Справа 2-134 2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого    2007 року                                          Ніжинський міськрайонний суд

Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.

при секретарі Шадурі І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовною заявою відкритого акціонерного товариства (ВАТ) „Чернігівгаз", яке представлено Ічнянським управлінням по газопостачанню та газифікації, до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за спожитий природний газ,

ВСТАНОВИВ:

В позові до суду позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 100грн. 06 коп. боргу по оплаті за спожитий природний газ за період з квітня 2004 року по листопад 2006 року включно, мотивуючи тим, що відповідач є споживачем природного газу у АДРЕСА_1, але за вказаний період оплату фактично спожитого природного газу не провів.

В судовому засіданні представник позивача Чумак Л.В. позовні вимоги уточнила в частині періоду часу, за який позивач просить стягнути суму боргу 100 грн.06 коп. з відповідача, а саме з 01.04.2001 року по 19.05.2004 року і просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та пояснив, що АДРЕСА_1 він купив 25.08.1998 року, але в ній не жив, газом не користувався, тому й не проводив його оплату. Договір про надання послуг з газопостачання підписала без його відома ОСОБА_2, яка є працівником приватної фірми його сина та яка наглядала за вказаною квартирою і працювала на друкувальній машинці, яка знаходиться в зазначеній квартирі. Він вважав, що газом не користувався, тому й не повинен проводити його оплату, аж поки не одержав претензію від газового управління, після чого написав заяву про відключення газу і 19.05.2004 року газ був відключений. В разі, якщо суд прийде до висновку про необхідність позовні вимоги задовольнити, просив застосувати строк позовної давності, який позивачем пропущений.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, свідка ОСОБА_2, дослідивши письмові докази, що є в справі, суд приходить до слідуючого висновку.

Так, довідкою на а.с.23 підтверджується, що в АДРЕСА_1, власником якої є відповідач ОСОБА_1, ніхто не зареєстрований, а довідкою на а. с. 24 підтверджується, що ОСОБА_1 фактично проживає за іншою адресою - по АДРЕСА_2. Але сам відповідач ОСОБА_1 визнав, що з приводу відключення газу звернувся до позивача лише 18.05.2004 року, а припинена подача газу в квартиру 19.05.2004 року. Свідок ОСОБА_2 пояснила, що в АДРЕСА_1

знаходяться архівні документи і друкувальна машинка приватної фірми сина відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, яка має назву „Марія" і вона по декілька годин працювала в цій квартирі на друкувальній машинці та користувалась документами, тому й підписала договір на постачання газу. З огляду на встановлене, суд вважає доведеними вимоги позивача в тій частині, що фактично газопостачання в квартиру відповідача до 19.05.2004 року проводилося, а тому й нарахування за спожитий природний газ проводилося на законній підставі і безпідставними, не доведеними належними доказами заперечення відповідача проти позову в тій його частині, що газом у його власній квартирі ніхто не користувався , так як сам відповідач проти пояснень свідка ОСОБА_2 заперечень не мав. До того ж, як пояснили представник позивача та відповідач договір про надання послуг з газопостачання відповідачем не оспорювався і недійсним у судовому порядку не визнавався. Але суд приходить до висновку про необхідність позовні вимоги задовольнити частково - у сумі 12 грн.45 коп., тобто в розмірі суми боргу за спожитий природний газ за період з січня 2004 року по 19 травня 2004 року - в межах трьохрічного строку позовної давності, так як позов пред"явлено до суду 10 січня 2007 року, оскільки позовні вимоги в іншій частині є поза межами трьохрічного строку позовної давності і відповідачем зроблена заява про його застосування, що відповідно до ч.3,4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позову в даній його частині. Суд також вважає необхідним стягнути з відповідача витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.ст. 212, 214- 215 ЦПК України , ст.ст. 64, 67,68 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги відкритого авкціонерного товариства „Чернігівгаз", яке представлено Ічнянським управлінням по газопостачанню та газифікації, до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за спожитий природний газ задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1: на користь відкритого

акціонерного товариства „Чернігівгаз" 12 (дванадцять) грн.45 коп. плати за

спожитий   природний   газ,      на   користь      Ічнянського      управлінням   по

газопостачанню та газифікації 30 (тридцять) грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, на користь держави 51 (п"ятдесят одну) грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення   може   бути               оскаржено     в  апеляційному порядку до

апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.