суду на ст.134 п.1 КЗпП України - настання повної матеріальної відповідальності в зв»язку з укладенням договору про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей. Відповідач працював водієм. Його посада не включена до Переліку посад та робіт, які виконуються працівниками, з якими підприємство вправі укладати договори про повну матеріальну відповідальність, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС 28.12.1977 р. за № 477\24. Суд зобов*язаний був перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з ст.. 135-1 КЗпП може укладатись договір про повну матеріальну від повільність і виходячи з результату перевірки необхідно було застосовувати ту чи іншу норму закону.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 31, 319 ЦПК України, колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
З мотивувальної частини рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 11 червня 2009 року виключити посилання суду на п.1 ст.134 КЗпП як підставу задоволення позову, в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:/підпис/
Судді:/підписи/